У твіті зазначили, що набір учасників ще не проводять, а більше деталей буде доступно згодом.

Компанія передбачає, що зможе допомогти вилікувати низку захворювань, включаючи ожиріння, аутизм, депресію та шизофренію, а також реалізувати телепатію.

Раніше компанія вже зверталася за схваленням та агенство відхилило заявку. Наприкінці 2022 року Маск потрапив у заголовки газет, коли заявив, що настільки впевнений у безпеці пристроїв, що готовий імплантувати їх своїм дітям.

Що це за компанія?

Neuralink — американська компанія, що розробляє мозкові імплантанти, які стануть інтерфейсом для взаємодії між мозком людини та електронним пристроєм. Створена за участі Ілона Маска компанія почала свою роботу у 2016 році. Її представили у березні 2017 року.

Чіпи, які були протестовані на мавпах, призначені для інтерпретації сигналів, що виробляються в мозку, і передачі інформації на пристрої через Bluetooth.

Фото: pravdatutnews.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У FDA пояснили, що причиною рішення стали ризики для безпеки людей під час випробування чіпу. Найсерйознішими є наявність літієвої батареї, можливі переміщення крихітних дротів імпланту в інші області мозку і питання видалення чіпу без пошкоджень тканин мозку, як повідомляли працівники. У розробки Neuralink також виявили й десятки інших проблем, які треба вирішити до старту тестувань на людях.

Для компанії Маска це не означає остаточне «ні», але відмова управління означає серйозні занепокоєння експертів організації.

Neuralink — американська компанія з виробництва медичних приладів. Її заснував у 2016 році Ілон Маск. Основна ціль компанії — розробка та випробування мозкового імпланту, що допоміг би усунути наслідки певних хвороб мозку, лікувати параліч, хворобу Паркінсона, сліпоту, розширював би пам’ять, завантажував та відтворював спогади і навіть дозволяв би подумки грати у відеоігри.

Авторка: Ольга Гушул

Фото: reuters.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. 9-річну мавпу-макаку Пейджер навчили грати у відеоігри спочатку з джойстиком, а поки вона грала, то пристрій записував інформацію про її активні нейрони. Для мотивації тварині подавали банановий смузі. «Після вивчення цих даних джойстик відключили, а мавпа продовжила грати у відеогру Pong, використовуючи тільки свій розум», — йдеться у відео. 

Ілон Маск, коментуючи подію, написав у твітері, що продукт компанії дозволить людині з паралічем користуватися смартфоном за допомогою сили думки швидше, ніж хтось, хто використовує для цього пальці. 

Що далі? Наступна мета Neuralink — відправлення сигналів від чіпу до нервових закінчень тіла. 

Контекст. Нейротехнологічна компанія Маска імплантувала чіп у мозок мавпи наприкінці лютого. Тоді розробник пообіцяв, що приблизно через місяць покаже відео, де тварина грає у відеоігри. 

Фото: youtube.com

Google Maps

Google став партнером дослідницької лабораторії Alphabet AI у Лондоні. Остання розробила технологію DeepMind, щоб підвищити точність прогнозування трафіку. Технологія працює на базі машинного навчання. Воно аналізує інформацію про дорожній рух, обмеження швидкості, дорожні роботи, а також якість, розмір і напрямок обраної дороги. Таким чином карти Google обирають якіснішу дорогу для прокладання маршруту. Завдяки цій технології точність карт у Берліні, Джакарті, Сан-Паулу, Сіднеї, Токіо й Вашингтоні зросла на 50%.

Ще одне нещодавнє оновлення мап: карти у Google відображатимуть точне розташування усіх світлофорів та навіть вказуватимуть сигнали деяких з них. Аби побачити світлофор, потрібно максимально збільшити масштаб мапи

Neuralink

Компанія розробила ескіз робота, який має встановлювати у голові людини чип без пошкодження мозку та судин. Він заввишки майже 2,5 м і може рухатися уздовж п’яти осей. Такий розмір та діапазон рухів необхідний для керування голкою та точного введення чипа. Основа робота «тримає» та керує голкою, яка вставляє чип. Тіло робота — рухливе, тому воно вигнуте, а не оформлене чіткими лініями.

Ілон Маск прогнозує, що операція триватиме не більше години, буде повністю безболісною та лише з місцевою анестезією, а одразу після імплантації чипа пацієнт зможе відправитися додому. Крім того, операція буде абсолютно безпечною та максимально чистою, без жодної краплини крові, оскільки робот хірург настільки точний, що імплантує мініатюрні електроди у мозок, не зачіпаючи капілярів.

Нагадаємо, що недавно Neuralink Ілона Маска поєднав комп’ютер і мозок свині. А далі — більше. Роботу нейроінтерфейсу (пристрою, який поєднує мозок та комп’ютер) показали на свині. За допомогою імплантату вдалося прочитати активність нейронів мозку тварини з усіх каналів. 

Microsoft

Компанія представила дві нові технології: перша, Microsoft Video Authenticator, визначатиме діпфейки (відео, які дуже правдоподібно зображують те, чого насправді не було) у медіафайлах, а друга — контент у медіа, який використовується для маніпуляції. Video Authenticator здатний аналізувати фото чи відео для визначення ймовірності та оцінки довіри до того, чи медіафайли не були штучно змінені. Технологія ідентифікує межу накладення діпфейку, яку неможливо визначити людським оком. 

Інша технологія допоможе визначити контент, який використовують для маніпуляцій користувачами, наприклад, щоб переконати людей у справжності переглянутих медіафайлів. Вона складається з 2 компонентів: перший — інструмент, вбудований у Microsoft Azure, а інший — зчитувач. Обидві технології запрацюють уже найближчим часом. Їх розробили у межах Програми захисту демократії від Microsoft. Вона спрямована на підтримку чесних виборів та безпечності проведення кампаній.

До речі, 96% діпфейків у мережі мають порнографічний характер. Дослідники знайшли в інтернеті 14 698 діпфейків (відео, які дуже правдоподібно зображують те, чого насправді не було). У грудні 2018 року таких відео було 7 964. 96 % з них мають порнографічний характер.

Копайте глибше:

• Все почалося з порнографії (Збруч)
• Експлейнер: що таке діпфейк (Дзеркало тижня)

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: businessinsider.com

Що трапилося?

Фахівці компанії Neuralink, яку Ілон Маск створив у 2016 році і вклав у стартап понад 100 мільйонів доларів, розробили бездротову версію нейроінтерфейсу (тобто поєднання мозку з комп’ютером). Її успішно імплантували у мозок двох свиней, а потім витягли без шкоди для тварин.

Чипи дозволяють фахівцям стежити за активністю центрів мозку свиней за допомогою технології бездротового з’єднання. Вони відстежують те, чого торкається тварина своїм п’ятачком.

Як виглядає пристрій?

Вигляд конструкції змінився з минулого року, коли її презентували вперше, тож зараз її не видно на тварині. Пристрій став компактнішим, його розмір — 23х8 мм. Він має форму монети і призначений для розміщення на одному рівні з черепом під шкірою.

Цитата. «За останній рік ми спростили наші системи: тепер вони вміщаються у чип, який займає менше місця, ніж монета, і його можна повністю приховати при імплантації. Він повністю зіллється з кісткою черепа і буде невидимим ззовні, працюючи цілий день без підзарядки», — сказав Ілон Маск.

Які характеристики пристрою?

Він заряджається за ніч за допомогою магнітної зарядки. Для обміну даними використовується бездротовий інтерфейс. Радіус роботи — 5-10 метрів. Розробники скоротили кількість використовуваних електродів втричі — з 3072 до 1024.

Neuralink винайшли пристрій, який може поєднувати мозок і комп’ютер?

Ні. Такі інтерфейси існують та імплантуються людям з 2006 року. Головний внесок компанії у технологію — створення тонких гнучких дротів-ниток, які покриті електродами для реєстрації активності мозку. У них більше електродів, ніж у інших систем. Тому їхня пропускна здатність набагато вища. Крім того, вони не завдають такі серйозні пошкодження, як жорсткі голки. 

Яка мета такого пристрою?

Допомогти людям, які мають мозкові ураження, наприклад, через перенесений інсульт чи онкологію. Саме нейрокомп’ютерний інтерфейс має потенціал допомогти паралізованим людям та особам з серйозними неврологічними розладами, хворобою Паркінсона та Альцгеймера.

В перспективі компанія хотіла б за допомогою поєднання людини і комп’ютера покращити здатність зберігати та обробляти інформацію. Наприклад, створити змогу «покласти» у мозок людини цілий том інформації за мить. Але такий функціонал потребуватиме набагато більше часу.

Які небезпеки у такого пристрою?

Потенційний злив особистих даних через такі мікропристрої. Штучний інтелект може бути здатен «зламати» таку систему, наслідки чого можуть бути непередбачуваними.

Додатковою причиною для занепокоєння є те, що людство недостатньо вивчило усі аспекти роботи людського мозку. Тому необхідно провести багато досліджень, перш ніж поєднувати його із гаджетами.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: habr.com