Що трапилося?

22 жовтня Конституційний Трибунал у Польщі 13 голосами проти двох постановив, що припис про можливість переривання вагітності через генетичні вади чи хворобу плоду є неконституційним, бо порушує право плоду на життя.

Тому відтепер аборт дозволений лише у випадку зґвалтування, інцесту або загрози здоров’ю та життю матері. Але минулоріч за такими показниками у Польщі зробили лише 40 абортів. Саме тому це рішення виглядає як повна заборона. 

Чому це небезпечно?

Польська влада фактично прирекла тих жінок, чия дитина не може народитися здоровою, і часто є нездатною до життя поза організмом матері, на психічні та фізичні страждання.

Чи пропонує польська влада якусь допомогу таким жінкам?

Для матерів важкохворих немовлят є програма «За життям». Вона передбачає виплату тисячі євро після народження. Водночас у Польщі немає мережі відповідних лікувальних закладів, інтернатів, гідної соціальної допомоги.

А як було раніше?

З 1993 року у Польщі існував так званий «аборційний компроміс»: переривання вагітності було заборонене, але процедуру можна здійснити у трьох випадках — коли вагітність є наслідком інцесту чи зґвалтування, загрожує життю або здоров’ю матері, або плід має важкі генетичні вади і невиліковні хвороби.

Як польське суспільство раніше ставилося до абортів?

 У 2019-му році 53% опитаних поляків погодилися з тим, що жінки можуть мати доступ до абортів до 12-го тижня вагітності без огляду на причини. Понад дві третини поляків вважали прийнятним аборт, якщо жінка завагітніла у випадку зґвалтування або вагітність загрожувала здоров’ю матері, понад половина — якщо плід має важкі генетичні вади. Проти аборту виступали менше третини опитаних.

Як тепер польське суспільство відреагувало на таке рішення?

У ніч на 23 жовтня понад тисяча поляків протестувала під Конституційним трибуналом, офісом правлячої партії «Право і справедливість» (ПіС) та під приватним будинком лідера партії, віднедавна віцепрем’єра Ярослава Качинського. На підході до дому Качинського протест переріс у сутички з поліцією, проти маніфестантів застосували перцевий газ. Кільканадцять осіб затримали.

28 жовтня відбувся загальнонаціональний протест. Через це деякі роботодавці, включаючи школи, оголосили вихідний день, щоб люди могли приєднатися до протестів, запланованих по всій Польщі у другій половині дня і ввечері.

Як протестують проти заборони абортів?

Минулих вихідних двадцять молодих жінок і чоловіків зібралися перед вівтарем Познанського собору для сидячого протесту. Вони заважали проведенню служби за допомогою гучномовців та плакатів, тому священник перервав месу. В інших містах протестувальники також намагалися потрапити у церкви з транспарантами: «На ваших руках кров», «Пекло для жінок», «Помолімося за право на аборти». Багато храмів, зокрема й собор у Варшаві, розмалювали гаслами протесту: «Аборти — це ок», «Аборти без кордонів».

Як відреагувала поліція?

Польська поліція пообіцяла діяти жорсткіше, якщо масові протести проти рішення Конституційного суду про заборону абортів знову будуть спрямовані проти церков. Про це заявило міністерство внутрішніх справ Польщі: «У світлі оголошених організаторами планів подальших актів агресії і профанації поліція чинитиме рішучі дії. Метою поліції є забезпечення громадського порядку і безпеки для всіх громадян».

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: news.24tv.ua

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.