Важливе 
Активізм 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Наука 
Політика 
Спорт 
Уже вкотре РФ завдає масованих ударів по обʼєктах критичної інфраструктури. Остання атака Росії — це понад 70 випущених ракет, з яких сили ППО збили більш як 60. 15 листопада росіяни випустили по території України близько 90 ракет. Удари були спрямовані на об’єкти критичної інфраструктури, але були влучання й у житлові будинки. Масована атака 15 листопада перевищила ту, що відбулася 10 жовтня, за кількістю випущених по Україні ракет. А її наслідками стало те, було пошкоджено чи повністю зруйновано понад 40%, а понад 10 млн українців залишилися без світла.
Чого чекати
Енергетична система України, за думками експертів, стійка лише на 15%. Також були завдані удари й по підприємствах теплопостачання у деяких регіонах. Нещодавно голова «Укренерго» заявив, що після останньої масованої ракетної атаки РФ на українську енергетичну систему в Україні практично не залишилося неушкоджених великих теплових і гідроелектростанцій.
Наші енергетичні компанії ще донедавна постачали електроенергію у Євросоюз, а сьогодні намагаються компенсувати її дефіцит в Україні. Адже після 15 листопада відключення почали сягати 12 годин, а у деяких регіонах, де пошкодження були значними, навіть понад добу. Наразі представники енергетичних компаній заявляють, що останній обстріл відкотив нашу енергетичну систему на тиждень назад.
У цьому ми вже переконалися після обстрілів 10 жовтня, 15 та 23 листопада. Особливо після обстрілів 23 листопада, коли блекаут покрив майже кожен куточок країни. Деякі регіони отримали «світло» в своїх оселях через 2-3 доби. Київ тимчасово занурився у морок та холод: «лягли» базові станції, які забезпечують мобільний зв’язок, по всьому місту було відсутнє водопостачання та не працювали магазини.
Відсутність електропостачання протягом значного часу несе по собі й інші проблеми: відсутність водопостачання та водовідведення, відсутність інтернету та мобільного зв’язку, без яких нормальне функціонування великого сучасного міста майже неможливе.
Подорожчання продуктів
Економісти прогнозують найближчим часом подорожчання продуктів у середньому на 15%. Але, наприклад, ми вже бачимо найбільший приріст ціни на яйця — за рік на 81%, що був спричинений рядом вище перерахованих факторів. Ціна на овочі зросте на 30-35%. Ціна на хлібобулочну продукцію за рік вже піднялася і до кінця року може сягнути 37% загалом. Ціна на масло та цукор може зрости ще до 20%. Гречка не дорожчатиме через її надлишок, хоча ціна нижча за собівартість. Рекордсменами здорожчання є риба та морепродукти — 50-60%, мʼясо — 40% в середньому, за даними Держастату.
До кінця року економісти прогнозують зростання продовольчого кошика ще на 7-8%. Тобто за рік, з грудня по грудень, при поточній інфляції у 30%, вартість продовольчого кошика загалом зросте на 38%. А через те, що Україна інтегрована у світовий та європейський ринок, то відповідно впливає і на цінову політику на продукцію і там.
Робочі місця та падіння економіки
7 мільйонів українців покинули країну через повномасштабну війну. А це ті, хто міг би платити податки та працювати на нашу економіку. Також, за оцінками Міжнародної організації праці, у порівнянні з довоєнним періодом, було втрачено понад 5 мільйонів робочих місць. Тобто близько 5 мільйонів людей втратили свою роботу.
За даними Державної служби зайнятості, до них для отримання статусу безробітного звернулися в 404 тисячі громадян. А це наслідок від 30 % падіння економіки. А в умовах, коли банки, заводи та фабрики, комунальні підприємства не зможуть функціонувати, а співробітники — отримувати кошти за свою роботу чи знімати їх, може настати повна зупинка економіки. І це в умовах продовження ведення активних бойових дій та постійного ракетного терору Росією.
Як підготуватися до зими в умовах війни?
Варто запастися речами, які допоможуть пережити цю зиму: запасами їжі (консерви, сухофрукти, хлібці, печиво, горішки, сухарі) та води, павербанками, термосами, запасами ліків (знеболювальні, жарознижуючі) та гігієнічними засобами, свічками та ліхтариками, батарейками, ковдрами, теплим одягом. А також не переставати працювати, бо кожен з нас — частина одного великого механізму, нашої країни, і допомагає їй працювати.
Автор тексту — Олександр Стасюк, політичний експерт, фахівець з парламенстької реформи, випускник програми стажування у США (American Councils), працює з проектами UNDP
Фото: pexels.com
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
