Ким був Роман Ратушний?

Хлопець народився 5 липня 1997 року. Його батько Тарас Ратушний — активіст руху «Збережи старий Київ», мати Світлана Поваляєва — письменниця та журналістка. У 16-річному віці Роман став учасником Євромайдану. Він був серед тих, кого в ніч на 30 листопада 2013 року побив «Беркут». У 2021 році Європейський суд з прав людини підтримав позов Ратушного і визнав, що під час силового розгону порушили його право на мирний протест. 

Після Революції гідності Роман здобув вищу юридичну освіту, працював журналістом. У 2019 році очолив громадську ініціативу, а згодом і організацію «Захистимо Протасів Яр», яка боролася проти будівництва трьох багатоповерхівок у парковій зоні Києва. У 2020-му хлопець навіть вирішив йти у політику, але ця спроба була невдалою. 

У березні 2021 року на Банковій у Києві відбулась акція «Не чуєш? Побачиш» на підтримку активіста Сергія Стерненка. Протестувальники серед іншого вимагали відставки тодішніх генпрокурорки Ірини Венедіктової та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Згодом сімом активістам, серед яких був і Ратушний, повідомили про підозру. Суд відправив Романа під домашній арешт з електронним браслетом, але згодом з нього зняли всі обвинувачення.

Боротьба з незаконною забудовою

У травні 2019 року компанія «Дайтона Груп» оголосила, що побудує на місці Протасового Яру (історична зелена зона у центрі Києва) житловий комплекс з трьох 40-поверхівок «Трубійон». Місцеві, на чолі яких був Роман Ратушний, почали виходити на акції протесту. Громада ініціювала порушення кримінальних проваджень, подання судових позовів і встановлення осіб, пов’язаних із будівництвом. Кінцевими власниками компанії-забудовника виявилися дніпровські бізнесмени Геннадій Корбан та Олег Левін. 

Від початку протистояння із забудовниками на адресу координаторів громади неодноразово надходили погрози. Однак акції протесту допомогли зупинити вирубку дерев і не допустити будівництво. Це дало час для судових позовів. Юристи громади визнали недійсним дозвіл на будівельні роботи. Ділянці повернули статус зелених насаджень загального користування та визнали нечинним договір суборенди (передачу майна в оренду третій особі). 

У липні 2022 року Київрада ухвалила рішення про створення ландшафтного заказника «Протасів Яр». Через рік, у листопаді 2023 року, йому присвоїли ім’я загиблого Романа Ратушного. Наразі перешкодою для роботи заказника є той факт, що ще у 2004 році 15 гектарів урочища продали ТОВ «Протасів Яр», яка оскаржила рішення про створення заказника і надалі прагне забудувати його. Суди тривають донині. 

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну

Після 24 лютого 2022 року Ратушний вступив у тероборону, брав участь у боях під Києвом, звільняв окуповані населені пункти Сумщини. Згодом він увійшов до складу 93-ї окремої механізованої бригади «Часів Яр», яка обороняла Харківщину. Перед тим як вирушити на схід, Роман писав у мережі X, що «чим більше росіян ми вб’ємо зараз, тим менше росіян доведеться вбивати нашим дітям». Саме на Ізюмському напрямку 9 червня 2022 року Роман і загинув, потрапивши у ворожу засідку. Тіло Ратушного кілька днів перебувало на непідконтрольній Україні території, доки 16 червня його вдалося привезти до Києва. 

Фестиваль «Протасів Яр»

Наприкінці травня 2023 року стартував перший фестиваль пам’яті Романа Ратушного — «Протасів Яр». А у серпні 2023 року команда фестивалю створила фільм нарис «Роман Ратушний. Вільна Людина», присвячений активісту-добровольцю.

Цьогорічний фестиваль відкриється 15 червня і триватиме до вересня. Протягом цього періоду на території заказника відбудуться чотири дні фестивалю. Він традиційно охоплюватиме кілька напрямків: мистецький (концерти, поетичні читання), демократії й прав людини (дискусії, розмови, лекції, покази й обговорення документальних фільмів) та історичний (лекції, екскурсії). За словами виконавчої директорки фестивалю Софії Челяк, метою заходу серед іншого є «вшанування пам’яті про Романа Ратушного, справа якого триває й після його смерті».  

Авторка тексту: Діана Горон

Фото: Роман Ратушний у Facebook

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.