Детальніше. Події фільму розгортаються на Галичині у 1932 році. Група з чотирьох хлопців, на прізвиська Чорний, Зюк, Явір і Терен, хоче пограбувати поштове відділення у невеличкому містечку. Кошти мають піти на підтримку руху опору та посилення боротьби з окупаційною владою.  Та все йде не за їхнім задумом, і мирна акція, яка мала на меті передусім привернути увагу до революційної діяльності, перетворюється на криваву бійню. Частина бійців гине під час нападу, решту переслідує польська поліція, але поразка таки обертається перемогою — визвольний рух на Львівщині набирає нових обертів.

Кримінальний бойовик «Екс» засновано на реальних подіях. Сценарій до фільму написав Ярослав Яріш. Свою роботу він подав на літературний конкурс «Коронація слова», де її помітив один із членів журі режисер Сергій Лисенко, який став режисером фільму. Разом вони знайшли продюсера Андрія Границю та подали проєкт на розгляд Держкіно та отримали від них майже 13 мільйонів гривень на виробництво стрічки. Знімали у Львові, Києві та на Київщині. Підбираючи акторів, команда надавала перевагу молоді із тих регіонів, де відбувалися зображені у фільмі події. Головні ролі виконали Орест Пастух, Віталій Гордієнко, Ліза Бакуліна, Василь Колісник, Роман Кривдик та Анатоль Фон-Філандра. Для багатьох з них участь у цьому фільмі стала дебютом у кінематографі.

Коментар. «Для мене цей фільм — про поразку, яка перетворилася на перемогу. І це дуже актуальна річ для новітньої історії сучасної України. Поразка УПА стала поштовхом для формування українців як політичної нації. Сьогодні поразка на Донбасі об’єднала націю і сформувала її остаточно», — розповів про стрічку режисер.

⟶ На участь у конкурсі української кінопремії  «Золота Дзиґа» надійшло 88 фільмів. Про це повідомила Українська кіноакадемія на своєму офіційному сайті. На участь у Четвертій Кінопремії було подано 88 повнометражних та короткометражних стрічок. Серед них 17 повнометражних ігрових, 31 короткометражних ігрових, 20 документальних, 1 повнометражний анімаційний фільм та 19 короткометражних анімаційних фільмів. З цих фільмів формуватиметься список номінантів премії, який буде оголошений у березні. Наразі відбувається перевірка фільмів на відповідність вимогам регламенту Четвертої Національної кінопремії. «Цей рік став для нас показовим у багатьох сенсах. Якщо раніше ми говорили про відродження українського кіно, то зараз ми бачимо його стрімкий розвиток, масштабування та впевнений вихід на міжнародний ринок», — зазначила виконавчий директор Української кіноакадемії Анна Мачух.

Загалом цьогорічна премія складатиметься з 23 номінацій, бо попередній розподіл трохи зазнав змін. З’явилися дві нові номінації за «Найкращі візуальні ефекти» та «Відкриття року», а категорію «Найкращий анімаційний фільм» розділено на «Найкращий повнометражний анімаційний фільм» та «Найкращий короткометражний анімаційний фільм». Урочиста церемонія вручення Четвертої Національної кінопремії «Золота Дзиґа» відбудеться 28 квітня».

⟶ Кіностудія Marvel оголосила про продовження фільму «Капітан Марвел». Про це повідомляє видання The Hollywood Reporter. Фільм про супергероїню вийде на екрани у 2022 році. Анна Боден і Раян Флек, які були режисерами першої частини більше не працюватимуть над стрічкою.  Marvel уже розпочали пошуки режисера для другої частини фільму і сподіваються, що знайдуть на цю посаду жінку. Сценарієм займеться Меган МакДоннелл. В головній ролі стрічки залишиться виконавиця Капітана Марвела Брі Ларсон. Події відбуватимуться не у 90-ті роки, як в оригінальній картині, а в наші дні.

Фото: kinoafisha.ua

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.