Детальніше. У редакції The Guardian кожного року традиційно складають список різноманітних фільмів за жанром та виробництвом. Цьогоріч у переліку опинилися такі фільми:
- «Земля кочівників» Хлої Чжао;
- «Ліга справедливості» Зака Снайдера;
- «Білий тигр» Раміна Бахрані;
- «Дорогі товариші!» Андрія Кончаловського;
- «Куди ти йдеш, Аїдо?» Ясміли Жбанич;
- «Аферистка» Джонатана Блейксона;
- «Іуда і чорний месія» Шака Кінга;
- «Прийдешня забудькуватість» Фернандо Істини;
- «Амоніт» Френсіса Лі;
- «Ґодзілла проти Конга» Адама Вінгарда;
- «Мінарі» Лі Айзека Чана;
- «Звичайний злочин» Франциско Маркеса;
- «Зависнути у Палм-Спрінгз» Макса Барбакова;
- «Перспективна дівчина» Еміральд Феннел;
- «Чорний ведмідь» Лоуренса Майкла Лівайна;
- «Лабіринти кінематографа» Нобухіко Обаяші;
- «Без відмінних рис» Фернанди Веладес;
- «Слуги» Івана Островського;
- «Людський голос» Педро Альмодовара;
- «Пес, який не мовчить» Ани Кац;
- «Тихе місце 2» Джона Кразінські;
- «Рідкісні звірі» Біллі Пайпер;
- «Круелла» Крейга Гіллеспі;
- «Перша корова» Келлі Рейхардт;
- «Вбивство двох коханців» Роберта Мачояна;
- «Гунда» Віктора Коссаковського;
- «Після любові 2» Гарета С. Скейла;
- «Батько» Флоріана Целлера.
Що написали про фільм «Державний похорон» у The Guardian?
«Вираз облич у фільмі інтригують. Лозниця відкриває нам реакцію незбагненності та пригніченої тривоги. Лиш деякі люди демонструють плач. Акцент йде на решту людей: серйозні, пильні, нейтральні, мертві обличчя, які навчилися демонструвати такий вираз ще за життя Сталіна», йдеться у критиці.
Довідка. 6 вересня 2019 року вийшла прем’єра фільму українського кінорежисера Сергія Лозниці «Державний похорон» про смерть Йосипа Сталіна і ті події, які трапилися опісля неї. Картина базується на архівних матеріалах, кінохроніках та реальних кадрах, знятих у СРСР з 5 до 9 березня 1953 року, коли відбувалися похорони Сталіна. Відомо, що ці кадри довгий час залишалися засекреченими. Фільм відзнятий за підтримки телеканалу «Настоящее время», пише видання Радіо Свобода. У Росії скасували усі допрем’єрні показу фільму, а сама прем’єра перенесена на невизначений термін, йдеться у LB.
Цитата. «Коли люди дивляться і плачуть, йдуть нескінченним потоком. У якийсь момент цей настрій втягує вас, і ви просто заворожені тим, що бачите. Взагалі фільм не про Сталіна — це про людей. Фільм узагалі про божевілля. Це масова нестяма, вдивляючись у неї, ти не можеш нічого сказати, ти просто здивований. Для мене немає цьому пояснення. Зрозуміти можна, прийняти не можна», — коментує Сергій Лозниця.
Фото: cinema.in.ua
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики