Ігнобелівську премію-2020 отримали українські вчені за дослідження з черв’яками

Wow

Українські науковці — фізик Іван Максимов та математик Андрій Потоцький — стали лауреатами Ігнобелівської премії-2020 (її ще помилково називають Шнобелівською:)). Нагороду з фізики вчені отримали за дослідження поведінки тіла черв’яків під впливом вібрації. Про це йдеться на офіційному сайті премії, пише liga.net.

Чому це цікаво. «Гумористичний підхід допомагає привертати увагу до науки та незвичних та оригінальних відкриттів», — вважають засновники премії.

Детальніше. Обидва вчених працюють у Свінбурнському університеті в Австралії. Їхнє дослідження показало, що вібрації змушують дощових черв’яків формувати візерунки аналогічні тим, як реагують на вібрації краплі води. Нагорода для науковців стала сюрпризом. Тепер вони хочуть знайти потенційне застосування для результатів цього дослідження. Дослідники вважають, що результати можуть знадобитися у нейробіології — як метод вивчення мозкових імпульсів. Також вони думають, що дослідження можна використовувати у робототехніці для імітації рухів черв’яків.

Цитата. «Ми не планували вирішити яке-небудь конкретне питання або наукову проблему. Я вирішив подати вібрацію за допомогою динаміку, тому пустив кілька інструментальних звукових сигналів. І вони почали рухатися, як вода»,– розповідає Іван Максимов.

Шнобелівську премію цьогоріч також отримали Олександр Лукашенко, Володимир Путін та Дональд Трамп. Їм присудили премію з медицини — «за використання пандемії COVID-19, щоб навчити світ тому, що політики можуть сильніше впливати на життя і смерть, ніж вчені і лікарі».

Довідка. Ігнобелівська премія пародіює Нобелівську премію. В оригіналі вона має назву Ig Nobel Prize, від слова «ignoble» — негідний. Її вручають за відкриття, які «спершу змушують усміхнутися, а потім замислитися». Її заснував у 1991 році головний редактор гумористичного журналу «Аннали неймовірних досліджень» (аннали — хроніки) Марк Ейбрахамс. Лауреатів Шнобелівської премії нагороджують справжні нобелівські лауреати напередодні нобелівської церемонії у Стокгольмі. Цьогоріч усі переможці отримали грошовий приз ─ банкноту 10 трильйонів зімбабвійських доларів. 

Традиції Шнобелівської премії

На промову учасники мають рівно 60 секунд. Після цього 8-річна дівчинка на сцені вигукує: «Зупиніться, будь ласка, мені нудно!». Іншою традицією нагородження є запускання на сцену паперових літачків. Потім їх мають прибирати професори з фізики. Церемонія нагородження традиційно закінчується словами: «Якщо ви не отримали премії — і особливо, якщо ви отримали її — бажаємо успіху у наступному році!». Завершується усе парадом лауреатів, у якому також беруть участь спонсори

Чи має сенс Шнобелівська премія?

Історія показує, що дивакуваті дослідження іноді призводять до важливих відкриттів. Наприклад, у 2006 році Шнобелівська премія була присуджена за відкриття того, що малярійних комарів однаково приваблюють запахи лімбурзького сиру та людських ніг. У результаті цих, на перший погляд, дивних досліджень були розроблені наживки з цим сортом сиру у небезпечних для захворювання малярією регіонах Африки, щоб боротися проти епідемії малярії.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: cosmosmagazine.com

У Моршині жоден хворий на COVID-19 не потребує госпіталізації. У місті вакцинували 75% дорослого населення

У курортному місті Моршин Львівської області на COVID-19 хворіють 22 людини, з них восьмеро — вакциновані. Усі вони лікуються вдома. Про це повідомив голова міста Руслан Ільницький.

Читати далі
+ 31 слів

Дія прикордонного проєкту «Стіна» підходить до завершення: що далі?

Термін дії проєкту «Стіна», який був створений для укріплення кордону з Росією, завершується у грудні 2021 року. Проте він досі до кінця не реалізований, тому його продовжують вже вдруге. Цьогоріч на його реалізацію виділили 330 млн гривень, що вдвічі менше, ніж передбачалося. Про це пише Українська правда.

Чому це важливо. Проєкт «Стіна» розроблений для якісного моніторингу державного кордону та можливості вчасно реагувати на небезпеку.

Читати далі
+ 58 слів

«Скіфське золото» повернуть в Київ, а не в окупований Росією Крим

LIKE

Апеляційний суд Амстердаму постановив передати 565 музейних експонатів до Державного історичного музею України в Києві. Там вони перебуватимуть до повернення Криму. Про це повідомила пресслужба суду.

Читати далі
+ 48 слів

Модернізація будинків та економія на енергоносіях: які зміни очікувати українцям від нового закону про енергоефективність?

Офіс президента вводить зміни в план споживання енергії, беручи курс на європейське законодавство. Одним з етапів модернізації стало підписання «Закону про енергетичну ефективність» та запуск нової програми — «Велика енергоефективність». Остання передбачає оновлення будинків та обладнання, що дозволить громадянам зекономити. Реновації відбуватимуться в межах державного бюджету.  

Чому це важливо.  «Підписання закону дозволить значно зекономити на витратах в майбутньому. Європейський досвід показує, що саме ці заходи є основою для підвищення енергоефективності на підприємствах», — заявила експертка Валентина Гуч-Дениченко.

Читати далі
+ 19 слів

Художній музей випустить для продажу NFT-колекцію українського мистецтва

Національний художній музей України у співпраці зі стартапом STAMPSDAQ випустить NFT-колекцію українського мистецтва. Про це повідомляє фейсбук-сторінка музею.

На початку 2022 року усі охочі зможуть придбати NFT-версії картин Олександра Мурашка, Олександри Екстер, Всеволода Максимовича, Миколи Пимоненка та багатьох інших класиків українського мистецтва.

NFT-колекція працюватиме на основі технології блокчейн і буде мати п’ять ступенів рідкісності: звичайний, рідкісний, супер рідкісний, ультра рідкісний і унікальний. Рівні неповторності відрізнятимуться анімаційними елементами у кожній роботі.

NFT, або невзаємозамінний токен — це одиниця даних у блокчейні, де кожен NFT може представляти унікальний цифровий елемент, і тому кожен з них не взаємозамінний.

Фото: glavcom.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Читати далі
+ 0 слів

Klymenko Time, Vesti, Шептун: Центр протидії дезінформації склав список проросійських телеграм-каналів

На офіційному сайті РНБО опублікували глосарій назв, термінів та словосполучень, які рекомендовано використовувати для боротьби з проросійською пропагандою. Центр протидії дезінформації створив перелік телеграм-каналів, які негативно відреагувати на цей глосарій та спробувати його дискредитувати. 

Чому це важливо. Під час інформаційної війни в Україні пропагандистські ресурси, які працюють на користь Росії, поширюють фейки у соціальних мережах та дезінформують українців. 

Читати далі
+ 77 слів

MacOS 12 Monterey випустила Apple. Що цікаво?

Apple випустила стабільну версію нової операційної системи для Mac — macOS 12 Monterey. Завантажити її можна безкоштовно. Про це повідомляють на сайті компанії.

Читати далі
+ 88 слів

Викрадачів авто суд зобов’язав читати твори Марка Твена і Тараса Шевченка

Засуджені повинні опанувати повість Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра» і «Пригоди Гекльберрі Фінна», повість Джека Лондона «Біле Ікло» і вірш «Минають дні, минають ночі…» Тараса Шевченка. Про йдеться у рішенні Малиновського районного суду Одеси.

Раніше двоє чоловіків вкрали з автомобілів, що стояли на штрафмайданчику, дві магнітоли, коробку передач та автомобільні динаміки. Їх спіймали, коли вони повернулись, щоб забрати документи, які забули на місці злочину. На судовому засіданні встановили, що, попри свій вік (19 та 23 роки), у обвинувачених недостатній рівень виховання.

«Про це свідчить їхня мова, побудова речень, малий словниковий запас слів, самі висловлювання, творення складних речень для пояснення своїх думок, точніше відсутність можливості і навіть здатності побудови складного речення», — зазначив суддя.

Чоловіки погодилися співпрацювати з судом, визнали провину і розкаялися у злочині. Їх звільнили від передбаченого трирічного ув’язнення та визначили один рік випробувального терміну.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

 

Читати далі
+ 0 слів
Що там ще
+ 3393 новин