Денис Шмигаль — новий прем’єр-міністр України замість Олексія Гончарука. Разом з останнім змінили майже усіх міністрів попереднього уряду та впровадили нові посади у Кабміні. Тож хто став новими людьми в Уряді, а хто зберіг свої посади — далі у тексті.
Чому це важливо. Саме Уряд відповідальний за економіку країни, виплату зарплат, стипендій, встановлення вартості компослуг.
Детальніше. 4 березня відбулося позачергове засідання Верховної Ради. Зранку прийняти відставку прем’єр-міністра Олексія Гончарука рекомендував парламенту комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
3 березня у мережі з’явилося фото заяви Гончарука про відставку. Нагадаємо, що прем’єр-міністр був призначений на цей пост наприкінці серпня минулого року і у нього є річний імунітет на звільнення. Тож він може піти лише за власним бажанням, написавши заяву про відставку.
Того ж 3 березня президент запропонував фракції«Слуга народу» призначити прем’єром Дениса Шмигаля. Таку пропозицію Зеленський зробив на засіданні фракції у парламенті у вівторок ввечері. Нагадаємо, що «Слуга народу» має монобільшість у Верховній Раді, тож може самостійно голосувати за нові кандидатури.
Новий очільник Кабінету міністрів
Новим прем’єр-міністром Українистав Денис Шмигаль — український науковець, кандидат економічних наук. Він був головою Івано-Франківської ОДА (від 2 серпня 2019до 5 лютого 2020). До сьогодні обіймав посаду віцепрем’єр-міністра України — міністра розвитку громад і територій.
44-річний Денис Шмигаль — корінний львів’янин. Він закінчив Львівську політехніку за спеціальністю менеджмент машинобудування, інженер-економіст. Кандидат економічних наук.
Шмигаль володіє англійською та польською мовами. Також він додатково вчився за кордоном – у Бельгії, Канаді, Грузії, Фінляндії. Також у Німеччині — у Рейнсько-Вестфальському технічному університеті за програмою підготовки менеджерів Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини.
З початку 2000-х до 2009 року працював на керівних посадах на підприємствах Львова. Згодом перейшов на державну службу до Львівської обласної державної адміністрації.
«Денис Шмигаль, якого запропонують на посаду прем’єр-міністра, робитиме більший акцент на економіці й підтримці промисловості, ніж це було у чинному Кабінеті міністрів». Про це сказала заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук: «Ми відчули, що буде значно більший акцент на економіці, ніж це було в попередньому складі уряду. Буде акцент, у тому числі, на підтримці промисловості. Шукають першого віцепрем’єр-міністра, який міг би курувати саме цей напрям».
Нова міністерка соцполітики
Марину Лазебну призначили міністеркою соцполітики замість Юлії Соколовської.
Марина Лазебна народилася у селі на Київщині. Закінчила КНУ імені Шевченка за спеціальністю економістка-менеджерка. Кандидатка економічних наук. До цього працювала у Міністерстві економіки, у Секретаріаті Кабміну, у Відділі організації роботи віцепрем’єр-міністра. Була головою Державної служби зайнятості, поки цю установу не ліквідували.
Новий глава Міністерства ветеранів
Сергія Бессараба призначили главою Мінветеранів замість Оксани Коляди.
64-річний Сергій Бессараб — радянський і український військовий, генерал-лейтенант запасу. У 2005-2007 роках був командувачем військами Територіального управління «Північ», у 2012-2015-х – першим заступником командувача Сухопутних військ Збройних сил України. З 2015 року був заступником начальника Генерального штабу Збройних сил України і командувачем АТО.
Новий міністр фінансів
Ігоря Уманського призначили міністром фінансів замість Оксани Маркарової.
Ігор Уманський — український економіст, політик, виконувач обов’язків міністра фінансів України після відставки Віктора Пинзеника у другому уряді Юлії Тимошенко. Закінчив Київський національний економічний університет. Економіст, магістр ділового адміністрування. Кандидат економічних наук.
Новий міністр охорони здоров’я
Ілля Ємець очолив Міністерство охорони здоров’я замість Зоряни Скалецької, яка зараз перебуває на обсервації у Нових Санжарах, разом із українцями, які прилетіли з Вуханю.
Ілля Ємець — український лікар, директор Державної установи «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України». Кардіохірург, доктор медичних наук, професор кафедри дитячої кардіології та кардіохірургії ім. П. Л. Шупика, заслужений лікар України, член Європейської асоціації хірургії вроджених вад серця. Був міністром охорони здоров’я України з 21 грудня 2010 року до 17 травня 2011 року.Зараз — член тимчасової робочої групи з питань реформування системи охорони здоров’я.
Ємець з 1992 року першим в Україні і на пострадянському просторі почав успішно оперувати немовлят зі складними вадами серця, упроваджувати у практику пластичні операції на клапанах серця у дітей раннього віку (без використання штучних матеріалів). Уперше у світі впровадив хірургічне лікування пренатально діагностованих складних вроджених вад серця у перші години життя у новонароджених із застосуванням аутологічної пуповинної крові замість донорської. Створив в Україні школу кардіології та кардіохірургії новонароджених.
Новий міністр оборони
Андрій Таран став новим міністром оборони замість Андрія Загороднюка.
65-річний Таран закінчив Київське вище зенітне ракетне інженерне училище, отримав спеціальність військового інженера-радіотехніка. Два роки відслужив в армії СРСР. Згодом пройшов перепідготовку в Інституті міжнародних відносин у Києві для дипломатичної служби. У 1994-1995 роках працював в Головному управлінні розвідки Міноборони.
Окрім роботи в Міноборони і РНБО, Андрій Таран має також п’ять років досвіду на посаді військовим аташе при посольстві України у США. За часів Януковича повернувся на дипломатичну службу: у 2011-2014 році був представником Міноборони у представництві України при ООН.
Новий міністр розвитку громад
Олексій Чернишова став міністром розвитку громад і територій замість Дениса Шмигаля.
Чернишов — голова Київської обласної державної адміністрації. Навчався в Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія» за спеціальністю «економіка підприємства». Також вивчав правознавство у Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого.
У 1998 році продовжив кар’єру в IT галузі, у компанії Telesens, яка розробляла системні програмні продукти для телекомунікаційного бізнесу як дочірня структура німецької Telesens AG.
Новий міністр Кабінету міністрів
Олег Немчінов призначений міністром Кабінету міністрів замість Дмитра Дубілета.
Немчінов — державний службовець. Народився у Львові у родині службовців, онук героя Радянського Союзу, артилериста Івана Немчинова. З 2017 року — Державний секретар Міністерства молоді та спорту Україну, кандидат наук з державного управління, учасник АТО. Був депутатом Львівської обласної ради від Української народної партії.
Новий міністр закордонних справ
Дмитро Кулеба очолив МЗС замість Вадима Пристайка.
Кулеба — український дипломат. Постійний представник України при Раді Європи. З 29 серпня 2019 року — віце-прем’єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції. Закінчив Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Шевченка за спеціальністю — міжнародне право. Кандидат юридичних наук.
Презентував свою книгу «Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот», де поділився думками про те як тримати інформаційну оборону та перемагати у комунікативній війні. У грудні 2017 був визнаний найкращим українським послом за кордоном за результатами опитування Інституту світової політики, в якому взяли участь близько 70 експертів.
Міністр з питань спорту
Тепер у Кабінеті міністрів з’явився новий портфель міністра з питань спорту. Ним став Вадим Гутцайт — український фехтувальник, шабліст, олімпійський чемпіон. Президент Федерації фехтування України. На світовому чемпіонаті з фехтування 1991 року Гутцайт був третім в індивідуальному заліку. Він допоміг Об’єднаній команді завершити змагання на другому місці. Брав участь у трьох Олімпіадах — у 1992, 1996 і 2000 роках. У 1992 році, виступаючи в складі Об’єднаної команди він завоював командне золото.
Був наставником української команди шаблісток, яка завоювала золоті олімпійські медалі на пекінській Олімпіаді. З 2018 року — директор Департаменту молоді та спорту Київської міської державної адміністрації.
Віцепрем’єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції став Вадим Пристайко, який раніше був міністром закордонних справ в Уряді Гончарука. Пристайко — український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України, Глава Місії України при НАТО (2017—2019).
Віцепрем’єром, міністром інтеграції тимчасово окупованих територій став Олексій Резніков. Резніков — український правник, адвокат, Заслужений юрист України. Був заступником голови Київської міської державної адміністрації, заступником міського голови — секретарем Київської міської ради. Представник України у робочій підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи.
На своїх посадах залишаються:
міністром юстиції Денис Малюська;
міністр інфраструктури Владислав Криклій;
міністр цифрової трансформації Михайло Федоров;
міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Поки залишаються вільними крісла міністрів освіти, енергетики, культури і віцепрем’єра з економічного розвитку.
Відтепер «Новини здорової людини» шукайте в окремому розділі на сайті The Ukrainians Media.
Читати далі
+ 11 слів
Ми об’єднали всі наші матеріали на одній платформі, щоб зробити користування сайтом зручнішим і створити спільний простір, де можна обрати тексти для різночитання.
Цю сторінку команда НЗЛ більше не наповнюватиме — усі нові тексти й новини публікуватимемо на сайті The Ukrainians Media.
«Ціни абсолютно неадекватні, аптечні мережі та виробники повинні дати комфортніші умови нашим людям». Після цього звернення Володимира Зеленського 10 лютого 2025 року фармринок увійшов у період реформ. Створення Національного каталогу цін, заборона маркетингових угод, ухвалення постанов про державне регулювання цін і, зрештою, низка суперечок. Відтоді минуло 11 місяців. Що відбувалося на фармринку протягом цього часу та чому говорять про ймовірний дефіцит ліків? Чи справді це може статися — читайте в публікації НЗЛ.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 2083 слів
Люті зміни лютого: що відбулося?
Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.
Січень 2025-го.Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го.
10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.
Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні.
Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.
12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:
Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%.
Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку.
Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.
14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу».
19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші.
20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі.
Що пішло не так: на що нарікає громадськість?
Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).
ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»
АТ «ФАРМАК»
АТ «Київський вітамінний завод»
ТОВ «Кусус Фарм»
ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»
Корпорація «Артеріум»
ПрАТ ФФ «Віола»
ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»
ТДВ «ІнтерХім»
На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?
Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.
Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності.
На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків».
Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.
Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували.
Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі.
У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати.
Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.
Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник».
Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».
«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».
Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».
Чому говорять про можливий дефіцит?
Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках.
Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000».
Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали.
Російські атакина склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути.
Що буде далі?
Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту».
Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту — покаже час.
Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.
У центрі Superhumans вперше пацієнтові встановили протез Ottobock Pro Cave для екстремальних видів спорту. Ростислав, який має ампутацію ноги вище коліна та руки, зміг покататися на сноуборді завдяки цій ініціативі. Про це розповіли на Facebook-сторінці центру.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 24 слів
Що відомо? Ростислав вирішив повернутися до сноубордингу — йому встановили перший протез, призначений для екстремального спорту. Адаптація до нового протеза відбулася швидко, і вже в перший день хлопець випробував його на пандусі центру.
Що відомо про систему Ottoback Pro Cave? Це протез для екстремальних видів спорту, що витримує великі навантаження та дозволяє спортсменам з ампутаціями кататися на лижах, сноубордах та вейкбордах.
У двох європейських країнах скасували покази російських фільмів. У Сан-Марино заборонили демонстрацію стрічки телеканалу RT «Міністерство біологічної війни», заплановану на 7 лютого. А в Брюсселі наприкінці січня не покажуть фільм «Записки з Росії». Про це повідомило Посольство України в Бельгії.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 19 слів
Що відомо про фільми? Стрічку «Міністерство біологічної війни» представили як «культурну ініціативу», однак італійські медіа вказують, що вона просуває поширений наратив російської дезінформації про «біолабораторії». Після розголосу глава МЗС Сан-Марино закликав зупинити поширення дезінформації, назвавши показ фільму спробою нашкодити Україні.
Напередодні Посольство України в Бельгії засудило показ фільму «Записки з Росії». У відомстві зауважили, що фільм створили на основі поїздок до Росії та тимчасово окуповані території України, що порушує закон України та норм міжнародного права.
Нагадаємо. Напередодні у Швейцарії скасували показ російського пропагандистського фільму «Майдан: Шлях до війни», який мав відбутися 29 січня.
Очільник Міністерства оборони Михайло Федоров заявив, що Україна разом із Space X розв’язують проблему використання Starlink на російських безпілотниках. За його словами, міністерство звернулося до компанії вже за кілька годин після появи таких дронів над українськими містами.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 5 слів
Що передувало? Міністр оборони Михайло Федоров підтвердив, що 27 січня росіяни запустили по Україні дрони, оснащені супутниковими системами Starlink. Про це він заявив під час заходу «Армія дронів — 2025».
Радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов повідомив, що російські ударні дрони БМ-35 зі Starlink вже можуть долітати до Дніпра. Зокрема, на відміну від БпЛА типу «Молнія», цей тип дрона паливний і може пролітати до 500 кілометрів.
Війська РФ атакували FPV-дронами двох людей, які намагалися евакуюватися з Сумщини. Про це 27 січня повідомили в Сумській обласній військовій адміністрації.
Читати далі
+ 1 слів
Що відомо? Подружжя з прикордонного села Краснопільської громади на Сумщині намагалося евакуюватися з небезпечної зони. Чоловік віз поранену дружину на санях в безпечну місцевість. Після першої атаки FPV-дроном загинула 52-річна жінка. Повторним ударом росіяни вбили її 54-річного чоловіка.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Українські військові атакували радіолокаційну станцію «Небо-СВУ» на тимчасово окупованій території Луганщини. Її вартість — 100 мільйонів доларів США. Про це повідомили в Генштабі.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 25 слів
Також уражено російські пункти управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Запоріжжя й Херсонщини, а також склад боєприпасів у районі Василівки в Запорізькій області.
Що ще відомо? У Генштабі підтвердили збиття ще одного російського літака. Наразі кількість знищених літаків — 435.
Сьогодні, 29 січня, відбувся півфінал жіночого тенісу на Australian Open-2026, у якому змагалася українська тенісистка Еліна Світоліна та білоруска з нейтральним статусом Аріна Сабалєнка. Про це повідомляє «Суспільне Спорт».
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 20 слів
Що відомо? Світоліна зазнала поразки у двох сетах — 2:6, 3:6. У першій партії Еліна програла пʼять геймів поспіль після рахунку 1:1, а в другому сеті, ведучи 2:0, не змогла втримати перевагу.
Для Еліни Світоліної півфінал — це найкращий результат на Australian Open. Завдяки виходу до півфіналу українська тенісистка знову увійде до десятки найкращих світового рейтингу та посяде десяте місце.