Закон «Про платіжні послуги» підписав Президент. Цей закон дозволить повноцінно запрацювати платіжній системі PayPal в Україні, а також інтегрувати платіжну систему України із системою Євросоюзу в майбутньому. В Україні з’являться установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи. Національний банк України зможе випускати «цифрову валюту Національного банку України».

«What’s New»: на Spotify можна буде відстежувати нову музику та подкасти. За допомогою нової функції користувачі зможуть дізнатися, що нового з’явилося у авторів, на яких вони підписані. Про оновлення свідчитиме спеціальний значок угорі сторінки. Функція «What’s New» запрацює для всіх користувачів на iOS та Android упродовж найближчих тижнів.

250 кілометрів: стільки без підзарядки подолало аеротаксі у США. Електричне аеротаксі створив стартап Joby Aero. Цей політ пристрій здійснив за 77 хвилин. Joby має вертикальний зліт і посадку, тому для зльоту йому не потрібні смуги розгону. Максимальна швидкість аеротаксі складає 320 кілометрів за годину. До 2024 року стартап планує запустити перевезення людей своїм таксі. Одночасно воно здатне перевезти чотирьох осіб.

App Store видалила додаток для знайомств людей, які не вакцинуються проти коронавірусу Unjected. Застосунок створили дві жінки, позиціонуючи його як платформу для людей, що «підтримують право на самостійне обрання лікування та свободу слова». У стрічці новин додатку публікували неперевірену інформацію, пов’язану з вакцинацією, на кшталт фейків про біологічну зброю та вживлення чипів через вакцинацію. App Store видалив цей додаток через порушення правил щодо дезінформації про COVID-19. Засновниці застосунку кажуть, що це цензура.

Уперше зменшити ракову пухлину магнітним шоломом змогли науковці у США. Випробування пристрою відбулося у Хʼюстонській методистській лікарні США. Магнітний шолом випробували на чоловікові, у якого була гліобластома (форма раку, за якої пухлина швидко росте у головному мозку або стовбурі головного мозку). Жодні методи лікування йому не допомагали, тому лікарі дозволили випробувати магнітний шолом. Пристрій має три обертальні магніти, які спричиняють коливання магнітного поля. Воно, своєю чергою, порушує перенесення електронів у реакцій, які мітохондрії (органели, яка містяться в клітинах і виробляють енергію) використовують для виробництва хімічної енергії, яка живить людські клітини. Таким чином ушкоджені раком клітини відмирають. За 36 днів такого лікування гліобластома пацієнта зменшилася на 31%. 

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. До 2014 року та до початку війни з Росією в Україні святкували 23 лютого як День захисника Вітчизни. Аналогічну дату святкували та святкують у Росії. У цей день було традицією дарувати подарунки усім чоловікам, незалежно від того, чи були та чи є вони захисниками країни, вітали навіть хлопчиків у садочку.

Коли Росія напала на Україну, частина громадськості запротестувала проти відзначення свята країни-агресора. Тож у 2014 році тодішній президент Петро Порошенко встановив День захисника України 14 жовтня, а у 2015 році зробив його державним неробочим днем. 14 жовтня від початку задумувався як день, коли вітають саме захисників та захисниць, які відстоюють кордони нашої країни під час російсько-української війни.

Тодішній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович мотивував вибір саме 14 жовтня для Дня захисника України історичною традицією вшанування українського війська на Покрову. Також 14 жовтня традиційно відзначають як день створення Української повстанської армії.

Проте після цього частина суспільства продовжила вітати саме чоловіків у цей день. Тому, щоб відзначити роль жінок у захисті України, парламент у липні цього року змінив назву свята на «День захисників і захисниць України». У серпні президент підписав відповідний закон.

Що подивитися 14 жовтня?

• Фільм «Черкаси». У кінокартині йдеться про початок окупації Криму та тритижневий опір останнього українського корабля в Криму. «Черкаси» — режисерська робота Тимура Ященка. Консультантом фільму був реальний командир тральщика «Черкаси» Юрій Федаш. До акторського складу увійшли моряки, які тримали оборону на кораблі навесні 2014 року.
• Стрічку «Наші котики». Події фільму розгортаються у 2014 році на початку війни. Це трагікомічна історія пригод трьох бійців АТО, які трапляється з ними під час бойового чергування на «найглухішій» з усіх можливих позицій фронту. За основу взяли реальні розповіді бійців добровольчих батальйонів та ЗСУ.
• Кінокартину «Кіборги». Історія розгортається протягом двотижневого чергування в аеропорту одного батальйону у 2014. Добровольча група вперше приїздить до гарячої точки, яку вже чотири місяці обороняють наші військові, та віч-на-віч стикаються з війною. Захищати її стають не лише професійні військові, а й добровольчі корпуси.
• Серіал «Доброволець» Ахтема Сеітаблаєва. У серіалі йдеться про добровольця Дмитра. Навіть після повернення з війни він не припиняє захищати Батьківщину. Коли чоловік дізнається, що у Києві готують теракт, він збирає команду колишніх бійців АТО, щоб знайти терористів і врятувати столицю від вибуху. Паралельно намагається впоратися з важкою психологічною травмою через втрату побратимів на війні.
• Фільм «Червоний». Дії картини відбуваються у 1947 році навколо історій життя двох українців — Данила Червоного і Віктора Гурова, які потрапляють у ГУЛАГ. Попри важкі умови каторги, Данило знаходить у собі сили протистояти репресіям начальника табору і робить відчайдушну спробу вирватися на волю, піднявши перше повстання у таборі.

Фото: credo.pro

Нові напрямки Wizz Air з України:

• Київ — Аліканте з 2 липня 2022 року
• Київ — Барселона з 1 травня 2022 року
• Київ — Базель з 1 серпня 2022 року
• Київ — Брюссель (Шарлеруа) з 19 грудня 2021 року
• Київ — Ханья з 2 серпня 2022 року
• Київ — Ейндховен з 18 грудня 2021 року
• Київ — Мадрид з 3 травня 2022 року
• Київ — Малага з 2 травня 2022 року
• Київ — Ніцца з 3 травня 2022 року
• Київ — Париж (Бове) з 17 грудня 2021 року
• Київ — Пальма-де-Майорка з 1 серпня 2022 року
• Київ — Порто з 1 липня 2022 року

• Львів — Афіни з 4 червня 2022 року
• Львів — Барселона з 28 березня 2022 року
• Львів — Брюссель (Шарлеруа) з 1 червня 2022 року
• Львів — Ейндховен з 27 березня 2022 року
• Львів — Мадрид з 27 березня 2022 року
• Львів — Париж з 28 березня 2022 року
• Львів — Ніцца з 1 червня 2022 року
• Львів — Салоніки з 2 червня 2022 року
• Львів — Венеція (Тревізо) з 2 червня 2022 року

• Харків — Пардубіце з 2 червня 2022 року
• Харків — Рим (Ф’юмічіно) з 31 жовтня 2021 року
• Харків — Салоніки з 29 березня 2022 року

• Одеса — Афіни з 2 липня 2022 року
• Одеса — Пардубіце з 2 липня 2022 року
• Одеса — Лондон (Лутон) з 27 березня 2022 року

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики