Над Конвенцією про повне викорінення насильства і домагання у трудовій сфер працювала Міжнародна організація праці (МОП). У цій організації представлені 187 країн, Україна теж є серед них. Наразі Конвенцію ратифікували лише шість держав: Аргентина, Намібія, Сомалі, Уругвай, Фіджі та Еквадор. Про це повідомляє Громадське.
Чому це важливо. Конвенція потенційно намагатиметься боротися з насильством та переслідуваннями у сфері праці.
Детальніше. Шість держав (Аргентина, Намібія, Сомалі, Уругвай, Фіджі та Еквадор), які ратифікували документ, зобов’язані до 25 червня 2022 року на законодавчому рівні заборонити насильство і домагання на роботі. Крім того, вони зобов’язали себе забезпечити співробітникам і співробітницям вільний доступ до правового захисту.
МОП переконана, що насильство відбувається у різних формах і завдає шкоди у фізичному, економічному, сексуальному та психологічному плані. Пандемія COVID-19 ще більше ускладнила цю проблему, адже від початку спалаху хвороби у різних країнах повідомляли про багато форм насильства та домагань, пов’язаних із роботою, особливо щодо жінок та інших вразливих груп.
Довідка. Харасмент (від англ. «harassment» — переслідування, домагання) — форма дискримінації. Це будь-яка небажана та настирлива фізична і словесна поведінка, яка ображає або принижує людину, або порушує недоторканність її приватного життя.
Коментар. «Особливість цієї конвенції в тому, що вона говорить про неприпустимість домагань. Чоловіків до жінок, жінок до чоловіків, жінок до жінок і чоловіків до чоловіків. Справи в суді про домагання зазвичай не закінчуються на користь позивачок. Також позитивний момент цієї конвенції — працедавці мають забезпечити захист працівників від насильства і домагань не лише на роботі, а й під час добирання з роботи і на роботу. Однак коли конвенцію про заборону харасменту ратифікують в Україні — невідомо», — розповіла в коментарі для НЗЛ Марія Дмитрієва, українська ліва націоналістична радикальна феміністка, блогерка, гендерна дослідниця, перекладачка, засновниця і модераторка Фемінізм-УА.
Як борються з харасментом в Україні?
Одна з найпоширеніших форм гендерного насильства — це домашнє насильство (domestic violence), іншими словами насильство у сім’ї, якщо говорити мовою українського законодавства.
У 2001 році українські депутати прийняли закон «Про попередження насильства в сім’ї». Це був перший у колишніх радянських республіках спеціальний законодавчий акт, який спонукає до боротьби з побутовим насильством. Відповідно до цього закону, насильство в сім’ї — будь-якi умиснi дiї фiзичного, сексуального, психологiчного чи економiчного спрямування одного члена сiм’ї стосовно iншого члена сiм’ї, якщо цi дiї порушують конституційні права i свободи члена сiм’ї як людини та громадянина i завдають йому моральну шкоду, шкоду його фiзичному чи психiчному здоров’ю. Крім того, цей закон класифікує типи насильства в сім’ї: фізичне, психологічне, економічне та сексуальне.
Україна підписала Стамбульську конвенцію 7 листопада 2011 року. Головне завдання цього проєкту — підготувати до ратифікації та сприяти імплементації Стамбульської конвенції. Процес її ратифікації в Україні сповільнився через опір консервативної групи народних депутатів, які заперечують вживання слова «гендер» у тексті закону.
Також в Україні з 1997 року працює Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда — Україна». Його напрям — запобігання торгівлі людьми, особливо жінками й дітьми, ліквідація всіх форм дискримінації та насильства в суспільстві, сприяння дотриманню прав людини, гендерної рівності й захисту прав дітей.
Фото: 5.ua
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
«У середині березня база даних «Український мартиролог XX ст.» поповнилася картками ще про 2006 постраждалих осіб, у тому числі 88 фотодокументами», — повідомляє Державна архівна служба України.
Російська армія завдала понад 30 ударів по гідроенергетичних об’єктах. Сума збитків сягає близько 40 млрд гривень. Про це повідомили в «Укргідроенерго».
Військова медикиня ЗСУ, депутатка Київської міської ради Аліна Михайлова створила петицію на сайті президента про розбудову Національного Пантеону Героїв України на Аскольдовій Могилі.
Державний концерн «Укроборонпром» налагодив виробництво 122-мм снарядів за кордоном у кооперації із країною НАТО та вже відвантажив першу партію Збройним силам України. Про це повідомляє сам концерн.
Міжнародний валютний фонд надасть Україні 15,6 мільярда доларів протягом 4 років.
Нині триває повітряна тривога по всій Україні.
Під час нічної атаки РФ запустила 21 ударний дрон,16 з яких збила ППО. Унаслідок повітряної тривоги уночі у Ржищеві Київської області зруйновано 3 цивільні об’єкти.
Верховна Рада підтримала запровадження іспиту, щоб отримати громадянство України. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Цей закон підтримали 281 депутат.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8169, що пропонує встановити обов’язкове випробування на строк до 6 місяців для українців, які вперше прийняті на військову службу за контрактом. Про це повідомив нардеп від партії «Голос» Ярослав Железняк.
Важливе 
Активізм 
Культура 
Наука 
Спорт