Високопосадовці приїхали для «пропаганди важливості миру і заохочення сторін до переговорного процесу під керівництвом дипломатії». У матеріалі нижче розповідаємо, що ж це за делегація, чому вона приїхала в Україну і до чого тут Путін?

Чому африканська делегація у Києві?

Сьогоднішній візит Рамафоси та делегації відбувається в межах так званої африканської миротворчої місії. У травні цьогоріч лідери африканських країн оголосили про бажання відвідати Київ та Москву, щоб «ініціювати мирний процес». Уже 17 червня делегація вирушить до Росії.

До цього Рамафоса мав розмови з президентом РФ, України, Китаю, лідерами країн БРІКС (група країн, що розвиваються: Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР) та генеральним секретарем ООН. Ці телефонні розмови президент ПАР назвав «зусиллями зі сприяння мирному процесу в українсько-російського конфлікту».

Як триває візит?

Делегація прибула в Україну потягом, попередньо відвідавши Польщу. Проте там у представників ПАР виникли складнощі. Особиста охорона президента хотіла провезти зброю. Але вони не показали польській митниці оригінали дозволів, а лише копії, які поляки відмовилися розглядати. Тож південноафриканці звинуватили Польщу в расизмі. 

Члени місії вже відвідали Бучу і місце масового поховання 458 цивільних, вбитих росіянами. Невдовзі почнуться переговори з Володимиром Зеленським, під час яких гості представлять «африканський мирний план». 

Раніше Reuters писало, що так званий «африканський мирний план» полягає у відведенні російських військ, виведенні з Білорусі російської тактичної ядерної зброї, і що цікаво, призупиненні дії ордеру Міжнародного кримінального суду на арешт Путіна та послаблення санкцій проти РФ.

«Привітання від Путіна» африканській делегації

Коли делегація перебувала в Києві, росіяни атакували столицю ракетами. Як повідомляє Reuters, під час повітряної тривоги африканська делегація перебувала у сховищі київського готелю. ​​Після вибухів представник президента ПАР заявив, що місія «йде добре і за планом».

На обстріл відреагували в ЄС. Представник Єврокомісії Петер Стано під час брифінгу у Брюсселі заявив: «Африканські лідери зараз у Києві і їх привітали дуже особливим чином — новою ракетною атакою Путіна. Тому, я сподіваюся, це допоможе їм зрозуміти, хто є агресором, як агресор поводиться і які його справжні наміри», — зазначив Стано.

Атаку ракетами прокоментував і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Він заявив, що «російський ракетний удар під час перебування африканських лідерів у столиці України — це меседж Африці: «Росія прагне лише війни, а не миру».

До чого тут саміт БРІКС

Раніше ПАР повідомляла, що планує змінити своє законодавство, щоб самостійно вирішувати, чи брати під варту людей, яких розшукує Міжнародний кримінальний суд. 

У серпні в ПАР має відбутися саміт БРІКС (група країн, що розвиваються: Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР), куди запросили й президента РФ. У Кремлі ще не повідомили про плани відвідати саміт. Видання The Times повідомляло, що ПАР пропонує Путіну долучитися до саміту БРІКС онлайн — так країні не доведеться його брати під варту за ордером Міжнародного кримінального суду.

А Bloomberg писало, що ПАР надасть дипломатичний імунітет учасникам саміту. Однак ці імунітети не мають переваги над будь-яким ордером, який міг бути виданий будь-яким міжнародним трибуналом проти будь-якого учасника конференції.

Фото: suspilne.media

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.