Детальніше. Ще у 2015 році Сергія Стерненка затримали за підозрою у розбійному нападі та викраденні людини — тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича. Підстава — Щербич упізнав у Стерненкові свого нападника. Активіст свою причетність до злочину заперечує. 

У тому ж 2015 році у будинку Стерненка провели обшук. За словами активіста, він добровільно віддав правоохоронцям свою зброю: пневматичний пістолет, стартовий (шумовий) пістолет та колекційний ніж. Через стартовий пістолет правоохоронці також звинуватили Стерненка у незаконному зберіганні вогнепальної зброї. Справа про викрадення депутата розтягнулась на понад 5 років. І от лише 23 лютого 2021 року суд виніс вирок. У результаті, активісту призначили покарання за розбій і зберігання пістолета, а за викрадення людини – звільнили від відповідальності через строки давності.

Що не так із вироком?

Сергій Стерненко звернув увагу на кілька порушень під час розгляду справи та винесення вироку на своїй сторінці у Фейсбуці: 

«- усі вилучені речі під час обшуку визнані судом допустимими доказами. Хоча обшук у мене вдома проводився без адвоката, з яким мені навіть не дали зв‘язатись;

– судово-медичні експертизи, складені російською мовою також визнані допустимими. Хоча це пряме порушення ст. 29 КПК.

– суд відмовився визнавати доказом висновок спеціаліста щодо стартового пістолета, у якому спеціаліст вказав що експертиза по пістолету проводилась з суттєвими порушеннями і пістолет не є вогнепальною зброєю;

– суд не сумнівається у висновку експерта сторони обвинувачення, у якому той сказав що взяв пістолет стартовий, але після викручення експертом втулки зі ствола став вогнепальним;

– суддя вважає що у нас існує закон про зброю, і це (!) міліцейська інструкція, яка законом не є.

– стартовий пістолет мною було видано поліції добровільно. Це взагалі за ч. 3 ст. 263 ККУ є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Але суддя також відкинув цей документ, бо добровільна видача не зафіксована у протоколі обшуку і бо я в ньому це не написав. Але я не підписував протокол, бо до мене не пустили адвоката».

Адвокат активіста Масі Найєм написав, що суддя цитував свідка, якого в суді не допитували. Хоча суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

А судді хто?

Вирок іменем України виніс суддя Віктор Попревич з Донецька. Він відомий тим, що у 2009 році встановив біля свого будинку у тоді ще неокупованому Донецьку погруддя Леніна та Сталіна. Що ж до вироку, то Сергій Стерненко заявив, що суддя Попревич спершу написав виправдальний вирок. Згодом через тиск генеральної прокурорки Ірини Венедіктової та заступника голови Офісу президента Олега Татарова суддя переписав обвинувальний вирок. 

Якою є позиція обвинувачення?

Прокуратура заявляє, що провина обвинувачених, Стерненка та його соратника Руслана Демчука, підтверджується свідченнями потерпілого Сергія Щербича та показами свідка. Остання розповіла, що бачила, як Щербича затягли в машину і повезли в невідомому напрямку. 

Мета нападу, на думку обвинувачення — заволодіти майном Щербича: банківською карткою і телефоном. Обтяжуючою обставиною суд визнав те, що злочин нібито вчинили «у зв’язку з виконанням потерпілим службовим обов’язком» — Щербич був депутатом райради. Також суд звернув увагу на те, що Стерненко розповідав про своє негативне ставлення до політичних поглядів потерпілого.

Що далі?

Із будівлі суду в Одесі Стерненка повезли у СІЗО. Зараз у чоловіка немає доступу до своїх профілів у соцмережах. Активіст подаватиме апеляцію. Небайдужі збираються на акції протесту у різних містах України ввечері 23 лютого. Фракція «Голос» починає збір підписів за відставку генпрокурорки Ірини Венедіктової.

Хто такий Сергій Стерненко?

Це колишній керівник одеського «Правого сектора». Ще 24 травня 2018 року двоє невідомих скоїли на нього замах. Один з нападників утік, але згодом його затримали. Інший отримав від активіста смертельний удар ножем у живіт. Поліція розслідує убивство нападника Стерненком як умисне. Водночас правоохоронці не коментують слідство щодо нападу на самого активіста.

Це був уже третій замах на Сергія Стерненка. 1 травня 2018 року невідомий вистрілив у нього ззаду з травматичної зброї. 7 лютого 2018 року на активіста напали біля його будинку. Стерненка підозрюють також у нападі на начальника одеської поліції під час протестів проти забудови у Міському саду Одеси у листопаді 2017 року. На думку Стерненка, напали на нього через те, що він виступав проти незаконних забудов в Одесі, які реалізовувалися в інтересах мера міста Геннадія Труханова.

Копайте глибше:

• Сергій Стерненко у програмі «Рандеву з Яніною Соколовою» (YouTube) 

Фото: kurs.com.ua

Детальніше. За висновком судово-медичного експерта, органи й тканини тіла зазнали гниття та практично зруйновані. Водночас експерта будуть допитувати, чому він не взяв кров на експертизу.

Ознак насильницької смерті Олексія Кучапіна не виявили. Поліція з’ясовує причини. Водночас дружина активіста не погоджується з версією самогубства і також з версією вбивства. Слідство продовжується.

Максим Мамакін, член наглядової ради ГО «Дім Милосердя», керівником якого був Кучапін, каже, що Олексій не займався сиротами, яких продавали в рабство, і в нього не було конфліктів з Київською міською держадміністрацією (КМДА), як повідомляли раніше.

Але є кілька але. Друзі Олексія пишуть у соцмережах, що виключають випадок самогубства чи природної смерті, а поліція, мовляв, намагається «злити» справу. Серед аргументів, чому Олексія могли вбити, друзі пишуть про його благодійну діяльність, зокрема про допомогу безпритульним. Соратник померлого активіста Захарія Керстюк повідомляв, що вони неодноразово отримували погрози, «зокрема фізичної ліквідації», якщо не припинять допомагати безхатькам.

До того ж на смітнику під будинком, де був Олексій, волонтери знайшли заплямований диван. У Нацполіції підтверджують інформацію про викинутий диван, але переконують, що то була сукровиця (рідина, яка витікає із кров’ю з уражених тканин тіла, сочиться з гнійних ран) та зазначають, що перед тим, як дозволити власнику зайти до квартири, експерти відібрали біологічні матеріали для досліджень.

Довідка. Олексію Кучапіну було 39 років. На початку липня цього року у нього народилася донька. У 2017 році Олексій разом з дружиною Оленою створили громадську організацію «Дім милосердя». Вони допомагали літнім безхатченкам одягом і їжею, винаймали для них кілька квартир: окремо для чоловіків і жінок. Поки безпритульні тимчасово жили у квартирах, Олена й Олексій допомагали їм відновити документи та налагодити спілкування з рідними.

У липні у «Домі милосердя» почали збирати гроші, щоб придбати будинок під Києвом, аби там могли постійно жити до 15 безхатченків. Також Олексій разом із волонтерами допомагав безхатькам на залізничному вокзалі Києва.

Контекст. Слідчі перекваліфікували кримінальне провадження на ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України з додатковою кваліфікацією — природна смерть.

За версією слідства, квартиру померлий орендував 15 липня. Її власник попередив, що днями прийде майстер, аби встановити кондиціонер. Однак потім орендар на зв’язок не виходив та дверей не відчиняв. Після цього власник намагався потрапити у квартиру, однак з внутрішнього боку дверей були вставлені ключі.

Судово-медичний експерт оглянув тіло померлого та зовнішніх ознак насильницької смерті не виявив. Під час огляду квартири правоохоронці, окрім документів та особистих речей померлого, вилучили 11 пігулок білого кольору, а на столі виявили записку.

Правоохоронці кажуть, що «обстановка всередині (квартири — ред.) не була порушена, двері без пошкоджень». Власник оселі каже, що з неї нічого не зникло.

Копайте глибше:

• Активіста Кучапіна знайшли мертвим. Він допомогав безхатченкам. Що каже поліція, слідство та його друзі (Громадське)

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: 24tv.ua