Заборона означає, що політикиня не зможе брати участь у президентських виборах 2027 року. Також Марін Ле Пен засудили до чотирьох років ув’язнення: два з яких вона має бути з електронним браслетом, а ще два — умовно. Окрім того, жінка має сплатити 100 тисяч євро штрафу. Адвокат Марін Ле Пен заявив, що ультраправа політикиня буде оскаржувати рішення суду.

Свою підтримку Марін Ле Пен уже висловили угорський прем’єр Віктор Орбан та лідер нідерландської ультраправої партії Герт Вілдерс.

Що відомо про Марін Ле Пен? Вона висловлювалася на підтримку політики РФ в Україні та Сирії й виступала проти антиросійських санкцій. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну політикиня засудила, але санкції все одно не підтримала.

Фото: Global Look Press

У Криму Царьов мав нерухомість і низку підприємств. Після окупації півострова він зареєстрував їх за російським законодавством, а ще найняв росгвардійців для охорони.

За охорону належних йому музею-садиби та санаторію у Ялті політик переказував кошти на рахунки «федерального державного унітарного підприємства «Охорона» федеральної служби військ національної гвардії РФ».

Наразі засуджений перебуває на території країни-агресора, де продовжує здійснювати протиправну діяльність. Призначене покарання він повинен відбувати з моменту затримання.

Контекст. В Україні Царьов має кілька підозр, зокрема в державній зраді. У травні 2022 року Україна заочно засудила Царьова до 12 років ув’язнення. Його визнали винним у публічних закликах до сепаратизму та насильницької зміни влади і повалення конституційного ладу.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Цитата. «Майже 5 років в слідчих діях, потім судах, і от вона фінішна переможна крапка. (…) Винні будуть покарані, правда знайшла своє місце в цій жахливій історії права сили проти сили права!» — пише вона у своєму пості.

 Контекст. В ніч із 23 на 24 травня 2020 року  Кузів і Сулима побили та кілька разів зґвалтували Нелю Погребицьку, яку викликали до відділку як свідка. Після розголосу обидва правоохоронці були звільнені з поліції, а 26 травня того ж року їм було висунуто обвинувачення за статтями про зґвалтування, катування та перевищення службових повноважень із застосуванням насильства.

У липні 2020 року підозри були висунуті ще двом співробітникам поліції, а Державне бюро розслідувань виявило нові факти катувань затриманих у Кагарлицькому райвідділі поліції. Внаслідок розслідування голова Національної поліції ухвалив рішення про розформування відділення.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Прокурор вимагав призначити охоронцю позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців. Вирок суду ще можуть оскаржити і прокурори, і адвокати Мошкіна.

Контекст. Уночі 1 червня 2023 року РФ завдала ракетного удару по Києву. Внаслідок цього у Деснянському районі столиці загинули три людини: 9-річна дівчинка, її 34-річна мама і 33-річна жінка. Чоловік однієї з загиблих та жителі району стверджували, що укриття, де люди хотіли сховатися від обстрілу, було зачинене.

Фото: Ґрати

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Загалом Стремоусова засудили до 9 років за колабораціонізм, до 13 років із конфіскацією майна за держзраду та до довічного ув’язнення за держзраду в умовах збройного конфлікту.

Нагадаємо, Стремоусов, який після окупації Херсона став зрадником, загинув у листопаді 2022 року нібито в ДТП.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Слідство встановило, що в березні 2022 року після «наведення» колаборанта армія РФ здійснила обстріл з «градів» та «смерчів» по одному з районів Києва, через що загинули два мешканці столиці, ще четверо — зазнали поранень. 

«Під час обшуків правоохоронці виявили електронні файли з переліком і координатами українських військових об’єктів. На підставі зібраних доказів суд визнав його винним у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану», — зазначається у повідомленні. 

Фото: radiosvoboda

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Ще у 2015 році Сергія Стерненка затримали за підозрою у розбійному нападі та викраденні людини — тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича. Підстава — Щербич упізнав у Стерненкові свого нападника. Активіст свою причетність до злочину заперечує. 

У тому ж 2015 році у будинку Стерненка провели обшук. За словами активіста, він добровільно віддав правоохоронцям свою зброю: пневматичний пістолет, стартовий (шумовий) пістолет та колекційний ніж. Через стартовий пістолет правоохоронці також звинуватили Стерненка у незаконному зберіганні вогнепальної зброї. Справа про викрадення депутата розтягнулась на понад 5 років. І от лише 23 лютого 2021 року суд виніс вирок. У результаті, активісту призначили покарання за розбій і зберігання пістолета, а за викрадення людини – звільнили від відповідальності через строки давності.

Що не так із вироком?

Сергій Стерненко звернув увагу на кілька порушень під час розгляду справи та винесення вироку на своїй сторінці у Фейсбуці: 

«- усі вилучені речі під час обшуку визнані судом допустимими доказами. Хоча обшук у мене вдома проводився без адвоката, з яким мені навіть не дали зв‘язатись;

– судово-медичні експертизи, складені російською мовою також визнані допустимими. Хоча це пряме порушення ст. 29 КПК.

– суд відмовився визнавати доказом висновок спеціаліста щодо стартового пістолета, у якому спеціаліст вказав що експертиза по пістолету проводилась з суттєвими порушеннями і пістолет не є вогнепальною зброєю;

– суд не сумнівається у висновку експерта сторони обвинувачення, у якому той сказав що взяв пістолет стартовий, але після викручення експертом втулки зі ствола став вогнепальним;

– суддя вважає що у нас існує закон про зброю, і це (!) міліцейська інструкція, яка законом не є.

– стартовий пістолет мною було видано поліції добровільно. Це взагалі за ч. 3 ст. 263 ККУ є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Але суддя також відкинув цей документ, бо добровільна видача не зафіксована у протоколі обшуку і бо я в ньому це не написав. Але я не підписував протокол, бо до мене не пустили адвоката».

Адвокат активіста Масі Найєм написав, що суддя цитував свідка, якого в суді не допитували. Хоча суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

А судді хто?

Вирок іменем України виніс суддя Віктор Попревич з Донецька. Він відомий тим, що у 2009 році встановив біля свого будинку у тоді ще неокупованому Донецьку погруддя Леніна та Сталіна. Що ж до вироку, то Сергій Стерненко заявив, що суддя Попревич спершу написав виправдальний вирок. Згодом через тиск генеральної прокурорки Ірини Венедіктової та заступника голови Офісу президента Олега Татарова суддя переписав обвинувальний вирок. 

Якою є позиція обвинувачення?

Прокуратура заявляє, що провина обвинувачених, Стерненка та його соратника Руслана Демчука, підтверджується свідченнями потерпілого Сергія Щербича та показами свідка. Остання розповіла, що бачила, як Щербича затягли в машину і повезли в невідомому напрямку. 

Мета нападу, на думку обвинувачення — заволодіти майном Щербича: банківською карткою і телефоном. Обтяжуючою обставиною суд визнав те, що злочин нібито вчинили «у зв’язку з виконанням потерпілим службовим обов’язком» — Щербич був депутатом райради. Також суд звернув увагу на те, що Стерненко розповідав про своє негативне ставлення до політичних поглядів потерпілого.

Що далі?

Із будівлі суду в Одесі Стерненка повезли у СІЗО. Зараз у чоловіка немає доступу до своїх профілів у соцмережах. Активіст подаватиме апеляцію. Небайдужі збираються на акції протесту у різних містах України ввечері 23 лютого. Фракція «Голос» починає збір підписів за відставку генпрокурорки Ірини Венедіктової.

Хто такий Сергій Стерненко?

Це колишній керівник одеського «Правого сектора». Ще 24 травня 2018 року двоє невідомих скоїли на нього замах. Один з нападників утік, але згодом його затримали. Інший отримав від активіста смертельний удар ножем у живіт. Поліція розслідує убивство нападника Стерненком як умисне. Водночас правоохоронці не коментують слідство щодо нападу на самого активіста.

Це був уже третій замах на Сергія Стерненка. 1 травня 2018 року невідомий вистрілив у нього ззаду з травматичної зброї. 7 лютого 2018 року на активіста напали біля його будинку. Стерненка підозрюють також у нападі на начальника одеської поліції під час протестів проти забудови у Міському саду Одеси у листопаді 2017 року. На думку Стерненка, напали на нього через те, що він виступав проти незаконних забудов в Одесі, які реалізовувалися в інтересах мера міста Геннадія Труханова.

Копайте глибше:

• Сергій Стерненко у програмі «Рандеву з Яніною Соколовою» (YouTube) 

Фото: kurs.com.ua

Детальніше. Слухання справи тривало майже три години. На ньому були адвокати та генеральний прокурор. Суддя із Лагоса Моджісола Дада засудив Олалекана Хаміда до смертної кари за вбивство матері його роботодавця, яке він скоїв у 2018 році. Невідомо, чи засуджений оскаржуватиме рішення. Згідно з нігерійським законодавством, вирок до його виконання повинен затвердити губернатор штату.

В організації Human Rights Watch кажуть, що створення віртуального суду під час спалаху коронавірусу показує прагнення до правосуддя. Але вирок до страти в такому форматі — це архаїчне рішення. Правозахисники вважають, що його треба скасувати.

Зазвичай у Нігерії не застосовують смертну кару, хоча суди продовжують виносити такі вироки. За даними Amnesty International, у камері смертників перебувають понад дві тисячі людей. Водночас останні три страти відбулися в Нігерії ще у 2016 році.

Що ще важливо знати на цю тему:

Покарання батогами скасували у Саудівській Аравії. І більше не страчуватимуть неповнолітніх. Верховний суд у Саудівській Аравії скасував покарання батогами. Таким чином там вирішили дотримуватися міжнародних стандартів прав людини, які забороняють застосування тілесних покарань. Також у цій країні більше не страчуватимуть засуджених неповнолітніх. Замість цього їх засуджуватмуть на максимальний десятирічний термін.

Жінки в Ірані зможуть відвідувати футбольні матчі. Іранська влада погодилась зняти заборону для жінок на відвідування футбольних стадіонів, яка діяла з 1979 року.

Уряд Судану ввів кримінальну відповідальність за жіноче обрізання. Тепер за це загрожує 3 роки позбавлення волі і штраф. За оцінками ООН, у Судані дев’ять із десяти дівчат і жінок пройшли процедуру жіночого обрізання.

Фото: twitter.com