Дев’ять років тому українські захисники відійшли від Дебальцевого — міста з важливим транспортним вузлом на Донбасі. Як військовим вдалося вийти з оточення та чому окупанти так хотіли взяти під свій контроль місто? Відповідь на ці та інші запитання ви можете знайти в матеріалі НЗЛ.
Захоплення росіянами Дебальцеве — це реванш за 1918 рік?
Вперше Дебальцеве стало полем битви не у 2014, а ще у 1918 році. Саме тоді генерал-хорунжий Володимир Сікевич спланував та здійснив одну з найуспішніших операцій зі звільнення Донбасу. За три тижні слов’янській групі армії УНР вдалося визволити території від російсько-більшовицьких військ. 28 квітня звільнили станцію Дебальцеве. У загарбників відбили понад 1000 вагонів з вугіллям, 16 паротягів, гармату та кулемет.
Чому росіянам було так важливо захопити це місто?
Дебальцеве — це ключовий транспортний вузол Донбасу, що фактично стоїть на хресті залізничного сполучення між Луганськом та Донецьком. Захоплення міста дає загарбникам доступ до залізниці, якою можна переправляти вантаж від російського кордону до лінії фронту. Окрім цього, місто лежить на перехресті двох автошляхів міжнародного значення.
Що відбувалося в Дебальцевому з січня по лютий 2015 року?
Після захоплення Донецького аеропорту терористи активізували свої зусилля на Дебальцевському напрямку. На той момент у місті було зосереджено до семи батальйонно-тактичних груп загарбників. Ворог мав перевагу в кількості особового складу й озброєнні.
Загострилися бойові дії під час переговорів Нормандської четвірки у Мінську, що тривали 11-12 лютого. Після підписання перемир’я росіяни продовжували обстріли позицій українських військовослужбовців, використовуючи танки, артилерію та реактивні системи залпового вогню.
Які варіанти розглядало керівництво країни в районі Дебальцевського виступу?
Перший варіант — відвести війська за бар’єрний рубіж та закріпитися по річці Луганка. Але у цьому випадку плацдарм був би втрачений. Також під час відходу російські війська могли б вести перехресний вогонь по наших військах. Як наслідок — великі втрати наших захисників.
Другий варіант — продовження оборони Дебальцевського плацдарму. Сили АТО мали б стримувати противника, поки триватиме підготовка нової лінії оборони на північ від Дебальцевого зі збереженням плацдарму. Далі сили й засоби «сектора С» з мінімальними втратами мали б відійти з Дебальцевого та закріпитися на вигідних рубежах.
Довідка. «Сектор С» — район дій сил АТО в Донецькій області поблизу Дебальцевого під час війни на сході України (Фащівка — Дебальцеве — Артемівськ).
Як відбувався вихід з Дебальцевого 18 лютого 2015 року?
У ніч з 17 на 18 лютого відбувся відхід українських підрозділів, які утримували Дебальцевський виступ. Внаслідок операції остаточно залишили плацдарм і відійшли на північний захід від міста 2,6 тис. українських військовослужбовців. Деякі групи виходили ще кілька днів, але саме ця дата вважається завершенням боїв за Дебальцеве. Цими діями вдалося зупинити просування противника вглиб території України.
«Вивід українських підрозділів відбувався за двома основними маршрутами невеликими колонами під прикриттям бронемашин і артилерії. Противника вдалося ввести в оману створенням помилкового маршруту висування, де імітувався рух колон», — заявляє Міністерство оборони України.
Зараз місто перебуває під тимчасовим контролем агресора, але віра в те, що Дебальцеве та всі інші населені пункти України повернуться під її контроль, не згасає ніколи.
Авторка тексту: Соломія Добрянська
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики