Сьогодні, у День захисників і захисниць України, ми дякуємо кожному, хто виборює свободу нашої держави на фронті. Проте у війни немає святкових днів: вдячні сьогодні та вдячні завжди! Для НЗЛ військовослужбовці поділилися думками про те, що підтримує їх у боротьбі.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 215 слів
«Я захищаю Україну, тому що поки я живий — хтось інший не помре за мій дім», — військовослужбовець 3-ї ОШБр із позивним Кредит.
«Я захищаю Україну, тому що за неї загинув той, кого я кохала всім серцем, той, хто все життя віддав захисту Батьківщини — Максим (Єнот) Ємець, Герой України (посмертно). Я продовжую нашу справу, йду нашим спільним шляхом: з ним і за нього», — Оксана (Ксена) Рубаняк, командирка роти ударних БпАК (безпілотних авіаційних комплексів).
«Я захищаю Україну, тому що продовжую боротьбу своїх пращурів і хочу, щоб майбутньому поколінню не довелося вести війни за нашу свободу», — Євгеній (Гром) Громадський, Герой України, офіцер Національної гвардії.
«Я захищаю Україну, тому що вона дала мені дім, у якому я виріс. Мої батьки виїхали від війни в Азербайджані, щоб я мав майбутнє. Пам’ятаю цю дорогу, страх в очах тата, везучи нас з братом і мамою в невідомість… Сьогодні я тримаю зброю, щоб українські діти не знали цього болю й мали майбутнє на своїй землі. І тепер моя черга віддячити — захистити країну, що нас прихистила», — Мурад (Талиш) Насіров Гасід Огли, доброволець.
«Я захищаю Україну, тому що Воля — одна з головних моїх цінностей, що важливіша й сильніша за страх, комфорт чи будь-які інші потреби», — Олена Риж, старша бойова медикиня 412 полку Nemesis.
«Я захищаю Україну, щоб моїй дитині ніколи не довелося змивати кров власних друзів зі своїх рук», — Віцик, бойовий медик 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.
«Я захищаю Україну, тому що треба вибороти право жити на своїй, Богом даній, землі. У контексті захисту держави, борючись за загальне, ти й забезпечуєш безпеку особистого», — Юрій Федоренко, майор ЗСУ, командир 429 окремого полку безпілотних систем «АХІЛЛЕС».
«Я захищаю Україну, тому що Україна — це найкраще що могло зі мною статись… Я тут народився, навчався, закохувався, помилявся, але не зупинявся, падав, але підіймався. Тут народилися мої діти, тут живуть мої батьки, тут — усе, що я люблю. Тому ми не маємо права програти, і тому я на фронті», — Володимир Борисенко, військовослужбовець, міський голова Борисполя.
«Я захищаю Україну, тому що тут найкращі люди, найгарніше небо… тому що люблю наші найсмачніші пироги та вареники», — Іоанн, льотчик вертольота Армійської авіації.
«Я захищаю Україну, тому що ще з дитинства був націоналістом. Для мене завжди в пріоритеті рідне місто Харків і моя країна. Саме тому ми відбили навалу у 2014 році, а у 2022 році вибили ворога з Харкова. Моя діяльність не обмежується лише фронтом, також ми виховуємо молодь і формуємо наступне покоління, яке продовжить боротьбу за наше майбутнє», — Костянтин Немічев, засновник підрозділу «КРАКЕН 1654», голова Громадської ради при Харківській обласній державній адміністрації.
У новому законопроєкті №9431 Президент пропонує перенести святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня, а День захисників та захисниць — з 14 жовтня на 1 жовтня.
Читати далі
+ 49 слів
Нагадаємо, з нового церковного року, який починається 1 вересня 2023 року, ПЦУ перейде на новоюліанський календар. Відтепер Різдво парафіяни Православної церкви України святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня. Змістяться й інші свята: Покрова — 1 жовтня, Водохреще — 6 січня і Миколая — 6 грудня. Але це не стосуватиметься Великодня та Трійці. Раніше Православна церква України заявляла, що буде просити державні органи перенести День захисників та захисниць України.
Українська греко-католицька церква з 1 вересня цього року перейде на григоріанський календар у святкуванні нерухомих свят. Різдво греко-католики відзначатимуть також 25 грудня.
Православна церква України буде просити державні органи перенести День захисників та захисниць, який зараз святкують 14 жовтня, на 1 жовтня. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав митрополит Переяславський і Вишневський Олександр.
Читати далі
+ 60 слів
Історично свято повʼязане з церковним днем Покрови пресвятої Богородиці, який за схваленим ПЦУ новоюліанським календарем припадатиме на 1 жовтня.
Нагадаємо, вчора ПЦУ перейшла на новоюліанський календар. Відтепер Різдво парафіяни Православної церкви України святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня, так само змістяться й інші свята: Покрова — 1 жовтня, Водохреще — 6 січня і Миколая — 6 грудня. Але це не стосуватиметься Великодня та Трійці.
Також з 1 вересня 2023 року Українська греко-католицька церква перейде на григоріанський календар у святкуванні нерухомих свят. Різдво греко-католики відзначатимуть 25 грудня. Водночас дату святкування Великодня визначатимуть як зазвичай.
14 жовтня — день, який поєднує у собі кілька свят: День захисників та захисниць України, День українського козацтва, День Української повстанської армії та свято Покрови Богородиці. Але державний вихідний цього дня є саме завдяки Дню захисників та захисниць України. Це свято встановив Петро Порошенко у 2014 році та одночасно скасував святкування День захисника Вітчизни 23 лютогознаного за радянських часів, як «День Радянської армії і Військово-морського флоту». А парламент у липні цьогоріч змінив назву свята з «Дня захисника України» на «День захисників і захисниць України».
Чому це важливо. День захисників та захисниць України — це свято людей, які захищають безпеку та кордони України. Тому 14 жовтня недоречно вітати усіх чоловіків, адже не всі українські чоловіки захищають нашу країну.
Читати далі
+ 200 слів
Детальніше. До 2014 року та до початку війни з Росією в Україні святкували 23 лютого як День захисника Вітчизни. Аналогічну дату святкували та святкують у Росії. У цей день було традицією дарувати подарунки усім чоловікам, незалежно від того, чи були та чи є вони захисниками країни, вітали навіть хлопчиків у садочку.
Коли Росія напала на Україну, частина громадськості запротестувала проти відзначення свята країни-агресора. Тож у 2014 році тодішній президент Петро Порошенко встановив День захисника України 14 жовтня, а у 2015 році зробив його державним неробочим днем. 14 жовтня від початку задумувався як день, коли вітають саме захисників та захисниць, які відстоюють кордони нашої країни під час російсько-української війни.
Тодішній голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович мотивував вибір саме 14 жовтня для Дня захисника України історичною традицією вшанування українського війська на Покрову. Також 14 жовтня традиційно відзначають як день створення Української повстанської армії.
Проте після цього частина суспільства продовжила вітати саме чоловіків у цей день. Тому, щоб відзначити роль жінок у захисті України, парламент у липні цього року змінив назву свята на «День захисників і захисниць України». У серпні президент підписав відповідний закон.
Що подивитися 14 жовтня?
Фільм «Черкаси». У кінокартині йдеться про початок окупації Криму та тритижневий опір останнього українського корабля в Криму. «Черкаси» — режисерська робота Тимура Ященка. Консультантом фільму був реальний командир тральщика «Черкаси» Юрій Федаш. До акторського складу увійшли моряки, які тримали оборону на кораблі навесні 2014 року.
Стрічку «Наші котики». Події фільму розгортаються у 2014 році на початку війни. Це трагікомічна історія пригод трьох бійців АТО, які трапляється з ними під час бойового чергування на «найглухішій» з усіх можливих позицій фронту. За основу взяли реальні розповіді бійців добровольчих батальйонів та ЗСУ.
Кінокартину «Кіборги». Історія розгортається протягом двотижневого чергування в аеропорту одного батальйону у 2014. Добровольча група вперше приїздить до гарячої точки, яку вже чотири місяці обороняють наші військові, та віч-на-віч стикаються з війною. Захищати її стають не лише професійні військові, а й добровольчі корпуси.
Серіал «Доброволець» Ахтема Сеітаблаєва. У серіалі йдеться про добровольця Дмитра. Навіть після повернення з війни він не припиняє захищати Батьківщину. Коли чоловік дізнається, що у Києві готують теракт, він збирає команду колишніх бійців АТО, щоб знайти терористів і врятувати столицю від вибуху. Паралельно намагається впоратися з важкою психологічною травмою через втрату побратимів на війні.
Фільм «Червоний». Дії картини відбуваються у 1947 році навколо історій життя двох українців — Данила Червоного і Віктора Гурова, які потрапляють у ГУЛАГ. Попри важкі умови каторги, Данило знаходить у собі сили протистояти репресіям начальника табору і робить відчайдушну спробу вирватися на волю, піднявши перше повстання у таборі.
Свято перейменували на офіційному рівні, щоб сприяти належному вшануванню воїнів обох статей. Адже на фронті Україну захищають і чоловіки, і жінки. Закон про перейменування сьогодні підписав Президент Володимир Зеленський. Документ набуде чинності наступного дня після публікації.