Чому так сталося?

З 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новий календар свят — новоюліанський. Згідно з ним, більшість церковних свят почали відзначати на 13 днів раніше. Йдеться саме про нерухомі свята, які щороку відзначають в одну і ту ж дату: Покрова Пресвятої Богородиці, Різдво, Стрітення Господнє тощо.

Новоюліанський церковний календар майже повністю збігається з григоріанським, який використовують у більшості церков світу. Однією з відмінностей є святкування рухомих свят (як-от Великодня та залежних від нього), які щорічно припадають на різне число. Причина — різні дати весняного рівнодення, які використовують православні та католики, щоб розрахувати день для святкування Воскресіння Христового. 

Новоюліанський календар є витвором лише православних церков, оскільки Українська греко-католицька церква перейшла на католицький григоріанський календар, але з православним Великоднем. Саме тому прихожани УГКЦ святкують Воскресіння Христове також 5 травня, а не робили цього 30 березня.

А як щодо Закарпаття?

Винятком є Мукачівська греко-католицька єпархія, яка підпорядковується не УГКЦ, а Папі Римському, і охоплює всі греко-католицькі церкви Закарпаття. Вони перейшли на григоріанський календар, а тому цьогоріч святкували Великдень 30 березня.  

Як буде в майбутньому?

У 2025 році Великдень збігається у католиків і православних. Його святкуватимуть в один день — 20 квітня. Тоді ж відбудеться 1700-ліття Нікейського собору, на якому у 325 році встановили правило визначення дати Великодня. 

Існує навіть спеціальна група представників Папи Римського та Вселенського патріарха, яка має узгодити спільну дату Воскресіння Христового на майбутнє для всіх церков, які перейшли на новий календар. Якщо їм вдасться порозумітися, то після 2025 року українці зможуть відзначати із західним світом не лише Різдво, а й Великдень. 

Фото: Pexels

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Нагадаємо, 20 жовтня «Жадан і Собаки» та Христина Соловій випустили спільну пісню «Серце» та кліп на неї. Частково кадри для стрічки знімали у церкві Святого Андрія Первозванного, що у Львові. Парафія церкви вважає, що кліп пропагує антихристиянські цінності.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Нагадаємо, з нового церковного року, який починається 1 вересня 2023 року, ПЦУ перейде на новоюліанський календар. Відтепер Різдво парафіяни Православної церкви України святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня. Змістяться й інші свята: Покрова — 1 жовтня, Водохреще — 6 січня і Миколая — 6 грудня. Але це не стосуватиметься Великодня та Трійці. Раніше Православна церква України заявляла, що буде просити державні органи перенести День захисників та захисниць України. 

Українська греко-католицька церква з 1 вересня цього року перейде на григоріанський календар у святкуванні нерухомих свят. Різдво греко-католики відзначатимуть також 25 грудня.

Фото: Офіс Президента

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Історично свято повʼязане з церковним днем Покрови пресвятої Богородиці, який за схваленим ПЦУ новоюліанським календарем припадатиме на 1 жовтня.

Нагадаємо, вчора ПЦУ перейшла на новоюліанський календар. Відтепер Різдво парафіяни Православної церкви України святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня, так само змістяться й інші свята: Покрова — 1 жовтня, Водохреще — 6 січня і Миколая — 6 грудня. Але це не стосуватиметься Великодня та Трійці. 

Також з 1 вересня 2023 року Українська греко-католицька церква перейде на григоріанський календар у святкуванні нерухомих свят. Різдво греко-католики відзначатимуть 25 грудня. Водночас дату святкування Великодня визначатимуть як зазвичай.

Фото: patriarchia

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Повідомлення про підпал дверей надійшло близько 4 ранку. Вогонь пошкодив бічні вхідні двері храму. Постраждалих немає.

Згодом поліцейські затримали 31-річного чоловіка із Закарпаття, якого підозрюють у скоєному. У разі доведення вини йому загрожує від 3 до 10 років позбавлення волі.

Правоохоронці відкрили кримінальну справу за фактом умисного знищення або пошкодження майна. Наразі триває досудове розслідування, незабаром суд обере чоловіку запобіжний захід.

Фото: 24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Свята Пасхалії перенести на новий календар сподіваються до 2025 року. Парафії чи громади, які ще не готові до таких змін, за окремим благословенням єпархіального єпископа зможуть залишити літургійне життя за юліанським календарем до 2025.

Чому з 1 вересня? Бо тоді, за візантійською традицією, починається релігійний рік за григоріанським календарем. За юліанським він починається 14 вересня.

Фото: ifds.if.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

• Усі італійські громади УГКЦ офіційно переходять на григоріанський календар. Це станеться 1 вересня цьогоріч, із початком нового літургійного року. Як пояснив Синод, це зробили з турботою про вірян. Зараз григоріанський календар визнали чинним майже усі країни світу, де сповідують християнство. Серед них і Україна. Проте переважно українці святкують релігійні свята за старим календарем — юліанським. За цим календарем живуть усього кілька церков у світі: Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська, Чорногорська, Польська православні церкви, Афонські монастирі, а також всі Українські православні церкви та Українська греко-католицька церква. Тому Україна святкує два Різдва — 25 грудня та 7 січня. Чи перейде Україна на григоріанський календар — невідомо. Адже тоді 2100 рік буде звичайним, тоді як за юліанським він є високосним. Різниця між цими календарями збільшиться до 14 днів, а православне Різдво зміститься ще на один день — з 7 на 8 січня. 
• Систему покарань за сексуальне насильство змінив Папа Римський. Зміни криміналізують сексуальне насильство над дітьми й дорослими у ватиканському праві. Відтепер Ватикан каратиме «залицяння» священнослужителів до неповнолітніх або «вразливих» дорослих. Ватиканським священникам за «використання сили, погроз і зловживання владою для здійснення статевих дій» загрожує позбавлення сану і суд, на якому їх позбавлятимуть церковної підтримки.
• Парафію УГКЦ офіційно створили у Валенсії. Капеланом новоствореної громади в іспанському місті є отець Василь Бойко. «Новий статус даватиме змогу проводити вінчання українською мовою і в східному обряді, але вже з видачею іспанського документа (в Іспанії канонічний шлюб є дійсний перед державою без потреби походу молодят у РАЦС). До цього у двох священників, які служать громаді, був статус капеланів із не дуже чітким підпорядкуванням цілій низці церковних єрархів Іспанії та України, — залежачи від суті того чи іншого питання», — прокоментував Андрій Якубув, учасник громади УГКЦ.
• На Буковині п’яний священник погрожував при затриманні. Спершу він спробував дати хабаря правоохоронцям, і погрожував чоловікові, який повідомив поліцейським про п’яного водія. Подія трапилася ще у квітні, однак відео про неї потрапило у мережу лише зараз. Водій переконував правоохоронців, що випив лише чашу вина, розбавленого водою, під час служби. Коли ж він зрозумів, що грошей від нього не візьмуть, став погрожувати. На відео видно, як він кричить: «Дивись на мене! Ти хохол, ти бандерівець. Але завтра, запам’ятай, прийдуть румуни — я тебе на коліна поставлю. Ти будеш мені румунською розмовляти. Якщо не будеш знати румунської, я тобі кулю у лоб вистрілю. Розумієш?» За новими даними, чоловіком, який повідомив поліціянтів про священника-водія, був депутат від ЄС Артем Жук. Він стверджує, що саме йому погрожував священнослужитель, тому він разом із адвокатами готує позов до суду щодо погроз священника. 

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чому й коли виник піст?

Точно невідомо. Є різні гіпотези щодо того, як він впроваджувався. Це могла бути давня традиція. Можливо, раніше люди мусили обмежуватися в їжі у певні періоди, щоб її вистачало на тривалий час. Лише згодом це могло набути релігійного характеру й стати одним зі способів духовного очищення.

Щодо християнства, то в Біблії йдеться про піст, про те, як він впливає на зближення людини з Богом, однак немає прямих вказівок до його дотримання. Ісус Христос постив у пустелі й таким чином християни могли перейняти цю практику та зробити піст традиційним. 

Що радить Греко-Католицька Церква?

Постити зобов’язані усі віряни від 14 до 59 років. Щодо їжі існують такі обмеження:

• у перший день Великого посту та Страсну п’ятницю (остання п’ятниця перед Великоднем) слід утримуватися від вживання м’ясних і молочних продуктів, яєць, а також страв, які містять їх містять;
• у перший тиждень Великого посту і впродовж усіх днів Страсного тижня (останній тиждень перед Великоднем) не можна вживати м’ясні продукти й страви;
• у понеділок, середу та п’ятницю інших тижнів Великого посту не можна споживати м’ясні продукти та страви;
• у вівторок та четвер можна їсти все.

Від посту звільняються:

• діти до 14 років та люди, яким виповнилося 60 років;
• важкохворі;
• вагітні;
• матері після пологів і ті, що годують грудьми;
• люди, які подорожують, якщо подорож триває понад 8 годин;
• люди, які мають важкі умови праці;
• люди, які живуть з милостині;
• в окремих випадках звільняти від посту може місцевий священник.

Також УГКЦ радить не брати участі в гучних святкуваннях, танцях, не слухати гучну музику, але тиху й таку, що заспокоює, вмикати дозволяють. У цей період Церква рекомендує обмежити проведення часу в соцмережах і перегляд телебачення.

Що про піст каже Православна Церква України?

Людина може обмежуватися в їжі залежно від стану свого здоров’я, тому немає чітких правил для кожного. ПЦУ також звільняє від посту ті ж категорії населення, що й УГКЦ. Рекомендують радитися зі своїм духівником, які обмеження можуть бути доцільними у конкретно вашому випадку.

У Православній Церкві зазначають, що обмеження в їжі не є головною метою посту. Вони є лише допоміжним методом, який допомагає людині звернути увагу на духовний, а не тілесний стан.

Що кажуть лікарі?

Колишня міністерка охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла, як сформувати раціон, щоб піст не зашкодив вашому організмові.

Менше м’яса — добре. Споживання процесованого м’яса: ковбас, сардельок і копченостей, збільшує ризик виникнення деяких видів раку, а також гіпертензії (підвищення артеріального тиску) та порушення обміну жирів. Якщо все-таки є потреба з’їсти м’яса, то краще обирати шматочок сала чи печеного м’яса птиці.

Більше овочів. Якщо їсти різноманітну рослинну їжу, то організм отримуватиме вітаміни, мікроелементи, клітковину. Тоді кишківник, судини, мозок, шкіра будуть здоровими, а імунна система ― міцною.

Бобові ― «мультвітамінні пігулки». У них є вітаміни групи В, калій, фосфор, залізо, цинк і марганець. Також це джерело повноцінного білка й клітковини.

Піст — привід згадати про гриби. Вони містять багато амінокислоти глутатіону, клітковину бета-глюкан, мікроелемент селен, жир холін, вітамін D, антиоксидант ерготионеїн — це набір унікальних і потрібних поживних речовин.

Низькожирова дієта — це небезпечно. Якщо все ж відмовляєтеся від м’яса, то споживайте горіхи, льон, гарбузове та соняшникове насіння, курагу. Не зловживайте соняшниковою олією.

Яйця — потрібні. Однак частково їх замінити можуть соєві продукти, гарбузове та соняшникове насіння, кукурудзу та шпинат.

Молочні продукти. Деякі люди у дорослому віці не можуть споживати молоко й продукти із сухим молоком, бо не сприймають лактози. Сири та йогурти, навпаки, корисні. Пісною альтернативою кисломолочним продуктам є квашена капуста.

Без риби буде зле. Достатньо з’їсти одну велику запечену скумбрію на тиждень, щоб покрити потребу в жирах.

Фото: pexels.com