Чому й коли виник піст?
Точно невідомо. Є різні гіпотези щодо того, як він впроваджувався. Це могла бути давня традиція. Можливо, раніше люди мусили обмежуватися в їжі у певні періоди, щоб її вистачало на тривалий час. Лише згодом це могло набути релігійного характеру й стати одним зі способів духовного очищення.
Щодо християнства, то в Біблії йдеться про піст, про те, як він впливає на зближення людини з Богом, однак немає прямих вказівок до його дотримання. Ісус Христос постив у пустелі й таким чином християни могли перейняти цю практику та зробити піст традиційним.
Що радить Греко-Католицька Церква?
Постити зобов’язані усі віряни від 14 до 59 років. Щодо їжі існують такі обмеження:
- у перший день Великого посту та Страсну п’ятницю (остання п’ятниця перед Великоднем) слід утримуватися від вживання м’ясних і молочних продуктів, яєць, а також страв, які містять їх містять;
- у перший тиждень Великого посту і впродовж усіх днів Страсного тижня (останній тиждень перед Великоднем) не можна вживати м’ясні продукти й страви;
- у понеділок, середу та п’ятницю інших тижнів Великого посту не можна споживати м’ясні продукти та страви;
- у вівторок та четвер можна їсти все.
Від посту звільняються:
- діти до 14 років та люди, яким виповнилося 60 років;
- важкохворі;
- вагітні;
- матері після пологів і ті, що годують грудьми;
- люди, які подорожують, якщо подорож триває понад 8 годин;
- люди, які мають важкі умови праці;
- люди, які живуть з милостині;
- в окремих випадках звільняти від посту може місцевий священник.
Також УГКЦ радить не брати участі в гучних святкуваннях, танцях, не слухати гучну музику, але тиху й таку, що заспокоює, вмикати дозволяють. У цей період Церква рекомендує обмежити проведення часу в соцмережах і перегляд телебачення.
Що про піст каже Православна Церква України?
Людина може обмежуватися в їжі залежно від стану свого здоров’я, тому немає чітких правил для кожного. ПЦУ також звільняє від посту ті ж категорії населення, що й УГКЦ. Рекомендують радитися зі своїм духівником, які обмеження можуть бути доцільними у конкретно вашому випадку.
У Православній Церкві зазначають, що обмеження в їжі не є головною метою посту. Вони є лише допоміжним методом, який допомагає людині звернути увагу на духовний, а не тілесний стан.
Що кажуть лікарі?
Колишня міністерка охорони здоров’я Уляна Супрун розповіла, як сформувати раціон, щоб піст не зашкодив вашому організмові.
Менше м’яса — добре. Споживання процесованого м’яса: ковбас, сардельок і копченостей, збільшує ризик виникнення деяких видів раку, а також гіпертензії (підвищення артеріального тиску) та порушення обміну жирів. Якщо все-таки є потреба з’їсти м’яса, то краще обирати шматочок сала чи печеного м’яса птиці.
Більше овочів. Якщо їсти різноманітну рослинну їжу, то організм отримуватиме вітаміни, мікроелементи, клітковину. Тоді кишківник, судини, мозок, шкіра будуть здоровими, а імунна система ― міцною.
Бобові ― «мультвітамінні пігулки». У них є вітаміни групи В, калій, фосфор, залізо, цинк і марганець. Також це джерело повноцінного білка й клітковини.
Піст — привід згадати про гриби. Вони містять багато амінокислоти глутатіону, клітковину бета-глюкан, мікроелемент селен, жир холін, вітамін D, антиоксидант ерготионеїн — це набір унікальних і потрібних поживних речовин.
Низькожирова дієта — це небезпечно. Якщо все ж відмовляєтеся від м’яса, то споживайте горіхи, льон, гарбузове та соняшникове насіння, курагу. Не зловживайте соняшниковою олією.
Яйця — потрібні. Однак частково їх замінити можуть соєві продукти, гарбузове та соняшникове насіння, кукурудзу та шпинат.
Молочні продукти. Деякі люди у дорослому віці не можуть споживати молоко й продукти із сухим молоком, бо не сприймають лактози. Сири та йогурти, навпаки, корисні. Пісною альтернативою кисломолочним продуктам є квашена капуста.
Без риби буде зле. Достатньо з’їсти одну велику запечену скумбрію на тиждень, щоб покрити потребу в жирах.
Фото: pexels.com
Важливе 
Активізм 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Наука 
Політика 
Спорт 
