Детальніше. В мережу потрапили дані майже 190 млн користувачів Instagram, 42 млн користувачів TikTok та майже 4 млн даних користувачів YouTube. Дані включали імена, контактну інформацію, особисті дані, зображення та статистику про підписників. 

Дослідник у галузі безпеки Боб Дьяченко, який керує групою дослідження кібербезпеки компанії Comparitech, 1 серпня виявив 3 ідентичні копії виставлених даних. Факти свідчать про те, що більша частина даних була отримана від компанії Deep Social, яка більше не існує. 

Дяченко зв’язався з цією компанією. Адміністратори направили його повідомлення у Social Data. ЇЇ технічний директор визнав факт розголошення даних, а сервери, на яких вони були розміщені були видалені через 3 години. 

У 2018 році Facebook та Instagram відібрала у Deep Social доступ до свого API (інтерфейсу прикладного програмування). Після цього компанія припинила свою роботу.  

Цитата. Прессекретар компанії Facebook Стефані відповіла в електронному листі до Comparitech: «Збирання даних про людей з Instagram є явним порушенням нашої політики. Ми перестали надавати доступ Deep Social до нашої платформи в червні 2018 року та відправили юридичне повідомлення, яке забороняє будь-який збір даних». 

На думку редактора Comparitech Пола Бішоффа, ця інформація буде найбільш цінною для спамерів і кіберзлочинців, які проводять фішингові кампанії (форма кібератаки, під час якої злочинець намагається завойовувати довіру до жертви для виманювання конфіденційної інформації). 

Що таке веб-збирання даних? 

Веб-скрапінг або веб-збирання є автоматизованою задачею, яка копіює дані та інформацію з вебсторінок. Хоча Social Data наголошує на тому, що вона збирає лише ті дані, які є у вільному доступі, ця практика суперечить правилам користування Facebook, Instagram, TikTok та Youtube. Автоматичних ботів складно відрізнити від звичайних відвідувачів, тому компаніям соціальних мереж складно заборонити їм отримати доступ до профілів користувачів. 

Чому розголошення даних є небезпечним? 

Попри те, що інформація загальнодоступна, розмір та масштаб бази даних робить її більш незахищеними до масових атак. Користувачі Instagram та TikTok мають бути в курсі шахрайства та фішингових повідомлень, які їм відправляють в особисті повідомлення або пишуть в коментарях. 

Зображення та інші дані профілів можуть використовуватися для створення фейкових сторінок. Ці аккаунти заманюють підписників, а потім дезінформують їх. Фото також можуть бути використані без дозволу власників з метою розпізнавання облич.  

Facebook та інші соціальні мережі використовували як юридичні, так і технічні способи зупинення зчитування профілів користувачів, але ця практика не припинилася. 

Що ще варто знати про збір даних користувачів соціальних мереж 

• Instagram звинувачують у незаконному зборі біометричних даних. Проти Facebook подали колективний позов, у якому звинувачують компанію у зборі біометричних даних людей без їх відома. Сума штрафу за порушення законодавства може сягнути $500 млрд дол. 
• Дані мільйонів користувачів Telegram опинилися в даркнеті. Базу з номерами телефонів, нікнеймами та унікальними ідентифікаторами мільйонів людей виклали на одному з форумів у даркнеті. 
• Дані пів мільйона акаунтів Zoom виявили у даркнеті. Серед персональної інформації, яку продають у даркнеті менше, ніж за цент, можна знайти електронні адреси користувачів, їхні паролі, URL особистого чату, а також шестизначний пін-код адміністратора, який дозволяє керувати відеоконференцією у Zoom. 

Детальніше. У позові Whalen v. Facebook зазначено, що Instagram має інструмент face-tagging, який автоматично сканує обличчя людей, зображених у повідомленнях інших користувачів, навіть якщо вони не використовують Інстаграм і не погоджуються з умовами обслуговування. Ця практика порушує закон штату Іллінойс, який забороняє компаніям збирати біометричні дані з людей, наприклад, сканувати облич без їх згоди. 

«Як тільки Facebook отримує захищені біометричні дані користувачів Instagram, він використовує їх, щоб закріпити можливості розпізнавання облич у всіх продуктах і може ділитися цією інформацією з іншими організаціями. Facebook збирає дані, не показуючи необхідних сповіщень і не розкриває цю інформацію, як потребує законодавство штату Іллінойс», – зазначено в позові. 

Якою може бути сума штрафу? 

Згідно з законодавством штату Іллінойс, Instagram має відшкодувати збитки 100 млн користувачів від 100 до 5000 дол. за кожне порушення. Це означає, що загальна сума штрафу може досягнути 500 млрд дол. 

Довідка. Facebook вже стикався з судовими процесами, причиною яких ставали закони штату Іллінойс. У минулому місяці компанія запропонувала заплатити 650 млн дол. США для врегулювання судового позову, в якому стверджувалося, що аналогічний інструмент для розпізнавання облич збирав дані користувачів Фейсбук без їх згоди. 

Які є ще новини про Facebook та Instagram 

• Facebook та Instargam перевірять на наявність расової дискримінації.
• Рекламодавці бойкотують Фейсбук. Цукерберг уже втратив понад 7 мільярдів доларів.
• Десятки акаунтів, які займалися політичною агітацією в Україні, видалив Facebook.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Детальніше. Фейсбук створила набір нових функцій, які мають допомогти боротися з фейковими новинами у соцмережі:

1. запустять програму Facebook Protect. Вона захищатиме облікові записи кандидатів у президенти;
2. окремо позначатимуть ЗМІ, які повністю або частково контролюються державою;
3. соцмережа вказуватиме, скільки грошей на рекламу у Фейсбуку витрачають кандидати у президенти;
4. повідомлятимуть про фейковість допису, якщо користувач захоче ним поділитися; 
5. у соцмережі не можна буде рекламувати оголошення із закликом не йти на вибори;
6. з’явиться нова вкладка «Організації, які керують цією сторінкою».  Там вказуватимуть інформацію про власників сторінок: юридичну інформацію та контактні дані організації;
7. соцмережа проводитиме навчальні програми онлайн, щоб підвищити медіаграмотність користувачів. А у США також будуть організовувати  події офлайн. На це планують витратити 2 мільйони доларів.

Контекст. Нагадаємо, що новини з Facebook дізнається майже половина українців. Про це свідчать дані опитування «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019 році», яке провів Інтерьюз. 56% українців використовують Фейсбук, щоб дізнаватися звідти новини. Минулого року таких було 51%, а у 2017 році — 46%.

⟶ Що ви бачите у власній стрічці у Фейсбуці? Платформа онлайн-курсів EdEra створила онлайн-курс про медіаграмотність. Один із його розділів присвячений роботі соцмереж. Хто вирішує, що ви бачите у своїй стрічці новин у Facebook? Як часто вам трапляються різні погляди? Facebook, якому належить Instagram, та Google, якому належить YouTube, досить добре вміють показувати вам те, що ви хочете, і приховувати ідеї, які вам не подобаються або з якими ви не погоджуєтеся. Усе, що суперечить вашим поглядам, відфільтровують, і ви опиняєтеся в «інформаційній бульбашці». 

Що ви можете зробити, аби звільнитися з неї?

1. Пам’ятайте, що інформацію, яку ви бачите, визначають ваші уподобання.
2. Запитуйте себе: чому люди можуть мати інші погляди? Як вони підтримують свої переконання? Цілеспрямовано шукайте альтернативну інформацію з різних джерел.
3. Перевіряйте джерела інформації. Дуже легко забути про думки інших, якщо ви бачите інформацію, з якою погоджуєтеся. Особливо якщо її поширили ваші друзі у Facebook або люди, яких ви поважаєте.

⟶ Як розпізнати фейк? Ресурс «StopFake» підготував інструкцію про те, як розпізнати фейки в інтернет-ЗМІ, соцмережах  та на телебаченні:

1. Фотофейк. Якщо ви використовуєте браузер Google Chrome, вам досить клікнути по підозрілому зображенню правою кнопкою миші й вибрати пункт «Знайти це зображення в Google». Завдяки цьому методу ви перевіряєте відразу два дуже важливих аспекти. Перше: чи є зображення оригінальним, або ж піддавалося обробці у фоторедакторі. Інший важливий момент, який можна перевірити таким способом – дата публікації зображення, а також те, що на ньому насправді зображено.
2. Відеофейк. Якщо переглядаєте вбудоване вікно YouTube на якомусь сайті, перейдіть на сам YouTube, щоб отримати про ролик більше інформації. Якщо в самій назві відео вказана свіжа дата і, до того ж, цей ролик багаторазово заливається на YouTube протягом короткого періоду часу, є висока ймовірність того, що це фейк. Виберіть ролик із найбільшою кількістю переглядів і почитайте під ним коментарі – високою є ймовірність того, що серед тих, хто переглянув відео, є люди, які бачили оригінал і навіть розмістили на нього посилання.
3. Свідчення очевидців. Часто свідчення очевидців перевірити важко або неможливо, але бувають винятки. Вслухайтеся в свідчення очевидців – чи є в їхньому мовленні підтвердження тих тез, які намагаються вам донести журналісти, або ж вони кажуть про загальні речі, які ЗМІ потім використовують зі своєю метою.
4. Повідомлення західних ЗМІ. Цей прийом використовують для посилення правдоподібності або авторитетності повідомлення. Проте серед таких новин безліч вигадок маргінальних сайтів, які слід перевіряти. Завжди намагайтеся знайти оригінал новини або новинного приводу.
   Фото: newsroom.fb.com