Під час Глобального тижня медіаграмотності проєкт Міністерства культури та інформаційної політики України «Фільтр» проведе національний тест з медіаграмотності. 30 учасників отримають призи за найкращі результати. Про це повідомили у пресцентрі Фільтра.
Національний тест з медіаграмотності — це частина заходів від Фільтра спільно з програмою USAID «Мріємо та діємо» та проєктом «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», які виконуються IREX. Він присвячений Глобальному тижню медіаграмотності, який святкують у всьому світі 24–30 жовтня.
Учасником може стати кожен, хто хоче перевірити, наскільки добре вміє боротися з фейками та відрізняти ворожу пропаганду. Фільтр наголосив, що кожен отримає сертифікат, а 30 учасників, які дадуть найбільшу кількість правильних відповідей за найшвидший час, нагородять подарунками — планшетами, павербанками, колонками, рюкзаками, худі та іншим.
Взяти участь можна буде онлайн у четвер 27 жовтня. Платформу для проходження відкриватимуть тричі на день протягом 30 хвилин. Початок тесту — об 11:00, 15:00, 19:00.
Пройти тест українці зможуть на сайті Фільтра за посиланням, яке буде опубліковано 27 жовтня.
Фото: zmina.info
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Один з важливих аспектів безпеки у цифровому просторі — опірність до фейків та змога відрізнити факти від маніпуляцій. 11 лютого — День безпеки в інтернеті. З цієї нагоди ми зібрали кілька прикладів неправдивої інформації та пояснили, як зрозуміти, що перед нами — фейк.
Перший приклад — у Вайбері восени торік поширювали фейк про вакцинацію. Поліція нібито розсилала повідомлення про зловмисників, які телефонують та просять натиснути 1, якщо ви вакциновані. Після натискання телефон блокують та отримують доступ до особистих даних.
Це — фейк. Ось кілька доказів:
Ще один приклад фейку — в одній з груп у Фейсбуці користувачі поширили інформацію про українського «цілителя», який розробив «антиракову» дієту. У дописі йшлося про те, що «рак — це грибкова хвороба, яку можна вилікувати кислими продуктами та препаратом, який використовують при лікуванні хвороб, які передаються статевим шляхом». Ця інформація неправдива, бо:
Ще одним прикладом фейку є новина з однієї з груп у Фейсбуці про те, що «Міжнародний суд загального права в Гаазі визнав пандемію коронавірусу фейком та геноцидом». У дописі йшлося про те, що після чотирьох місяців судового процесу, суд визнав коронавірус обманом і скасував усі обмеження. Ця інформація є фейковою, бо:
Одним із прикладів поширення фейків є також поява інформації про масштабний вибух корабля з піротехнікою, який зруйнував «половину Києва». Про це теж писали в групі у Фейсбуці. Цей допис з’явився у мережі наприкінці січня. Він був доповнений фотографіями та навіть відео. Насправді ця інформація неправдива, а фото та відеоматеріали не мають стосунку до нашої держави:
Фейки про будь-що прагнуть налаштувати людей на певний настрій. Наприклад, фейки про коронавірус або розпалюють ненависть до влади чи місця виникнення вірусу або залякують. Неперевірена інформація часто з’являється тому, що комусь потрібно, щоб вона з’явилася.
Що таке фейк? Фейк (англ. fake — брехня, підробка.) — це неправдива інформація, яку з якихось причин поширили ЗМІ.
Хто поширює фейки? Одним із головних місць появи та поширення фейків є соціальні мережі. Там будь-хто може поширювати майже будь-яку інформацію, яка нічим не перевіряється. Часто фейки поширюємо навіть ми самі, репостячи собі дописи друзів чи якихось груп у Фейсбуці чи Інстаграмі.
Звідки беруться фейки? Неправдива інформація часто поширюється в межах певної пропагандистської кампанії. Часто фейки є інструментом ідеологічного тиску, пише у своїй статті «Фейк як засіб маніпуляції у ЗМІ» викладачка кафедри журналістики та засобів масової комунікації Львівської політехніки Ірина Пуцята. Неважливо чого це стосується: чи коронавірусу, чи інформації про війну на сході України, чи того, як правильно лікувати застуду у немовлят.
Чому ЗМІ поширюють фейки? Причини можуть бути різними. Журналісти також можуть поширювати неперевірені факти з різних причин. Деякі з них наводить кандидатка наук із соціальних комунікацій Мар’яна Кіца у своїй праці «Особливості та методи виявлення фейкової інформації в українських ЗМІ»:
Чому люди вірять у фейки? Питання в тому, чи вірять люди взагалі ЗМІ? Рівень довіри до медіа за останні кілька років значно впав. І фейки — одна з причин цього.
«Проблема — не в хибному описі тих чи інших подій, а в тому, що постійний потік новин з подальшим їх викриттям викликає у людей «інформаційну апатію», і вони починають сумніватися у всьому, що їм говорять», — пише BBC.
Крім цього, люди також схильні вірити у те, у що їм хочеться. Часто ми самі вибірково довіряємо неправдивій інформації, тому що вона більше вписується у наш світогляд. Також фейки часто звертаються до емоцій. У цьому психологічний аспект поширення фейків. Ми не ставимо під сумнів те, що нас лякає, пригнічує або розчулює.
«Маркери» фейків. Існують певні «червоні прапорці» у тексті, які можуть наштовхнути на думку, що перед вами — фейк. Про те, як розпізнати фейки пише Deutsche Welle. Серед «маркерів»:
Поради як не стати жертвою фейків. Ось кілька порад від видання як вберегтися від фейків:
Авторка тексту — Вікторія Кульженко, студентка факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка
Фото: pexels.com
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.
Перевірити свої навички з медіаграмотності, розуміння законів та ознайомитися з політикою різних цифрових платформ зможуть користувачі нової онлайн-гри «Вижити в Інтернеті — місія (не)здійсненна». Її створив Центр демократії та верховенства права, повідомляє «Укрінформ».
Чому це цікаво. Гра не матиме одного загального результату. Кожен гравець матиме різні висновки.
Детальніше. Користувачі зможуть дізнатися, чому контент блокують, хто несе відповідальність за інформацію, як не порушити авторські права, чи несуть користувачі відповідальність за мову ворожнечі, як захистити свої персональні дані.
У грі є три персонажі: пересічний користувач, блогер і журналіст. Вони ілюструватимуть, яким чином функціонує медійне право.
Пройшовши гру, користувач отримає висновки щодо кожного з критеріїв. Це покаже, наскільки добре він орієнтується в інтернеті. Гру можна буде починати знову. Це дозволить покращити розуміння інтернет-платформ і принципи роботи з контентом. Онлайн-гра «Вижити в Інтернеті — місія (не)здійсненна» буде доступна для всіх охочих через кілька днів.
⟶ Де знайти курси медіаграмотності. Якщо результати гри вас не потішать і ви зрозумієте, що «не виживете» у мережі, то пропонуємо вам прокачати власні навички з медіаграмотності. Адже вони потрібні не лише журналістам, а й кожному, хто споживає інформацію. Тому низка платформ пропонує курси, які допоможуть краще відрізняти фейки від правди, розуміти, де маніпулюють та для чого.
Сайт «Prometheus» має курс «Медіаграмотність: практичні навички». Його розробник — Євген Магда, політолог, викладач, автор досліджень гібридної війни. Курс є безкоштовним та присвячений присвячений дезінформації і фейкам. Окрім теоретичних знань, під час вивчення можна отримати й практичні приклади.
Ще один онлайн-курс «Very Verified» пояснює, як орієнтуватися в інформації, як розпізнавати дезінформацію та пропаганду та розвивати критичне мислення. Навчання проводиться українською та англійською мовами. Загальна тривалість курсу — дев’ять годин.
⟶ Медіа-проєкт Ukraїner пропонує водіям автобусів безкоштовний відеоконтент після випадку з російським серіалом. Ukraїner розповідає про національні традиції та цікавих людей з усіх куточків України. Показ їхніх роликів може допомогти боротися із засиллям продукції країни-агресора в українському транспорті.
В Ukrainer готові надати свій відеоконтент безкоштовно усім водіям автобусів, які заповнять форму. У виданні зазначили, що впродовж тижня підготують відео для можливості запису на флешку.
Контекст. 27 січня 2020 року водій автобуса, який їхав з Луцька до Києва, відмовився вимкнути російський серіал на прохання двох пасажирок. Жінки були змушені вийти на трасі. Це були волонтерки Ярина Чорногуз і Анастасія Конфедерат. Інцидент стався в автобусі перевізника ФОП Раб Т. Б., а квитки на нього продавала компанія Busfor.
На звернення Громадського перевізник відповів, що водія звільнять, а пасажиркам компенсують вартість квитків. У компанії зазначили, що кожен автобус забезпечений флешками з українськими фільмами й серіалами. Тому незрозуміло, як і чому російськомовний фільм з’явився на екрані автобуса.
До слова, депутат від партії «Слуга народу» Євгеній Брагар заявив, що звернеться до поліції через ймовірне розпалювання національної ворожнечі волонтерками Яриною Чорногуз і Анастасією Конфедерат, які були проти показу російського серіалу в автобусі.
Фото: pexels.com
Соцмережа Facebook та міжнародне інформаційне агентство Reuters розробили антифейковий онлайн-курс. Його можна пройти безкоштовно. Розробники створювали програму курсу на основі власного досвіду.
Чому це корисно. Курс має допомогти людям зрозуміти, як за допомогою технологій створюють маніпуляції, а також навчити фільтрувати інформацію.
Детальніше. Антифейковий курс міститиме реальні приклади з роботи Facebook та Reuters. За словами розробників, розповсюдження недостовірної та неправдивої інформації — це глобальна проблема. Окрім цього, вона є викликом для сучасних журналістів.
Онлайн-курс складається з трьох частин:
Як маніпулювати пресою?
У чому полягає нова загроза глибоких фейків і синтетичних медіа?
Як редакції можуть захиститися від маніпуляцій?
→ Де знайти курси медіаграмотності. Навички у цій сфері потрібні не лише журналістам, а й кожному, хто споживає інформацію. Тому низка платформ пропонує курси, які допоможуть краще відрізняти фейки від правди, розуміти, де маніпулюють та для чого це роблять.
Сайт «Prometheus» має курс «Медіаграмотність: практичні навички». Його розробник — Євген Магда, політолог, викладач, автор досліджень гібридної війни. Курс є безкоштовним та присвячений присвячений дезінформації і фейкам. Окрім теоретичних знань, під час вивчення можна отримати й практичні приклади.
Ще один онлайн-курс «Very Verified» пояснює, як орієнтуватися в інформації, як розпізнавати дезінформацію та пропаганду та розвивати критичне мислення. Навчання проводиться українською та англійською мовами. Загальна тривалість курсу — дев’ять годин.
→ Facebook виділятиме у стрічці інформацію з ознаками маніпуляції. У першій половині 2020 року соціальна мережа запустить в Україні програму проти дезінформації. Про це повідомила менеджерка з публічної політики щодо України у Facebook Катерина Крук.
Соціальна мережа використовує програму Тhird-party fact-checker. Також вона співпрацює з локальними фактчекінговими організаціями, які допомагають перевіряти контент.
Фото: pexels.com
Соцмережа позначатиме ЗМІ, які контролює держава, попереджатиме користувача, якщо той захоче поділитися фейковим контентом. Ці нововведення пов’язані з наближенням президентських виборів у США. Про це розповідає компанія у своєму блозі.
Чому це важливо. Боротьба з фейками може зменшити кількість дезінформації та пропаганди у соцмережах.
Детальніше. Фейсбук створила набір нових функцій, які мають допомогти боротися з фейковими новинами у соцмережі:
Контекст. Нагадаємо, що новини з Facebook дізнається майже половина українців. Про це свідчать дані опитування «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019 році», яке провів Інтерьюз. 56% українців використовують Фейсбук, щоб дізнаватися звідти новини. Минулого року таких було 51%, а у 2017 році — 46%.
⟶ Що ви бачите у власній стрічці у Фейсбуці? Платформа онлайн-курсів EdEra створила онлайн-курс про медіаграмотність. Один із його розділів присвячений роботі соцмереж. Хто вирішує, що ви бачите у своїй стрічці новин у Facebook? Як часто вам трапляються різні погляди? Facebook, якому належить Instagram, та Google, якому належить YouTube, досить добре вміють показувати вам те, що ви хочете, і приховувати ідеї, які вам не подобаються або з якими ви не погоджуєтеся. Усе, що суперечить вашим поглядам, відфільтровують, і ви опиняєтеся в «інформаційній бульбашці».
Що ви можете зробити, аби звільнитися з неї?
⟶ Як розпізнати фейк? Ресурс «StopFake» підготував інструкцію про те, як розпізнати фейки в інтернет-ЗМІ, соцмережах та на телебаченні:
Важливе 
Економіка 
Інновації 
Культура 