Виконавчий директор Friends Fiduciary, аукціонер Match Group, сказав, що фірма мала вагомі причини залиши Росію. «Для надійного бренду не дуже добре продовжувати діяльність у країні, де Міжнародний кримінальний суд висунув звинувачення главі держави», — йдеться у повідомленні. Reuters додали, що такі компанії як Spotify і Netflix, покинули ринок Росії незабаром після того, як вона почала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого торік.

Фото: 24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Інші бригади також мають гучні назви: «Буревій», «Червона калина», «Кара-Даг», «Рубіж», «Спартан», «Азов» і «Лють». 

Журналісти Reuters повідомляють, що в секретному місці 24 березня на одному із тренувань бійці бригади «Сталевий кордон» відпрацьовували вміння стріляти та проводити евакуацію, порятунок поранених бійців, тренувалися керувати безпілотниками. 

Командир нової бригади — Валерій Падитель. Чоловік керував українськими прикордонниками під час оборони Маріуполя. Після виходу з Азовсталі потрапив у полон, а у вересні 2022 року його звільнили під час обміну. 

Командир зауважує, що 2,5% бригади складають жінки. «Наші жінки досить патріотичні, сильні, ненавидять ворога не менше чоловіків, хочуть служити».

Команда Reuters розпитала бійців про мотивацію та життя до війни.

Алекс, в минулому перекладач без військового досвіду, зараз тренується робити засідки росіянам.

Новобранця Ваху, якому 21 рік, спочатку призвали в армію, пізніше він попросив перевести його в «Сталевий кордон». Каже, що так буде швидший шлях до звільнення Донецької та Луганської областей. 

Ще один боєць Дмитро, який раніше працював у обміннику валют, каже, що потрапив у бригаду через бажання помсти. «Мені ще більше хотілося приєднатися, тому що я хочу помститися, як би жорстко це не звучало в 21 столітті. Треба помститися за весь наш народ, за вбитих дітей», – пояснив чоловік.

Фото: volynnews

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Антифейковий курс міститиме реальні приклади з роботи Facebook та Reuters. За словами розробників, розповсюдження недостовірної та неправдивої інформації — це глобальна проблема. Окрім цього, вона є викликом для сучасних журналістів.

Онлайн-курс складається з трьох частин:

Як маніпулювати пресою?

У чому полягає нова загроза глибоких фейків і синтетичних медіа?

Як редакції можуть захиститися від маніпуляцій?

→ Де знайти курси медіаграмотності. Навички у цій сфері потрібні не лише журналістам, а й кожному, хто споживає інформацію. Тому низка платформ пропонує курси, які допоможуть краще відрізняти фейки від правди, розуміти, де маніпулюють та для чого це роблять.

Сайт «Prometheus» має курс «Медіаграмотність: практичні навички». Його розробник — Євген Магда, політолог, викладач, автор досліджень гібридної війни. Курс є безкоштовним та присвячений присвячений дезінформації і фейкам. Окрім теоретичних знань, під час вивчення можна отримати й практичні приклади.

Ще один онлайн-курс «Very Verified» пояснює, як орієнтуватися в інформації, як розпізнавати дезінформацію та пропаганду та розвивати критичне мислення. Навчання проводиться українською та англійською мовами. Загальна тривалість курсу — дев’ять годин.

→ Facebook виділятиме у стрічці інформацію з ознаками маніпуляції. У першій половині 2020 року соціальна мережа запустить в Україні програму проти дезінформації. Про це повідомила менеджерка з публічної політики щодо України у Facebook Катерина Крук.

Соціальна мережа використовує програму Тhird-party fact-checker. Також вона співпрацює з локальними фактчекінговими організаціями, які допомагають перевіряти контент.

Фото: pexels.com