Детальніше. Антифейковий курс міститиме реальні приклади з роботи Facebook та Reuters. За словами розробників, розповсюдження недостовірної та неправдивої інформації — це глобальна проблема. Окрім цього, вона є викликом для сучасних журналістів.

Онлайн-курс складається з трьох частин:

Як маніпулювати пресою?

У чому полягає нова загроза глибоких фейків і синтетичних медіа?

Як редакції можуть захиститися від маніпуляцій?

→ Де знайти курси медіаграмотності. Навички у цій сфері потрібні не лише журналістам, а й кожному, хто споживає інформацію. Тому низка платформ пропонує курси, які допоможуть краще відрізняти фейки від правди, розуміти, де маніпулюють та для чого це роблять.

Сайт «Prometheus» має курс «Медіаграмотність: практичні навички». Його розробник — Євген Магда, політолог, викладач, автор досліджень гібридної війни. Курс є безкоштовним та присвячений присвячений дезінформації і фейкам. Окрім теоретичних знань, під час вивчення можна отримати й практичні приклади.

Ще один онлайн-курс «Very Verified» пояснює, як орієнтуватися в інформації, як розпізнавати дезінформацію та пропаганду та розвивати критичне мислення. Навчання проводиться українською та англійською мовами. Загальна тривалість курсу — дев’ять годин.

→ Facebook виділятиме у стрічці інформацію з ознаками маніпуляції. У першій половині 2020 року соціальна мережа запустить в Україні програму проти дезінформації. Про це повідомила менеджерка з публічної політики щодо України у Facebook Катерина Крук.

Соціальна мережа використовує програму Тhird-party fact-checker. Також вона співпрацює з локальними фактчекінговими організаціями, які допомагають перевіряти контент.

Фото: pexels.com

Що відомо? Серед врятованих — 18-річний юнак, якого росіяни примусово депортували до Краснодару. У 2023 році будинок хлопця було зруйновано внаслідок російського обстрілу. 

Також вдалося повернути мати з трьома дітьми, які з 2022 року жили в умовах російської окупації. Протягом цього часу вони не мали стабільного доступу до води та світла. Дітей змушували навчатися в окупаційній школі за російськими програмами.

Довідка. «Bring Kids Back UA» — програма, створена для повернення депортованих та викрадених українських дітей із Росії та тимчасово окупованих територій, ініційована Президентом Володимиром Зеленським.

Куди спрямують кошти? 3,8 мільйона євро витратили на закупівлю литовських розробок, зокрема на FPV-дрони, безпілотні літаки та комплекси типів Ripley, Hornet XR і Forecaster.

Ще 1,9 мільйона євро спрямували на закупівлю української техніки. До списку увійшли ударні гексакоптери «Вампір», новітні FPV-дрони на оптоволокні, розвідувальні й ударні комплекси та системи зв’язку.

Організатори також заявили, що незабаром оголосять про старт нової кампанії підтримки на 2026 рік.

Довідка. RADAROM! — ініціатива суспільного мовника LRT, яка об’єднує громадські організації, бізнес і громадян Литви для збору коштів на потреби українських військових.

Фото: LRT

Що відомо? З жовтня окупанти атакували 11 гідроелектростанцій, 45 найбільших ТЕЦ, 49 ТЕС та 151 електропідстанцію.

Найбільше росіяни обстріляли об’єкти теплової та електричної генерації у Києві та Київській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Сумській, Миколаївській і Чернігівській областях.

Яка наразі ситуація? За даними Міненерго, найскладніша ситуація у Києві та Київській області — там не діють попередні графіки погодинних відключень. Також екстрені знеструмлення ввели на Дніпропетровщині. 

На Одещині діють обмеження мережі, де триває ліквідація наслідків попередніх обстрілів.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Що уразили? На Донеччині вдалося знищити зенітно-ракетний комплекс «Тор», «Бук М1» і радіолокаційну станцію «Вітязь». Водночас у Запорізькій області уразили зенітно-ракетні комплекси «Бук», «Стріла-10» і «Тор М2». 

Що ще відомо? Також СБС зірвали наступ росіян на Донецькому напрямку, зокрема уразили танки та бронемашини військ РФ.

Фото: СБС

Що сталося? У червні 2025 року телеведучий Григорій Решетник разом із дружиною Христиною Решетник організували збір на автомобіль для 241-ї бригади. Згодом телеведучий опублікував відеозвіт щодо передачі автомобіля та подякував за закриття збору. За даними дівчат, цей автомобіль зареєстрували на одного з військових 241-ї бригади — Мурата. 

У грудні 2025 року Григорій Решетник опублікував посилання на збір під назвою «авто для ЗСУ». За словами дівчат, це була та ж сама банка, що й в червні. Згідно зі скриншотами, на момент публікації на банці, оформленій на Христину Решетник, уже було понад 199 тисяч гривень, а також зняття коштів на суму 80 тисяч гривень. У користувачів Threads виникло запитання, на що витратили гроші.

Куди пішли кошти? Григорій Решетник відповів, що зняті 80 тисяч перерахували на потреби 241-ї бригади. Водночас публічних фінансових звітів із документами щодо купівлі автомобіля не оприлюднили. 

За словами дружини військового Мурата, вона отримала 78 тисяч гривень від подружжя Решетників, ще дві тисячі нібито списали як комісію. У службі підтримки Monobank дівчатам заперечили цю інформацію, зазначивши, що така комісія для подібних переказів не передбачена.

6 січня 2026 року Григорій Решетник опублікував допис зі звітом про збір, зазначивши, що він призначений для підрозділу, який стримує російські війська в районі Енергодара. У коментарях користувачі зауважили, що місто перебуває в окупації з 2022 року, тож як саме автомобіль міг там використовуватися — невідомо.

Довідка. 4 березня 2022 року російські війська окупували Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС.

Де перебував автомобіль? За даними, які з’явилися у соцмережах, автомобіль близько чотирьох місяців перебував у Києві. Однак пояснення щодо цього різняться — дружина військового пояснила це відпусткою чоловіка, а сам Мурат повідомив про ремонт автомобіля. За даними дівчат, механік підтвердив ремонт автомобіля, однак він тривав три дні у листопаді.

Також військовий зазначив, що з жовтня 2025 року підрозділ перебуває на ротації. Водночас у коментарях бійці та рідні військових цієї бригади заперечують це. 

Згодом дружина військового опублікувала акт прийняття-передання автомобіля, датований червнем 2025 року, й заперечила, що автомобіль кілька місяців перебував у столиці.

Водночас наразі немає публічних підтверджень того, що автомобіль перебував на фронті або використовувався підрозділом. Існує лише приватне листування між Муратом і його дружиною.

Хто ще причетний? Крім того, дівчата Софія та Анастасія, які звернули увагу на ситуацію зі збором, з’ясували, що у цій справі також фігурував фонд «Вектор Перемоги». Саме вони передали автомобіль. Дівчата намагалися з’ясувати, за які гроші придбали автомобіль, однак фонд не надав відповіді.

Що відомо ще? Григорій Решетник заявив, що спілкувався з Муратом щодо цієї ситуації. Військовий повідомив, що автомобіль перебуває в ремонті, однак наступного тижня його мають повернути у зону бойових дій. 

Київщина. У Солом’янському районі столиці внаслідок атаки РФ уламки дрона впали на житловий будинок. Пошкоджено технічний поверх. Минулося без постраждалих. 

Дніпропетровщина. Через російську атаку в Криворізькому районі пошкоджена інфраструктура. У Нікополі пошкоджено приватні будинки, гараж та газогін. 

Фото: ДСНС

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони