Детальніше. Ще 24 травня 2018 року двоє невідомих скоїли замах на екс-керівника одеського «Правого сектора» Сергія Стерненка. Один з нападників утік, але згодом його затримали. Інший отримав від активіста смертельний удар ножем у живіт. Поліція розслідує убивство нападника Стерненком як умисне. Водночас правоохоронці не коментують слідство щодо нападу на самого активіста.

Це був уже третій замах на Сергія Стерненка. 1 травня 2018 року невідомий вистрілив у нього ззаду з травматичної зброї. 7 лютого 2018 року на активіста напали біля його будинку. Стерненка підозрюють також у нападі на начальника одеської поліції під час протестів проти забудови у Міському саду Одеси у листопаді 2017 року.

Нова генеральна прокурорка Ірина Венедіктова каже, що справа Стерненка для неї є резонансною з огляду на те, що вона стосується захисту активістів. Тому підозра точно буде оголошена, але це зроблять слідчі і прокурори, а не вона. Кваліфікація справи відбуватиметься зокрема на основі експертизи, результати якої нещодавно надійшли. 

Коментар. Ексзаступник генпрокурора Віктор Трепак розповів, що Ірина Венедіктова вимагала повідомити про підозру одеському активісту Сергію Стерненку, навіть не ознайомившись із матеріалами його справи: «Як можна говорити про підозру, не вивчивши справу і достеменно не знаючи її обставин? Моя позиція ґрунтується на тих матеріалах, які є у справі. 

Я сказав Венедіктовій, що, виходячи з матеріалів справи, підстав для т оголошення підозри немає. У цій справі нез’ясованими залишаються істотні обставини події нападу і захисту. Призначено комплексну експертизу через те, що по двох попередніх експертизах були суперечливі висновки. Ця експертиза не завершена, а тому без її результатів говорити про підозру — це юридичний нонсенс».

Контекст. Додамо, що Тимчасова слідча комісія (ТСК) з розслідування нападів на громадських активістів обурена повідомленнями про тиск на ексзаступника генерального прокурора Віктора Трепака у справі Сергія Стерненка. 

Голова ТСК Ігор Василів написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Переконаний, що тиск задля підписання Трепаком підозри активісту суперечить не тільки процесуальному законодавству, а й морально-етичним нормам».

Комісія вимагає від генеральної прокурорки надати офіційні роз’яснення щодо тиску на Віктора Трепака та його усунення від координації роботи департаменту, який розслідував вбивство Катерини Гандзюк та нападів на інших активістів. Саме після цього заступник генпрокурора подав рапорт про відставку.

Фото: ua.news

Біографія. Ірині Венедіктовій — 41 рік. Вона — українська юристка, докторка юридичних наук, професорка. Народилася у Харкові, закінчила Харківський університет внутрішніх справ. Була завідувачкою кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Харківського університету ім. Каразіна. 

Кар’єра. У 2015 та 2017 роках була кандидаткою на посаду судді касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Проте теперішня генпрокурорка вибула з конкурсу, отримавши менший за мінімально допустимий бал за результатами іспиту.

Під час передвиборчої кампанії була радницею Зеленського з правових питань. На виборах до Верховної Ради вона посіла третє місце у виборчому списку «Слуги народу». Згодом жінка очолила Комітет Верховної Ради з питань правової політики. 

Скандали. Наприкінці минулого року Ірину Венедіктову обрали тимчасовою директоркою Державного бюро розслідувань. На цій посаді вона пробула неповних три місяці. Прото за цей час усе встигла відзначитися заявою про те, що варто скасувати закон про недопущення переслудування учасників Майдану.

Цитата. «Було вбито 78 мітингувальників і 13 міліціонерів. З погляду справедливості, ми повинні пам’ятати і про 13 загиблих правоохоронців, які виконували наказ. Якщо накази були злочинними, потрібно притягнути до відповідальності тих, хто їх віддавав. Якщо ми хочемо справедливого і чесного розслідування, то цей закон потрібно скасувати…», — сказала Венедиктова в інтерв’ю виданню LB.ua.

Тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка назвав таку ідею Венедктової безглуздою: «Я вважаю це безглуздою ідеєю з юридичної точки зору. Це жодним чином не покращить ситуацію. Але цей закон (про недопущення переслідування майданівців – ред.) необхідно було б змінити. Там є щонайменше одна норма, яка заважає розслідувати справи незалежно від того, хто міг бути особою, яка вчинила ці злочини. Ця норма, зокрема, стосується неможливості збирати докази, зберігати інформацію. Цю норму необхідно поправити».

Також на посаді виконувачки обов’язків ДБР Венедикова призначила першим заступником директора ДБР Олександра Бабікова, колишнього адвоката експрезидента Януковича. Його адвокатська практика проходила в юридичній фірмі Aver Lex, відомій захистом президента-втікача Віктора Януковича та інших чиновників і силовиків, що були по той бік барикад на Майдані. Бабіков свій зв’язок з експрезидентом не визнав, однак дані з реєстру судових рішень свідчать, що він особисто представляв інтереси Януковича у справі про перешкоджання протестам. 

Це призначення викликало критику українського суспільства, низка громадських організацій, серед яких представники Небесної сотні, звернулись до президента і голови ДБР із закликом не призначати Бабікова.

Призначення Генеральною прокуроркою. 17 березня Верховна Рада затвердила подання президента щодо призначення Венедиктової генеральною прокуроркою України. Перед своїм призначенням жінка виступила з трибуни Верховної Ради та сказала: «Я обіцяю не продавати справи. Не зливати їх. Я обіцяю не повертати прокурорських перевертнів. Я обіцяю прокурорам відновити потужну державну інституцію. Щоб вони відчували себе незалежними, захищеними, потрібними державі…

Що стосується перших кроків. По-перше, це провести аудит і справ, і кадрового стану в прокуратурі. На порозі стоять 226 прокурорів по люстрації, 400 прокурорів, які були звільнені восени — вже є рішення про поновлення. Тому необхідно прийняти рішення, щоб з одного боку реформа прокуратури продовжувалася без перекосів, а з іншого, щоб все відбувалося таким чином, щоб прокуратура не лягла після того, коли відбудуться абсолютно законні кримінальні рішення».

Зеленський, представляючи Венедіктову сказав, що це вперше, коли на цій посаді буде жінка. Вона ж пообіцяла відновити «потужну інституцію». Відповідаючи на одне із запитань депутатів, Венедіктова зазначила, що в Україні немає політичних переслідувань, а «вор має сидіти у тюрмі». 

Проти її призначення відкрито виступили фракції «Голос» і «Європейська солідарність». У «Голосі» нагадали, що Венедіктова не пройшла конкурсу, коли намагалася стати суддею Верховного Суду. Вона ж запевнила, що це не відповідає дійсності. У «ЄС» заявили, що Венедіктова буде займатися політичними переслідуваннями. «Батьківщина» та ОПЗЖ утрималися від голосування за цю кандидатуру.

Фото: 057.ua