Торік в Україні задокументували 108 випадків переслідування активістів. Окрім того, кількість випадків тиску на активне суспільство не зменшується — у 2020 році таких інцидентів було 101, а у 2019 році – 83. Таку статистику наводять представники Центру прав людини ZMINA.

Серед задокументованих інцидентів за 2021 рік найбільш поширеними були спроби залякування активістів (27), знищення чи пошкодження їхнього майна (24) та фізичні напади на них (20).

За результатами моніторингу, серед різновидів громадської діяльності, які вдалось встановити, протягом 2021 року найбільш переслідуваними були ЛГБТІК-активізм (17), антикорупційна діяльність (16), протидія незаконному будівництву (13) та захист довкілля (11). На противагу цьому, у 2020 році найбільш ризикованими були протидія корупції (20), захист прав ЛГБТ (19) та захист довкілля (9).

За даними слідства, замовник вбивства Катерини Гандзюк Мангер бачив у ній загрозу своїй репутації, бо Катерина систематично висвітлювала незаконні дії обласної й міської влади. Катерина, наприклад, зняла фільм «Хто ви, містер Мангер?» про зловживання місцевої влади у Херсоні.

Усі виконавці нападу на Катерину є колишніми учасниками війни на Донбасі. Усі 5 чоловіків, яких підозрюють у нападі на Катерину Гандзюк, є розвідниками п’ятого батальйону Української добровольчої армії.

Фото: ukrinform.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Ще 24 травня 2018 року двоє невідомих скоїли замах на екс-керівника одеського «Правого сектора» Сергія Стерненка. Один з нападників утік, але згодом його затримали. Інший отримав від активіста смертельний удар ножем у живіт. Поліція розслідує убивство нападника Стерненком як умисне. Водночас правоохоронці не коментують слідство щодо нападу на самого активіста.

Це був уже третій замах на Сергія Стерненка. 1 травня 2018 року невідомий вистрілив у нього ззаду з травматичної зброї. 7 лютого 2018 року на активіста напали біля його будинку. Стерненка підозрюють також у нападі на начальника одеської поліції під час протестів проти забудови у Міському саду Одеси у листопаді 2017 року.

Нова генеральна прокурорка Ірина Венедіктова каже, що справа Стерненка для неї є резонансною з огляду на те, що вона стосується захисту активістів. Тому підозра точно буде оголошена, але це зроблять слідчі і прокурори, а не вона. Кваліфікація справи відбуватиметься зокрема на основі експертизи, результати якої нещодавно надійшли. 

Коментар. Ексзаступник генпрокурора Віктор Трепак розповів, що Ірина Венедіктова вимагала повідомити про підозру одеському активісту Сергію Стерненку, навіть не ознайомившись із матеріалами його справи: «Як можна говорити про підозру, не вивчивши справу і достеменно не знаючи її обставин? Моя позиція ґрунтується на тих матеріалах, які є у справі. 

Я сказав Венедіктовій, що, виходячи з матеріалів справи, підстав для т оголошення підозри немає. У цій справі нез’ясованими залишаються істотні обставини події нападу і захисту. Призначено комплексну експертизу через те, що по двох попередніх експертизах були суперечливі висновки. Ця експертиза не завершена, а тому без її результатів говорити про підозру — це юридичний нонсенс».

Контекст. Додамо, що Тимчасова слідча комісія (ТСК) з розслідування нападів на громадських активістів обурена повідомленнями про тиск на ексзаступника генерального прокурора Віктора Трепака у справі Сергія Стерненка. 

Голова ТСК Ігор Василів написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Переконаний, що тиск задля підписання Трепаком підозри активісту суперечить не тільки процесуальному законодавству, а й морально-етичним нормам».

Комісія вимагає від генеральної прокурорки надати офіційні роз’яснення щодо тиску на Віктора Трепака та його усунення від координації роботи департаменту, який розслідував вбивство Катерини Гандзюк та нападів на інших активістів. Саме після цього заступник генпрокурора подав рапорт про відставку.

Фото: ua.news