Учасники планують формувати «Кола оборони» біля визначних пам’ятників, будівель та споруд, ніби захищаючи те, що всередині. Так вони хочуть показати, що Україна зараз є «щитом» для всього цивілізованого світу, захистом свободи та демократії. Активісти планують закликати визнати Росію країною-терористом та зупинити її, надавши Україні сучасну західну зброю. Також вони закликатимуть виключити Росію зі складу Радбезу ООН, поширюючи QR-коди з посиланням на відповідну петицію.

До акцій запрошують долучитися вимушено переміщених українців у різних країнах світу, представників українських діаспор та місцевих жителів. Також, за можливості, доєднатися можуть і українські військові, які перебувають у місцях проведення демонстрацій на лікуванні або реабілітації.

Фото: DefendingUkraine

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Як це почалося?

Протести почалися після смерті 22-річної Махси Аміні 16 вересня. За три дні до цього її арештувала поліція моралі за неправильне носіння хіджабу – накидки з тканини, яка покриває голову й тіло та є обов’язковою для іранських жінок. Дівчина знепритомніла, а згодом померла. Протестувальники звинувачують поліцію в її побитті та вбивстві. Хоча бригадний генерал поліції Хоссейн Рахімі каже, що це неправда, а смерть дівчина стала сумною випадковістю, пише BBC.

Що відбувається зараз?

Після похорону дівчини країну охопили масштабні протести: жінки обрізають волосся та спалюють свої хіджаби, вимагаючи гендерної рівності та відміни консервативних правил. На мітинги виходять і чоловіки, а протести стають також політичними: деякі вигукують гасла на кшталт «Смерть диктатору», пише ZN. 

Чи можуть протести перерости в революцію?

Загибель Махси Аміні стала приводом для активізації протестів проти правил, встановлених після Ісламської революції 1979 року. Всі жінки там мають носити хіджаби та покривати голову. З того часу демонстрації проти цього відбуваються періодично. 

Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень, в інтерв’ю hromadske.radio заявив, що оцінити масштаби протесту складно, бо місцева влада відключає інтернет та соцмережі. «Це може бути серйозним викликом для режиму. Але це далеко не перше повстання, і режим переживав їх», — сказав він. А Ілон Маск навіть заявив, що готовий допомогти іранцям, надавши Starlink, пише Суспільне. 

Президент Ірану Ебрахім Раїсі заявив, що смерть дівчини — це трагічний інцидент, однак «хаос неприпустимий», повідомляє Reuters. «Червона лінія влади — це безпека нашого народу. Не можна дозволяти людям порушувати спокій суспільства шляхом заворушень», — додав він.

Чому про це важливо знати українцям?

Зараз Росія закуповує іранські безпілотники для війни в Україні. Фактично, Іран є союзником РФ. Якщо іранська влада зміниться, наступна може припинити співпрацю з росіянами. 

Текст підготував Арсеній Піпоян

Фото: picture-alliance.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

« «Ї» — більше за символ. «Ї» — вбивча сила української мови», — написав він.

Фото: Андрющенко Time

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Нагадаємо, нещодавно у Сімферополі з’явилися листівки з написами «Час спротиву» та «Час додому». (більше…)

Торік в Україні задокументували 108 випадків переслідування активістів. Окрім того, кількість випадків тиску на активне суспільство не зменшується — у 2020 році таких інцидентів було 101, а у 2019 році – 83. Таку статистику наводять представники Центру прав людини ZMINA.

Серед задокументованих інцидентів за 2021 рік найбільш поширеними були спроби залякування активістів (27), знищення чи пошкодження їхнього майна (24) та фізичні напади на них (20).

За результатами моніторингу, серед різновидів громадської діяльності, які вдалось встановити, протягом 2021 року найбільш переслідуваними були ЛГБТІК-активізм (17), антикорупційна діяльність (16), протидія незаконному будівництву (13) та захист довкілля (11). На противагу цьому, у 2020 році найбільш ризикованими були протидія корупції (20), захист прав ЛГБТ (19) та захист довкілля (9).

За даними слідства, замовник вбивства Катерини Гандзюк Мангер бачив у ній загрозу своїй репутації, бо Катерина систематично висвітлювала незаконні дії обласної й міської влади. Катерина, наприклад, зняла фільм «Хто ви, містер Мангер?» про зловживання місцевої влади у Херсоні.

Усі виконавці нападу на Катерину є колишніми учасниками війни на Донбасі. Усі 5 чоловіків, яких підозрюють у нападі на Катерину Гандзюк, є розвідниками п’ятого батальйону Української добровольчої армії.

Фото: ukrinform.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чому це важливо. Святогор на своїй сторінці у Facebook зазначав, що є «президентом громадської організації “Союз журналістів-догхантерів”». Чоловік також перебував у базі МВС серед осіб, які переховуються від органів досудового розслідування. 

Детальніше. Київський апеляційний суд 29 листопада залишив незмінним рішення першої інстанції, яким Шевченківський районний суд Києва виправдав догхантера Олексія Святогора.

На початку червня 2018 року правоохоронці затримали Олексія Святогора у будинку в Києві, де він мешкає. Активісти з UAnimals, які захищають права тварин, заявляли, що чоловік нібито причетний до вбивства кількох тисяч собак.

Чоловіка звинувачували за частинами 2 та 3 статті 300 (ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості) Кримінального кодексу.

Суд першої інстанції постановив виправдати Олексія Святогора, «у звʼязку з недоведеністю, що в діях обвинуваченого є склад кримінальних правопорушень».

Водночас суд зазначив, що ці статті передбачають, що окрім висловлювань у ЗМІ, Святогор мав би здійснювати «додаткові дії, які мали б сприяти досягнення результату створення відеопродукції».

За даними UAnimals, обвинувачуваний Святогор та його адвокат не прийшли на засідання.

Цитата. «Суд назвав невинним живодера, який роками ходив на телебачення і в прямому ефірі розповідав про вбивство собак. Живодера, який ледь не сам зізнається у вбивстві тисяч безпритульних тварин», — написав засновник організації UAnimals Олександр Тодорчук.

Фото: pravda.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Активізм

Катерина Гандзюк стала активісткою у 18 років. Вона була учасницею Помаранчевої революції 2004 року. У 2012 році стала однією із засновників Агенції громадської журналістики «МОСТ», яка займалася антикорупційними розслідуваннями щодо влади Херсонської області. Катя брала участь у викритті недобросовісних чиновників, волонтерила в різних організаціях.

2014 року була учасницею Євромайдану в Херсоні. Від початку російсько-української війни Гандзюк допомагала переселенцям з тимчасово окупованого Криму й Донбасу. Вона була помічницею в Управлінні Верховного комісара ООН з питань біженців у Херсонській області.

Політична діяльність

Окрім активізму, Катя Гандзюк займалася ще й політичною діяльністю. У 2006 році стала депутаткою Херсонської обласної ради від «Блоку Юлії Тимошенко». У 2014 році жінку обрали депутаткою Херсонської міської ради. Перед смертю вона була радницею мера Херсона й виконувачкою обов’язків керуючого справами виконкому Херсонської міськради.

Чому на Катю напали?

В одному з дописів на своїй сторінці у Facebook активістка розповіла про корупційну схему, яка діє у відносинах між Національною поліцією і херсонської мерією, співробітницею якої вона була. У результаті чиновника Управління захисту економіки в Херсонській області, якого вона звинуватила в корупції та здирництві, звільнили. До того часу в неї вже виникали конфлікти з правоохоронцями та державними службовцями через її активну громадську діяльність і викриття незаконної діяльності чиновників.

Катю облили сірчаною кислотою біля будинку в Херсоні. Вона отримала хімічні опіки майже 40% тіла. Лікарі боролися за життя активістки впродовж трьох місяців. Після смерті жінки її друзі, знайомі, журналісти, активісти почали виходити на протести із запитанням «Хто замовив Катю Гандзюк?»

Дії правоохоронців у розслідуванні цієї справи були не надто ефективними. Лише у 2020 році замовника злочину встановили — це голова Херсонської облради Владислав Мангер. Однак і зараз він не покараний й перебуває під вартою разом з іще одним обвинуваченим у справі Олексієм Левіним.

Копайте глибше:

• Безкарність вбиває. Ким була і за що боролася Катерина Гандзюк («Українська правда»)
• Катерина Гандзюк: що робила за життя і чому загинула (ВВС)
• Порука («Дзеркало тижня»)
• Топ-5 кричущих фактів у справі Гандзюк, які ніхто не бере до уваги («Дзеркало тижня»)
• «Традиції» безкарності (газета «День»)

Фото: svoboda.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. У серпні цього року Грета Тунберг сповістила про своє повернення на навчання: «Моя річна академічна відпустка завершилась, і це так чудово — нарешті знову повернутися до школи!»

Чим займалася Грета впродовж академічної відпустки? 

Останній навчальний рік Грети завершився в червні 2019 року, коли вона заявила, що не ходитиме до школи по п’ятницях, поки влада не почне дотримуватися умов угоди щодо клімату. З того часу дівчина почала подорожувати по світу та вчитися дистанційно. У серпні 2019 року Грета перетнула Атлантичний океан на яхті з нульовими викидами. За 15 днів вона пропливла від Великої Британії до Нью-Йорку в США з надією, що це приверне увагу до викидів вуглекислого газу  в атмосферу в результаті перельотів.

Тунберг зустрічалася з колишнім президентом США Бараком Обамою та канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, отримала ключі від міста Монреаль і подорожувала  Північною Америкою на електромобілі Tesla, що належить Арнольду Шварценеггеру.

Цього літа 17-річна дівчина отримала 1,1 мільйона євро за боротьбу з кліматичними змінами.

З чого починалася діяльність Грети? 

Перші акції протесту Грета розпочала у Стокгольмі. Вони стали відомими в соцмережах, а згодом їх підтримали школярі в інших країнах світу.

Щоб привернути увагу світових лідерів до глобальної проблеми, 16-річна Грета Тунберг з батьком взяла участь у кліматичній конференції ООН. Активістка закликала владу припинити бездіяльно спостерігати за екологічними проблемами, які згодом можуть знищити людство.

Що ще варто прочитати про Грету Тунберг

• «Як ви смієте?»: Ґрета Тунберґ виступила на кліматичному саміті ООН.
• Грета Тунберг стала «Людиною року» за версією журналу «Time».
• Грета Тунберг отримала мільйон євро за боротьбу зі зміною клімату.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: itc.ua

Детальніше. Грету Тунберг обрали зі 136 кандидатів з 43 країн світу. За неї проголосувала переважна більшість журі, бо активістці вдалося «мобілізувати молоде покоління на боротьбу зі зміною клімату».

Дівчина планує також пожертвувати 100 тисяч євро зі своєї премії на SOS Amazonia — кампанії Fridays For Future Brazil. Її створили для боротьби з коронавірусом в регіоні Амазонки. Ще 100 тисяч євро підуть у фонд Stop Ecocide, який бореться за визнання знищення природного середовища міжнародним злочином.

Хто така Грета Тунберг і чому вона стала відомою?

Про Грету вперше почули у серпні 2018 року. Тоді вона почала пропускати школу щоп’ятниці та замість відвідин уроків протестувала перед шведським парламентом, тримаючи плакат з написом «Skolstrejk för klimatet» («Шкільний страйк за клімат»). Вона вимагала, щоб політики почали діяти, щоб не допустити екологічної катастрофи. Так дівчина почала глобальний рух екоактивістів по всьому світі.

У вересні 2019 року Грета Тунберг виступила на Генеральній асамблеї ООН з емоційною промовою. Вона звинуватила світових лідерів у недостатній боротьбі проти змін клімату. Вислів дівчини «Ви вкрали моє дитинство!» став знаковим. До речі, на саміт ООН у Нью-Йорку вона два тижні пливла на катамарані, бо відмовилася від шкідливих для атмосфери авіаперельотів.

Також Грета Тунберг стала лауреатом премії Right Livelyhood Award-2019, так званої «альтернативної Нобелівської премії», у вересні 2019 року. Її отримують ті, хто бореться проти забруднення довкілля, ядерної загрози, порушень прав людини та дискримінації представників різних меншин.

У 2019-му Грета Тунберг стала «Людиною року» за версією журналу «Time», тобто тією, хто найбільше вплинув на події року.

Кілька порад, як допомогти Землі

• відмовитися від пластикових пакетів;
• замінити звичайну лампочку на люмінесцентну енергозберігаючу;
• віддавати відходи на переробку;
• носити з собою термогорнятко;
• економити електроенергію;
• купувати вживані речі та віддавати непотрібні свої;
• приймати душ замість ванни;
• користуватися електронними квитками, купувати елекронні книги;
• використовувати акумуляторні батареї;
• частіше ходити пішки.

Фото: uainfo.org