Детальніше. Журналіст програми «Слідство.Інфо» Василь Бідун півтора місяці працював під прикриттям на київській «ботофермі». Вона пов’язана з піар-агенцією «Pragmatico». Йому давали завдання писати коментарі на підтримку українських політиків, які балотувалися до Верховної Ради. Завдання співробітники ботоферми отримували в чаті Telegram. Їм пояснювали, у якому ключі треба залишати коментарі в соцмережах.

Коли інтернет-боти працювали в інтересах Анатолія Гриценка та його партії, акцентувати треба було на військовому досвіді політика та його фаховості. Водночас боти мали критикувати політичних суперників Гриценка – Ігоря Смешка та Святослава Вакарчука. Ботоферма написала щонайменше 24 тисячі коментарів в інтересах «Громадянської позиції» та її лідера.

Також «ботоферма» працювати в інтересах Святослава Вакарчука та його партії «Голос». «Боти» писали коментарі на підтримку політика, акцентуючи на молодих обличчях та незаплямованій репутації членів партії. Вони залишили в інтересах «Голосу» близько 6 тисяч коментарів.

Контекст. «Бот» — це скорочена форма від слова «робот». Це акаунт неіснуючої людини, за допомогою якого поширюється та чи інша інформація. Платформа, яка служить для цієї мети, називається ботофермою.

⟶ Використання ботів: реакції політиків. Анатолій Гриценко назвав питання журналістів «дилетантськими» та відмовився давати коментар на цю тему. Святослав Вакарчук заперечив причетність «Голосу» до послуг ботоферми та сказав, що навіть не знає, як ця технологія працює. Він припустив, що проти «Голосу» могли організувати провокацію треті сили.

⟶ Facebook заблокувала ботоферму, на якій працював журналіст «Слідства.Інфо». Соцмережа заблокувала сторінки Znaj.ua, Politeka та Hyser, які поширювали дезінформацію. Компанія видалила 168 акаунтів, 149 сторінок та 79 груп. Вони мали близько 4,2 млн фоловерів. Сторінки і групи керувалися фейковими акаунтами, а імена постійно змінювалися. Серед видалених найбільшу кількість підписників мали сторінки інтернет-видань Znaj.ua, Politeka та Hyser. Ці видання часто поширювали неперевірену інформацію з клікбейтними заголовками.

Керівниця напрямку компанії з питань кібербезпеки Натаніел Глейхер розповіла, що розкруткою цих сторінок займалася київська фірма «Pragmatico». На рекламу у Facebook та Instagram вона витратила близько $ 1,6 млн, залучивши понад 4 млн фоловерів. 

Фото: pexels.com (більше…)