Детальніше. Участь у проєкті візьмуть українські етногурти: «ДахаБраха», «Хорея Козацька», Молодіжний симфонічний оркестр України під керівництвом першої жінки на посаді головної диригентки Опери та філармонійного оркестру в місті Ґрац Оксани Линів, чоловічий хор «Дударик» та чимало українських артистів: Джамала, Аліна Паш, Святослав Вакарчук, Юлія Саніна. 

Відеоряд мультимедійної інсталяції складатиметься з шедеврів традиційного мистецтва України — гуцульських ікон на склі, полтавських рушників, плахти, килимів, вишитих сорочок ХІХ с., кераміки Поділля і Гуцульщини. Також можна буде побачити барокові різьблені іконостаси, скульптури Пінзеля, фрески Софії Київської, графіка Олени Кульчицької та Богдана Сороки.

Довідка. Ковчег «Україна» — це проєкт про українську ідентичність та творців сучасної української культури. Вперше трансляція концерту відбулася в онлайн-форматі 24 жовтня торік та охопила понад 40 відсотків населення України.

У межах проєкту створили артбук, настільну гру, серію відеоінтерв’ю зі знаковими постатями українського культурного простору. Ініціаторки проєкту — диригентка Оксана Линів і культурна менеджерка Ярина Винницька. Ковчег «Україна» відбувається за підтримки Українського культурного фонду в Україні.

Цей матеріал підготовлено у межах Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED

Фото: ucf.in.ua 

Українська легкоатлетка здобула золото зі стрибків у довжину на чемпіонаті Європи. Марина Бех-Романчук здобула золоту медаль на чемпіонаті Європи в приміщенні. Це перша золота медаль збірної України з жіночих стрибків у довжину на зимових чемпіонатах Європи. Перемогу спортсменка здобула, коли досягла позначки 6,92 метра. Цей показник на 4 сантиметри менший, ніж особистий рекорд української атлетки. Щодо інших спортивних перемог України, то Юлія Джима виборола друге місце в жіночому спринті в межах восьмого етапу Кубка світу з біатлону, який відбувся 6 березня у Чехії.

Оновлені дані про аварію українського автобуса оприлюднили у Польщі. Внаслідок ДТП за участю українського рейсового автобуса загинули 5 людей: три жінки і двоє чоловіків. У кількох лікарнях перебуває 29 потерпілих, 14 із них у важкому стані. Загалом поранених було 39 із 57 людей в автобусі (включно з двома водіями). Усі є громадянами України. 24 пасажири уже вирушили в Україну. Обидва водії автобусу були тверезі. В них узяли аналізи щодо наявності наркотичних та інших заборонених речовин, попередні результати — негативні. Нагадаємо, рейсовий автобус «Познань-Херсон» у ніч на 6 березня потрапив в аварію.

Далай-лама та його оточення зробили щеплення від коронавірусу. 85-річний духовний лідер Далай-лама зробив першу ін’єкцію вакцини від коронавірусу Covishield. Саме цим препаратом вакцинують українців. Після щеплення Далай-лама закликав людей наслідувати його приклад та вакцинуватися від коронавірусу.

Цифра добірки: 800 тисяч доларів. За стільки хочуть придбати перший твіт засновника Twitter. Засновник соцмережі Джек Дорсі виставив на аукціон Valuables свій перший твіт, зроблений 21 березня 2006 року: «just setting up my twttr» (Просто налаштовую свій Twitter). За цей допис уже готові віддати 800 тисяч доларів. Переможець аукціону отримає цифровий унікальний сертифікат твіта, підписаний його автором. Його можна буде перепродати. 

Новий альбом Святослава Вакарчука «Оранжерея» з’явився у вільному доступі. Збірку співак присвятив своєму покійному батьку. Саме 6 березня останній міг відсвяткувати свій день народження. До «Оранжереї» увійшли більше десятка пісень: кілька нових, які написав Святослав Вакарчук, а також «домашні» версії пісень «Океану Ельзи». Серед пісень, які увійшли до альбому — «Крок до неба», «Зоре моя», «Оберіг», «Понад усе», «Лиш для нас», «Без причини», «Моє серце»,, «Вогонь», «Не зачиняй в спальні вікно», «Саме та», «Диво», «Знову». Альбом можна послухати тут.

Фото: noc-ukr.org

Детальніше. Сьогодні, 11 червня, Вакарчук зареєстрував заяву про складання повноважень народного депутата України. Він поскаржився, що на нього «персонально ллють лайно та дискредитують». За його словам це і «вороги України, і корупціонери, які хочуть поставити мене в один ряд з собою, і так звані товариші, яким здається, що «Голос» хоче присвоїти собі звання найбільших українських патріотів у парламенті».

За словами Вакарчука, «Голос» є хоч і невеликою, але дуже впливовою фракцією у парламенті. Тому і на майбутніх місцевих виборах, які відбудуться восени, вони впораються і без нього. 

Контекст. Наприкінці березня цього року Святослав Вакарчук припинив бути головою партії «Голос». Її очолила Кіра Рудик.

Довідка. Нагадаємо, що раніше Вакарчук уже був народним депутатом України шостого скликання. Тоді він входив до блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Але 11 вересня 2008 року добровільно склав свої депутатські повноваження, пробувши у цій ролі трохи більше року.

Коментарі. Кіра Рудик, голова партії «Голос», написала у себе на Фейсбуці: «Нова політика — це коли ти не тримаєшся за крісло, і робиш так, як правильно. Ми продовжуємо бути сильними, активними, та сміливими. Такими, як ті, хто нас обирав. Далі буде. Дякую, Слава».

Інна Совсун, членкиня «Голосу», написала на своїй сторінці у ФБ: «Багато хто казав, що Слава — не політик. Але це величезна помилка. Політик — це людина, яка ставить суспільне благо вище за особисте. І саме це він зробив. Маючи усе — славу, популярність, репутацію, він ризикнув, поставив себе під удар, із самого початку чесно виголосивши свою мету — завести у парламент професійних, принципових та відданих справі людей. Мабуть, це найважливіше, що може зробити лідер. І у нього вийшло. За це ми завжди будемо йому вдячні».

Наталя Піпа, ще одна членкиня «Голосу», яка пройшла до Ради по мажоритарному округу у Львові, написала на своїй сторінці у Фейсбуці: «Поважаю рішення Святослава — скласти мандат, але залишитися активним членом партії Голос. Політика робиться не тільки в парламенті. Голос — це партія, а не політичний проєкт «під лідера». Ми будемо продовжувати працювати, ще ефективніше».

Що далі?

Тепер замість Святослава Вакарчука до парламенту проходить 19-й номер у партійному списку: 31-річна Аліна Свідерська.

Фото: inform-ua.info

Детальніше. Журналіст програми «Слідство.Інфо» Василь Бідун півтора місяці працював під прикриттям на київській «ботофермі». Вона пов’язана з піар-агенцією «Pragmatico». Йому давали завдання писати коментарі на підтримку українських політиків, які балотувалися до Верховної Ради. Завдання співробітники ботоферми отримували в чаті Telegram. Їм пояснювали, у якому ключі треба залишати коментарі в соцмережах.

Коли інтернет-боти працювали в інтересах Анатолія Гриценка та його партії, акцентувати треба було на військовому досвіді політика та його фаховості. Водночас боти мали критикувати політичних суперників Гриценка – Ігоря Смешка та Святослава Вакарчука. Ботоферма написала щонайменше 24 тисячі коментарів в інтересах «Громадянської позиції» та її лідера.

Також «ботоферма» працювати в інтересах Святослава Вакарчука та його партії «Голос». «Боти» писали коментарі на підтримку політика, акцентуючи на молодих обличчях та незаплямованій репутації членів партії. Вони залишили в інтересах «Голосу» близько 6 тисяч коментарів.

Контекст. «Бот» — це скорочена форма від слова «робот». Це акаунт неіснуючої людини, за допомогою якого поширюється та чи інша інформація. Платформа, яка служить для цієї мети, називається ботофермою.

⟶ Використання ботів: реакції політиків. Анатолій Гриценко назвав питання журналістів «дилетантськими» та відмовився давати коментар на цю тему. Святослав Вакарчук заперечив причетність «Голосу» до послуг ботоферми та сказав, що навіть не знає, як ця технологія працює. Він припустив, що проти «Голосу» могли організувати провокацію треті сили.

⟶ Facebook заблокувала ботоферму, на якій працював журналіст «Слідства.Інфо». Соцмережа заблокувала сторінки Znaj.ua, Politeka та Hyser, які поширювали дезінформацію. Компанія видалила 168 акаунтів, 149 сторінок та 79 груп. Вони мали близько 4,2 млн фоловерів. Сторінки і групи керувалися фейковими акаунтами, а імена постійно змінювалися. Серед видалених найбільшу кількість підписників мали сторінки інтернет-видань Znaj.ua, Politeka та Hyser. Ці видання часто поширювали неперевірену інформацію з клікбейтними заголовками.

Керівниця напрямку компанії з питань кібербезпеки Натаніел Глейхер розповіла, що розкруткою цих сторінок займалася київська фірма «Pragmatico». На рекламу у Facebook та Instagram вона витратила близько $ 1,6 млн, залучивши понад 4 млн фоловерів. 

Фото: pexels.com (більше…)