Походження дівчини

Кароліна народилася в Тернополі у 1998 році. У п’ять років вона переїхала до Японії, де її мама вийшла заміж вдруге. Вивчивши мову, дівчина почувалася японкою «у розмові та свідомості» одночасно. Проте довгий час комплексувала через те, що люди говорили про її інакшість. Вона прагнула «створити суспільство, де людей би не засуджували за їхню зовнішність». З цією метою дівчина і подалася на конкурс «Міс Японія» після того, як у 2022 році отримала громадянство. У свої 26 вона стала найстаршою переможницею конкурсу за всю його історію. 

Суть дискусії

У той час, як одні визначили перемогу Кароліни «ознакою часу», інші заявили, що дівчина не виглядає так, як має виглядати «Міс Японії». Користувачі соцмереж пишуть, що проблеми б не виникло, якби Шиїно була хоч на половину японкою. Інші кажуть, що її перемога надсилає «хибні меседжі» японцям, коли найгарнішою жінкою їхньої країни визначають європейку. Дехто навіть вважає, що обрання моделі, яка народилася в Україні, було політичним рішенням. Мовляв, якби вона була росіянкою, то у неї не було би жодних шансів на перемогу.  

Організаторка конкурсу Гран-прі «Міс Японія» у коментарі BBC заявила, що судді обрали Кароліну Шиїно з повною впевненістю. «Вона говорить і пише красивою та ввічливою японською. Вона більша японка, ніж ми», — сказала пані Вада. 

Схожий випадок майже 10-річної давності

Кароліна Шиїно стала 56-ю переможницею Гран-прі «Міс Японія» — найстарішого конкурсу краси в Японії. Проте найвідомішим конкурсом є «Міс всесвіт Японія». Його у 2015 році виграла Аріяна Міямото, вперше ставши переможницею змішаної раси. Її мати була японкою, а батько — африканцем. Тоді дівчину багато хто підтримав. Але були й ті, хто критикував її за те, що вона виглядає «недостатньо по-японському» і «дискримінує японські обличчя».

Матеріал підготувала Діана Горон

Фото: tokyoweekender.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. 69-й конкурс краси «Міс Світу-2019» відбувся 14 грудня у Лондоні. «Міс Світу-2019» стала Тоні-Енн Сінгх з Ямайки. Першою віце-міс стала учасниця з Франції, а другою — представниця Індії.

Україну цьогоріч представляла 24-річна Маргарита Паша. Дівчина стала переможницею національного конкурсу краси «Міс Україна-2019». На «Міс Світу-2019» Маргарита пройшла до топ-40, але їй не вдалося увійти до топ-20.

Довідка. Конкурс «Міс Світу-2019» існує з 1951 року. Його засновник — Ерік Морлі. За роки існування конкурс трансформувався. Раніше у ньому могли брати участь лише запрошені моделі. Тепер «Міс Світу» існує за системою відбору.

Контекст. 26-річна представниця Південної Африки Зозібіні Тунзі отримала титул «Міс Всесвіт-2019» на 68-му щорічному конкурсі.

⟶ Навіщо потрібні конкурси краси? Конкурси краси серед жінок — уже традиційні змагання, які відбуваються на різних рівнях: від шкіл і університетів до країн і всього світу. З одного боку, учасниць оцінюють у тому числі і за їхньою соціальною активністю, а переможниці займаються благодійністю. Наприклад, організація «Міс Всесвіт», яка влаштовує однойменний конкурс, зокрема долучається до боротьби зі СНІДом, а переможниці іншого конкурсу, «Міс Світу», долучаються до благодійних акцій по всій земній кулі.

З іншого боку, змагання критикують як такі, що дискримінують жінок та ставлять на перше місце їхню зовнішність. 

Директорка Київського інституту гендерних досліджень Марфа Скорик каже: «Мотивація в цих конкурсах у дівчат — це справді виявити свою суб’єктність, бути суб’єктами, а не об’єктами, виявити свою сексуальність у межах, які суспільством дозволені, у вузькому коридорі цих конкурсів, але можливість скористатися їм, дівчатам, з цього самопрояву, дуже вузьку. Не вони скористаються результатами. Вони будуть об’єктивовані і понесуть із того більше втрат, ніж очікували».

⟶ Що не так із конкурсами краси? Автор статті у Huffington Post зазначає, що сучасні конкурси краси все ж скоріше нагадують карнавали з 19-го століття. Тоді людям з фізичними особливостями доплачували, аби вони розважали публіку. Схожа модель працює і у конкурсах краси − учасниці повинні розважати. Це навіть не питання фемінізму чи права жінок, це скоріше питання того, що ми визнаємо за «стандарти», а що − поза ними. Як можливо оцінити красу?

Кандидатка соціальних наук Тамара Маценюк коментує: «Світ суттєво змінився за останні десятиліття, зокрема, у бік визнання цінності рівних прав і можливостей та уваги до розмаїття. Тому подібні міжнародні конкурси також повинні гнучко реагувати на суспільний запит, який критично ставиться до дискримінації жінок та їхньої об’єктивації (адже конкурси краси спонукають сприймати жінок, передусім, як окрасу, об’єкт для споглядання і захоплення).  

Дискримінаційною нормою також є запит щодо сімейного стану жінки та наявності дітей, що свідчить про подвійні суспільні стандарти міжнародної спільноти (материнство ніби цінується і заохочується, але лишень там, де воно вигідне) та маніпуляцію жіночим тілом. Подібні речі варто критикувати і змінювати».

Дізнайтеся більше:

• Породисті (YouTube)
• Твоя сковорода на кухні. Мій Сковорода — на Контрактовій (Reporters)

Фото: unian.ua