Ще до початку своєї військової кар’єри Євген Коновалець брав активну участь у громадському житті Галичини. Закінчивши гімназію, влаштувався працювати до «Просвіти», допомагав організації відкривати нові осередки, хати-читальні та товариства «Сокіл-батько». Під час навчання у Львівському університеті працював у Студентському союзі й товаристві «Січ», писав статі для різних націоналістичних видань та, разом з багатьма однодумцями, боровся за українізацію вищої освіти в Галичині. За останнє Євгена навіть заарештували на невеликий термін.

Після участі у Першій світовій війні, у 1917 році, Євген став одним з організаторів нового куреня Українських Січових стрільців. Під проводом Коновальця вони стали однією з найпрофесійніших бойових одиниць Армії УНР, звільняли та захищали Київ від більшовиків. Також Стрільці були однією з рушійних сил повстання проти гетьмана Скоропадського, який планував утворити федеративний союз з росією. 

Навіть після поразки уряду УНР, перебуваючи в еміграції Євген Коновалець не полишав спроб визволити Україну з-під радянського гніту. У серпні 1920 він став одним з засновників Української Військової Організації (УВО), а пізніше очолив її. Євген Коновалець мав зв’язки не лише серед українських військових в еміграції, а й з урядовцями та спецслужбами різних країн, зокрема Італії, Франції, Німеччини, та Японії. 

УВО за відносно невеликий час створила чималу агентурну мережу, яка на політичному рівні протидіяла Польщі. За допомогою різноманітних диверсій та замахів на політичну еліту Польщі члени Організації привертали увагу європейської спільноти до «українського питання». Також Організація тісно співпрацювала з урядом Литви, отримувала від них дипломатичну та фінансову допомогу. 

У 1929 році Євген Коновалець спробував об’єднати усі націоналістичні організації, які утворила українська діаспора в Європі. Так постала Організація Українських Націоналістів (ОУН), яка поступово розчинила в собі УВО. Майже 10 років Коновалець спромагався тримати в злагоді організацію, яка складалася з людей з різних поколінь, територій, з різним досвідом та поглядами на певні питання та проблеми. Протягом цього часу він продовжував працювати на благо України. 

У Франції, Бельгії, Канаді та Маньчжурії створили осередки ОУН або споріднених організацій. У США заснували Громади українських стрільців, які поклали початок Організації Державного Відродження України в США й Українському Національному Об’єднанню в Канаді. Для підготовки до майбутньої збройної боротьби за незалежність України за дорученням Коновальця сформували військовий штаб та укомплектували школи з підготовки старшинських кадрів для української армії в Польщі, Чехословаччині та Австрії. ОУН не покидала спроб організувати націоналістичне підпілля в УРСР, що почало непокоїти Сталіна, і, зрештою призвело до загибелі Коновальця.

Помер Євген Михайлович у 1938 році від рук агента радянської служби зовнішньої розвідки Павла Судоплатова. Той прикинувся представником українського націоналістичного підпілля, протягом довгого часу здобував довіру Коновальця, а потім вручив йому коробку цукерок з вибухівкою.

Фото: tyzhden.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики