Детальніше. «Жовтий» сертифікат люди отримуватимуть, коли зроблять перше щеплення проти коронавірусу. «Зелений» ― тоді, коли отримають дві дози вакцини. У документах також ітиметься про те, чи робила особа ПЛР-тест і яким є його результат, а також чи хворіла вона коронавірусним захворюванням.

Як працюватимуть освітні заклади?

У «червоній» карантинній зоні працюватимуть ті заклади, у яких усі працівники матимуть «зелені» сертифікати. Щоб школи та університети могли працювати у «жовтій» зоні сертифікати мають отримати 80% працівників.

Які ще зміни в карантинних умовах відбудуться найближчим часом?

Нові карантинні обмеження не поширюватимуться на тих, хто вже отримав «зелені» або «жовті» сертифікати. Також у «жовтій» зоні зможуть працювати заклади, у яких 80% персоналу та відвідувачів мають документи про отримання першої чи обох доз вакцини проти коронавірусу. Ці правила актуальні для масових заходів, кінотеатрів, театрів, музеїв або інших культурних закладів, спортзалів та басейнів.

Щоб продовжити роботу у «червоній» карантинній зоні, потрібно щоб усі працівники та відвідувачі закладу мали «зелений» сертифікат. Це стосується масових заходів, зокрема релігійних, кінотеатрів, театрів, музеїв та інших культурних закладів, розважальних закладів, торгових центрів, закладів громадського харчування, ринків, спортзалів і басейнів.

Українці, які мають «жовті» або «зелені» сертифікати, не треба буде перебувати на самоізоляції після перетину кордону (це стосується й осіб, які приїжджають з тимчасово окупованих на підконтрольні Україні території).

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

pexels.com

Детальніше. В Європі та Північній Америці досі зростали показники вакцинації й, відповідно, знижувалася захворюваність і смертність від COVID-19. «На жаль, ми зараз на ранніх стадіях третьої хвилі», — сказав генеральний директор ВООЗ. Минулого тижня відзначився четвертий тиждень поспіль зростання випадків коронавірусу та смертності внаслідок хвороби у всьому світі. Хоч напередодні було зафіксовано впродовж десяти тижнів постійне зниження смертності від коронавірусу.

Однією з причиною такої тенденції Гебреєсус назвав послаблення карантину урядами країн. Адже зараз люди почали масово подорожувати закордон та не дотримуватися рекомендацій ВООЗ стосовно запобігання поширення коронавірусу. 

Також він наголосив на важливості вакцинації у боротьбі з пандемією. Генеральний директор ВООЗ закликав країни вакцинувати хоча б 10% населення до вересня, 40% — до кінця 2021 року, а також 70% — до середини 2022 року. Підкреслюючи, що лише вакцини не зупинять пандемію, він закликав країни створювати «індивідуальний та послідовний підхід». Щоб надати підтримку, ВООЗ нещодавно опублікувала оновлені вказівки для стабілізації ситуації в країнах на основі ключових ризиків нової хвилі пандемії.

Довідка. Штам коронавірусу «Дельта» вперше виявили восени минулого року в Індії. «Дельта» є у 1,6 раза заразнішим, ніж штам «Альфа» (британський різновид вірусу), у 2,26 раза частіше призводить до госпіталізації та у 1,45 раза частіше — до реанімації.

У Івано-Франківську міський голова Руслан Марцінків пообіцяв виплатити премію освітянам, які до 31 серпня отримають 1 дозу вакцини від COVID-19. Сума премії становитиме 1000 гривень. 

«Для вчителів є різні види вакцин, і є можливість отримати щеплення. На сьогодні вже провакциновано 47% педагогів. Але треба рухатися далі, щоб ми не сиділи на карантині. Вакцинація — єдиний спосіб уберегти себе, своїх близьких і колег», — написав Марцінків. 

Цей матеріал підготовлено у межах Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED

Фото: news.sky.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

2016

14 травня — Джамала перемогла на Євробаченні у Стокгольмі з піснею «1944».

25 травня 2016 року — Надію Савченко обміняли на російських військових Євгена Єрофеєва і Олександра Александрова.

20 липня — убивство журналіста Павла Шеремета. В авто чоловіка підклали вибухівку.

2017

14 березня — в Україні вперше відзначили День українського добровольця

11 червня — почав діяти безвізовий режим України з ЄС.

16 травня — блокування «ВКонтакті», «Однокласники», Яндекс, Mail.Ru в Україні. Країна виходить з російського інфопростору.

22 грудня — угоду України та Росії 2009 року щодо газу переглянули на користь України — зменшили ціни, відхилили більшість російських вимог щодо штрафів.

2018

31 липня — на громадську активістку Катерину Гандзюк напали та облили її кислотою. 4 листопада жінка померла у лікарні.

25 листопада — Росія у Керченській протоці захопила три українські судна та взяла у полон 24 моряків. 

15 грудня — утворення Православної церкви України (ПЦУ).

2019

6 січня — ПЦУ отримує Томос про автокефалію і стає самостійною.

25 квітня — ухвалення Закону про мову, який забороняє ігнорувати державну мову.

20 травня — інавгурація Володимира Зеленського — шостого Президента України.

2020

8 січня — в Ірані збили пасажирський літак авіакомпанії МАУ. Загинуло 176 людей.

12 березня — запровадження карантину в Україні. Початок пандемії коронавірусу.

15 липня — в Україні став доступним Spotify.

3 листопада — нацгвардійця Віталія Марківа виправдали. Чоловік повернувся в Україну.

Фото: korrespondent.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Лікарі наголошують, що вакцинація потрібна, навіть попри можливі побічні ефекти, адже дозволяє убезпечитися від можливих ускладнень від коронавірусу й навіть летальних випадків. Однак є люди, яким складно наважитися на щеплення. За словами Мохаммада Разая ― дослідника з Інституту досліджень здоров’я населення при Лондонському університеті Святого Георгія ― лише мала частка з них належить до табору антивакцинаторів і прихильників різних теорій змов. Більшість людей мають інші причини для сумнівів у щепленнях.

Ключовими у поведінці людини, згідно з дослідженнями, є такі п’ять чинників:

• довіра: людина має бути впевненою, що вакцина є безпечною та ефективною, а також довіряти владі й медичним установам, які роблять вакцинацію;
• усвідомлення: тут ідеться про те, наскільки серйозним людина вважає коронавірус для себе, чи небезпечний він для її здоров’я і життя;
• дослідження: людина має опрацювати доступну інформацію про вакцини, а вже тоді оцінювати ризики, переваги й недоліки щеплення;
• зручність: наскільки доступною є вакцинація для кожного;
• колективна відповідальність: це усвідомлення людини, що вона зможе захистити від небезпеки інших, якщо сама зробить щеплення.

Щоб людям було легше долати сумніви, між ними, владою та медичними установами має тривати діалог. Інформація про дослідження вакцин, їхній вплив на організм різних людей, можливі побічні ефекти має бути доступною для суспільства. Окрім того, медики та влада мають розповідати про можливий вплив коронавірусу на здоров’я та життя людей ― таким чином ті, хто сумнівається, чи робити щеплення, зможуть порівняти ризики й, можливо, змінять свою думку щодо вакцин. 

Також варто облаштовувати центри вакцинації таким чином, щоб вони були доступними для людей з різними фінансовими можливостями й з різних місцевостей (інколи з віддалених сіл дістатися до міста, де відбувається вакцинація, доволі дорого).

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Як зазначає професор Ендрю Поллард, не варто прив’язувати вакцинацію та розробку препаратів проти коронавірусу до досягнення колективного імунітету. Найголовніше — вакцинувати якомога більшу кількість населення, щоб допомогти людям легше перенести захворювання у разі зараження й уникнути летальних випадків.

Цитата. «Ми точно знаємо, що цей штам ― Дельта — буде інфікувати людей, які були вакциновані, і це справді означає, що кожен, хто все ще не вакцинувався, будь-якої миті може заразитися вірусом», ― каже науковець. Крім цього, є ризик виникнення нового штаму вірусу, який, можливо, передаватиметься швидше серед людей, які зробили щеплення.

Що таке колективний імунітет?

Це явище, за якого певна спільнота стає менш вразливою до конкретного інфекційного захворювання. Колективний імунітет формується тоді, коли збільшується число людей, які мають індивідуальний імунітет, набутий, до прикладу, внаслідок вакцинації. Чим більше осіб мають індивідуальний імунітет, тим меншим стає ризик інфікуватися в людей, які ще не хворіли або не зробили щеплення.

Ще кілька новин про вакцинацію, які потрібно знати

• 93% ― така ефективність вакцини Moderna через пів року після щеплення. Водночас у Pfizer кажуть, що ефективність їхньої вакцини знижується до 84% через пів року після щеплення. Однак і Moderna, i Pfizer просять вакцинуватися третьою дозою перед зимовим сезоном, аби убезпечити себе від зараження.
• Ймовірність захворіти після контакту з хворою людиною для щеплених двома дозами людей знизилася: 3,84% проти 7,23%. Про це свідчать результати нового дослідження Імперського медичного коледжу Великої Британії.
• Вакциновані люди теж, ймовірно, можуть передавати штам Дельта. Цей штам є заразнішим за усі попередні варіації. Тож є ймовірність, що він обійде будь-який захист, незалежно від того, якою вакциною щеплена людина. Також він може спричинити важчий перебіг хвороби.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики