Хто вніс заставу? Журналісти «Схем» з’ясували, що 30 мільйонів гривень вніс Андрій Процик — один із керівників юридичної фірми «Процик та партнери», яка раніше називалась «Сольський, Процик та партнери». 

Микола Сольський — ексзасновник цього товариства, ексміністр аграрної політики. У квітні 2024-го отримав підозру від НАБУ щодо організації схеми заволодіння державною землею на сотні мільйонів гривень. Суд взяв його під варту з альтернативою застави, яку згодом внесли.

Ще понад 21 мільйон гривень застави внесла Ірина Миколаївна Федорович, але її особу поки що не ідентифікували.

Контекст. 18 листопада ВАКС відправив колишнього віцепрем’єра Чернишова під варту на 60 діб з альтернативою внесення застави у 51,6 мільйона гривень.

Чернишову інкримінують незаконне збагачення у справі про розкрадання в Енергоатомі. Слідство з’ясувало, що йому та його довіреній особі передали понад 1 млн доларів США та майже 100 тисяч євро готівкою. 

Йому загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі та заборону обіймати посади до трьох років. Сам Чернишов свою провину заперечує.

Фото: Олексій Чернишов / Facebook

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Сьогодні, 10 листопада, НАБУ та САП проводять масштабну операцію з викриття корупції у сфері енергетики, до якої причетна високорівнева злочинна організація. У відомстві заявили, що фактично управління стратегічним підприємством із річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми людьми, які не мали жодних формальних повноважень.

Якою була схема? Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» в розмірі 10%-15% від вартості контрактів. 

Як це працювало? Контрагентам «Енергоатому» нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги чи поставлену продукцію або для збереження статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум».

До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна, який згодом став радником міністра енергетики, а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії.

Нагадаємо. Сьогодні, 10 листопада, «Українська правда» з посиланням на власні джерела повідомила, що детективи Національного антикорупційного бюро проводять обшуки у міністра юстиції Германа Галущенка, який раніше обіймав посаду міністра енергетики, та бізнесмена та співвласника студії «Квартал 95», Тимура Міндіча. Другий, за інформацією журналіст, покинув країну — за кілька годин до обшуку НАБУ.

Фото: Telegram / НАБУ

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Що відомо? Обвинувачення вимагало скасувати рішення, вважаючи його незаконним. Захист зазначив, що Чернишов з 17 липня перебуває у відставці, адже разом із Денисом Шмигалем звільнили весь уряд. Тому підстав для задоволення апеляції немає. Суд підтримав аргументи захисту й залишив ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу — без задоволення. 

Нагадаємо. ВАКС призначив Олексію Чернишову запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120 млн гривень, заборонив виїзд за кордон і зобов’язав з’являтися на виклики слідства. Також 2 липня суд ухвалив рішення не відстороняти Олексія Чернишова від посади віцепрем’єра — міністра національної єдності. Того ж дня за нього внесли заставу.

Журналісти «Схем» з’ясували, що заставу вносили дружина Чернишова, маркетингова директорка «DIM» Дарія Бедя та компанія «Форавто тор». Однак керівники останніх заявили, що не знали про це.

Контекст. 13 червня Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили масштабну корупційну схему у будівельній сфері за участю топпосадовців, серед яких були колишній державний секретар Мінрегіону, член правління НАК «Нафтогаз України» та ексрадник віцепрем’єра Олексія Чернишова.

Певний час Чернишов перебував у робочому відрядженні в країнах ЄС, однак 22 червня він повернувся до України. 23 червня 2025 року НАБУ оголосило посадовцю підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні великого хабаря. Це була шоста підозра у справі про корупцію в будівельній сфері, яка могла завдати державі збитків на понад мільярд гривень.

Фото: Facebook-сторінка Олексія Чернишова

Що відомо ще? Експосадовця визнали винним за статтею про зловживання впливом. Суд залишив чинною заставу в розмірі 575 320 гривень і до набрання вироком законної сили заборонив йому виїжджати за межі Києва. 

Контекст. У липні 2023 року правоохоронці викрили голову ДСА Сальнікова, який підбурював дати хабар суддям Верховного Суду за рішення на користь комерційного підприємства. Сальніков отримав від представника компанії сім з половиною тисяч доларів: п’ять тисяч мали піти суддям, ще дві з половиною тисячі він взяв собі за посередництво. 

Олексій Сальніков обіцяв розв’язати питання через суддів Верховного Суду України, зокрема за участі його колишнього голови Всеволода Князєва. Після викриття Князєва Сальніков змінив поведінку — почав ухилятися від домовленостей, але повертати хабар, за даними слідства, не збирався.

Нагадаємо. У травні 2023 року НАБУ і САП викрили корупцію у Верховному Суді. Голову суду Всеволода Князєва спіймали на хабарі у справі бізнесмена Костянтина Жеваго щодо Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. За даними слідства, під керівництвом Князєва у суді діяла схема: адвокатське об’єднання за гроші «домовлялося» з суддями про потрібні рішення. Князєва затримали під час передачі другої частини хабаря. 

Пленум Верховного Суду висловив недовіру Князєву й достроково припинив його повноваження. Вища рада правосуддя дозволила арешт, але 31 січня 2024 року Князєв вийшов під заставу у 18 млн гривень. У квітні 2024 року його відсторонили від здійснення правосуддя до набрання сили вироком ВАКС або закриття справи.

Фото: dsa.court.gov.ua

Які запобіжні засоби обрали?

Василю Мишанському, полковнику Національної гвардії, суд призначив тримання під вартою з можливістю внесення застави у два мільйони гривень, про це повідомило «Суспільне». За версією слідства, Мишанський отримав винагороду за закупівлю дорожчої техніки через зв’язки з ексочільником Рубіжанської військової адміністрації та народним депутатом Олексієм Кузнєцовим.

Євгенію Сидельникову, директорку компанії з виробництва дронів, також сьогодні ВАКС відправив під варту на 60 діб з можливістю внесення застави у два млн гривень. Її підозрюють у заволодінні коштами через штучне завищення цін під час постачання військового обладнання.

Сергію Гайдаю, колишньому голові Луганської ОДА та екскерівнику Мукачівської РДА, суд 4 серпня призначив перебування в СІЗО на 60 діб із можливістю застави у десять мільйонів гривень. 

Владислава Марченка, ексзаступника голови Запорізької обласної ради та власника підприємства з виробництва дронів, ВАКС 4 серпня взяв під варту з можливістю внесення застави у 15 млн гривень. Марченко перебуватиме у СІЗО до 30 вересня.

Нагадаємо. Народного депутата від «Слуги Народу» Олексія Кузнєцова суд 4 серпня відправив під варту на 60 днів із можливістю внесення застави вісім мільйонів гривень. Його підозрюють у корупції під час закупівлі дронів та засобів радіоелектронної боротьби. Прокурор вимагав заставу в 30 мільйонів гривень.

Контекст. НАБУ та САП 2 серпня викрили корупційну схему з завищенням цін у державних контрактах на дрони та засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). За даними слідства, до 30% суми повертали посадовцям у вигляді хабарів.

Що відомо ще? Голова фракції «Слуга Народу» Давід Арахамія повідомив, що Кузнєцову призупинили членство на час розслідування справи про корупцію. Президент Володимир Зеленський звільнив голову Мукачівської РДА та колишнього очільника Луганської ОВА Сергія Гайдая, а також начальника Рубіжанської МВА Андрія Юрченка. Командувач Національної гвардії України Олександр Півненко відсторонив від посад військовослужбовців, причетних до справи.

Що відомо ще? Кузнєцова підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем та прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди, вчинених групою осіб.

Контекст. 2 серпня НАБУ та САП викрили корупційну схему із завищенням цін у державних контрактах на дрони та засоби РЕБ. За даними слідства, до 30% суми повертали посадовцям у вигляді хабарів. Правоохоронці затримали чотирьох людей, серед них — народний депутат від фракції «Слуга народу» Олексій Кузнєцов. 

Джерела у фракції підтвердили «Суспільному», що йдеться про Кузнєцова, обраного до парламенту у 2019 році від Луганщини. Крім того, Давід Арахамія, голова фракції «Слуга Народу», зазначив, що призупинить членство народного депутата на час розслідування справи про корупцію.

Кого ще підозрюють? 

• Колишнього голову Луганської обласної державної адміністрації;
• начальника міської військової адміністрації;
• командира військової частини Національної гвардії України;
• фактичного бенефіціарного власника підприємства — виробника БпЛА;
• директора підприємства — виробника БпЛА.

За даними «Української правди», у справі фігурують голова Мукачівської РДА та колишній очільник Луганської ОВА Сергій Гайдай, а також начальник Рубіжанської МВА Андрій Юрченко. Володимир Зеленський звільнив їх, про це йдеться в розпорядженнях президента №99/2025-рп та №98/2025-рп.

Також командувач Національної гвардії України Олександр Півненко відсторонив від посад причетних до справи військовослужбовців.

Фото: «Суспільне» / Олексій Арунян

Сьогодні вранці, 27 червня, з’явилося офіційне повідомлення про звернення до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про відсторонення від посади віцепрем’єр-міністра — міністра національної єдності Олексія Чернишова. Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура просили обрати йому запобіжний захід — заставу в розмірі 120 млн гривень. Прокуратура вважає, що Чернишов може впливати на слідство завдяки високій посаді та зв’язкам. Адвокати ці ризики відкидають. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Також САП вимагало покласти на Олексія Чернишова низку зобов’язань:

• з’являтися за кожною вимогою до суду;
• повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи;
• не покидати місто без дозволу правоохоронних органів;
• здати закордонний паспорт та носити електронний браслет.

Що відомо про справу Олексія Чернишова? 23 червня 2025 року НАБУ оголосило про підозру чинному віцепрем’єр-міністру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі. Чернишов став шостим підозрюваним у справі про масштабну корупційну оборудку в будівельній сфері за участю топпосадовців держави. 

Що відомо про корупційний скандал? 13 червня НАБУ і САП викрили масштабну корупційну схему у будівельній сфері. Підозри у зловживанні, хабарництві та змові висунули колишньому державному секретареві Мінрегіону, чинному членові правління НАК «Нафтогаз України» та ексрадникові міністра Чернишова.

У червні 2024 року «Українська правда» повідомила, що на прохання директора НАБУ Семена Кривоноса детективи не провели обшук в Олексія Чернишова. Тоді журналісти написали, що посадовці Мінрегіону, коли його очолював Чернишов, могли бути причетні до незаконної передачі забудовнику Сергію Копистирі ділянки під будівництво житла за адресою Тираспольська, 43 — об’єкт «Квіти України». 

Певний час Олексій Чернишов перебував з робочим візитом у країнах Європейського Союзу. Водночас за даними розслідування «Української правди», Чернишов фігурує у корупційній схемі в будівельній сфері, яка під час повномасштабної війни могла призвести до збитків для держави на понад мільярд гривень. Як зазначило медіа, наразі невідомо, чи віцепрем’єр-міністр знав про можливі проблеми із законом через витік інформації, і чи саме це стало причиною його закордонного відрядження, або ж це був звичайний робочий виїзд.

Однак 22 червня Олексій Чернишов повідомив, що повернувся до України з відрядження.

Фото: Радіо Свобода

Як проходить візит віцепрем’єр-міністра до ЄС? 

У коментарі «Суспільному» Міністерство зазначило, що робочі зустрічі Чернишова, зокрема й за кордоном, висвітлюються на його офіційній Facebook-сторінці та ресурсах Міністерства національної єдності. Олексій Чернишов 11 червня розпочав робочу поїздку до Чехії. Згодом у Відні він зустрівся з керівництвом Федерального агентства з питань прийняття та підтримки біженців, представниками МЗС Австрії та ініціативи Train of Hope.  

Чернишов провів переговори з Генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе 18 червня. І 19 червня — низку зустрічей з представниками Ради Європи в межах візиту до країн ЄС та розмову з делегацією Європейського парламенту до Парламентського комітету асоціації Україна.

Що відомо про корупційний скандал? 

13 червня НАБУ і САП викрили масштабну корупційну схему у будівельній сфері. Підозри у зловживанні, хабарництві та змові висунули колишньому державному секретареві Мінрегіону, чинному членові правління НАК «Нафтогаз України» та ексрадникові міністра.

Цитата.  «НАБУ в САП затримали двох соратників віцепремʼєра Чернишова — Максима Горбатюка та Василя Володіна. Обидва працювали з Чернишовим у міністерстві. Обидва перейшли працювати у Нафтогаз, коли Нафтогаз очолив Чернишов», — повідомив тоді журналіст-розслідувач «Української правди» Михайло Ткач.

На судових засіданнях прокурори зазначали, що ще у 2021 році забудовник та власник групи компаній KSM Group Сергій Копистира розробив схему передачі компанії «Сітігазсервіс» земельної ділянки під забудову з порушенням законодавчих норм. До реалізації цієї схеми, за версією слідства, він залучив віцепрем’єр-міністра. Горбатюка та Володіна суд відправив під варту з можливістю внесення застави. 

За словами Михайла Ткача, окреме засідання Вищого антикорупційного суду України стосувалося самого забудовника. Прокурор озвучив версію, що Олексій Чернишов через радницю патронатної служби Міністерства розвитку громад та територій Марину Медведєву був причетний до організації процесу отримання хабаря у вигляді квартир.

Що відомо ще?

У червні 2024 року «Українська правда» повідомила, що на прохання директора НАБУ Семена Кривоноса детективи не провели обшук в Олексія Чернишова. Тоді журналісти написали, що посадовці Мінрегіону, коли його очолював Чернишов, могли бути причетні до незаконної передачі забудовнику Сергію Копистирі ділянки під будівництво житла за адресою Тираспольська, 43 — об’єкт «Квіти України». 

Зокрема квартиру від компанії KSM Group Копистири отримала дружина працівника спецслужб Вадима Марчука. У 2021–2023 роках він відповідав за особисту безпеку Чернишова під час його роботи в Мінрегіоні.

Однак, Михайло Ткач зазначив, що джерела медіа у правоохоронних і політичних колах повідомили, що приблизно місяць тому в Олексія Чернишова відбулися обшуки.

Довідка. Президент України Володимир Зеленський 19 листопада 2024 року, представив у Верховній Раді внутрішній план стійкості України, зазначивши про необхідність створення Міністерства обʼєднання України та пообіцявши представити кандидатуру міністра до кінця року. 

Верховна Рада України 3 грудня 2024 року призначила Олексія Чернишова, який раніше обіймав посаду голови правління НАК «Нафтогаз України», на посаду віцепрем’єр-міністра — міністра національної єдності України. До цього призначення Чернишов вже мав досвід роботи в уряді, очолюючи Міністерство розвитку громад та територій.

Авторка: Аліса Тритяченко

Фото: Facebook-сторінка Олексія Чернишова

Нагадаємо, що на початку лютого правоохоронці викрили злочинну організацію з десяти людей, причетних до незаконного заволодіння цінною столичною землею.

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи щодо семи з них: шістьом підозрюваним — тримання під вартою з альтернативою застави від 4,5 млн грн до 50 млн гривень, ще одній людині, яка пішла на співпрацю зі слідством, — особисте зобов’язання. 

Контекст. 7 лютого в приміщеннях Київської міської державної адміністрації тривали обшуки. Раніше, 6 лютого, НАБУ і САП провели масштабну операцію «Чисте місто» для боротьби з корупцією у земельній та бюджетній сферах Києва. У ході розслідування викрили діяльність злочинної організації, очолюваної медійно відомим колишнім депутатом Київської міської ради (КМР). Загалом про підозру повідомили десятьом людям. 

Серед підозрюваних:

• ексдепутат КМР, керівник злочинної організації;
• заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА);
• голова та член постійної комісії КМР з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, чинні депутати КМР;
• перший заступник та заступник директора комунальних підприємств;
• четверо інших людей.

Підозрювані привласнювали столичну землю під забудову та встановлювали повний контроль над ухваленням рішень місцевої влади щодо надання прав на землю.

Унаслідок діяльності злочинної організації впродовж 2023–2024 років із власності територіальної громади Києва незаконно вивели земельні ділянки в центрі міста на суму 11,6 млн гривень.

Фото: НАБУ / САП