Що ще відомо? Також адвокат Тимошенко просив пояснити, чому сумою застави обрали саме 33 мільйони гривень. За його словами, запобіжний захід — «необґрунтований». Водночас прокурор клопотав збільшити суму застави до 50 мільйонів гривень та призначити носіння електронного браслету.

Що передувало? За народну депутатку Юлію Тимошенко внесли заставу у розмірі 33 мільйони гривень. Про це повідомили в Transparency International із посиланням на пресслужбу ВАКС.

Нагадаємо. Суддя ВАКС повідомив про тиск і погрози з боку народних депутатів під час розгляду справи про арешт майна народної депутатки та її чоловіка. Ім’я депутатки офіційно не називають, однак з матеріалів справи випливає, що йдеться про Юлію Тимошенко.

Контекст. 14 січня, НАБУ і САП оголосили підозру керівниці депутатської фракції парламенту. З опублікованих матеріалів прослуховування випливає, що йдеться про лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко.

За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Фото: «Суспільне»

Що передувало? Суд обрав запобіжний захід Юлії Тимошенко у вигляді застави у розмірі понад 33 мільйони гривень. «Українська правда» з посиланням на джерела, писала, що станом на ранок 20 січня внесли понад третину суми.

Нагадаємо. Суддя ВАКС повідомив про тиск і погрози з боку народних депутатів під час розгляду справи про арешт майна народної депутатки та її чоловіка. Ім’я депутатки офіційно не називають, однак з матеріалів справи випливає, що йдеться про Юлію Тимошенко.

Контекст. 14 січня, НАБУ і САП оголосили підозру керівниці депутатської фракції парламенту. З опублікованих матеріалів прослуховування випливає, що йдеться про лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко.

За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Фото: «Суспільне»/Олександр Магула

Хто вніс заставу? Журналісти «Схем» з’ясували, що 30 мільйонів гривень вніс Андрій Процик — один із керівників юридичної фірми «Процик та партнери», яка раніше називалась «Сольський, Процик та партнери». 

Микола Сольський — ексзасновник цього товариства, ексміністр аграрної політики. У квітні 2024-го отримав підозру від НАБУ щодо організації схеми заволодіння державною землею на сотні мільйонів гривень. Суд взяв його під варту з альтернативою застави, яку згодом внесли.

Ще понад 21 мільйон гривень застави внесла Ірина Миколаївна Федорович, але її особу поки що не ідентифікували.

Контекст. 18 листопада ВАКС відправив колишнього віцепрем’єра Чернишова під варту на 60 діб з альтернативою внесення застави у 51,6 мільйона гривень.

Чернишову інкримінують незаконне збагачення у справі про розкрадання в Енергоатомі. Слідство з’ясувало, що йому та його довіреній особі передали понад 1 млн доларів США та майже 100 тисяч євро готівкою. 

Йому загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі та заборону обіймати посади до трьох років. Сам Чернишов свою провину заперечує.

Фото: Олексій Чернишов / Facebook

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Світлана Чернишова. Дружина віцепрем’єр внесла 10 млн гривень, а потім — ще 2 668 гривень. Відповідно до декларації Чернишова за 2024 рік, її заощаджень було достатньо.

ТОВ «Форавто тор». Найбільшу частину суми — 66 млн гривень — внесла компанія з Дніпра, створена у квітні цього року, яка займається торгівлею деталей для автомобілів. У коментарі «Радіо Свобода» директор та власник компанії Едуард Мартиненко відповів, що вперше чує про внесення застави.

Дарія Бедя. Маркетингова директорка компанії «DIM», яка спеціалізується на будівництві та обслуговуванні нерухомості в Києві, внесла 44 млн гривень. Засновник та керівник компанії Олександр Насіковський повідомив журналістам «Схем», що про внесення застави йому невідомо, а Дарія Бедя за власним бажанням більше не працює у «DIM».

Нагадаємо. Вищий антикорупційний суд України не відсторонив від посади віцепремʼєра — міністра національної єдності Олексія Чернишова. Ще раніше призначив Чернишову запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 млн грн, заборонив виїзд за кордон без дозволу та зобов’язав з’являтися на виклики слідства. 

Контекст. 23 червня 2025 року НАБУ оголосило про підозру чинному віцепрем’єр-міністру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі. Чернишов став шостим підозрюваним у справі про масштабну корупційну оборудку в будівельній сфері за участю топпосадовців держави.

Сторона захисту стверджувала, що сума застави є непомірною. Також відомо, що син Крупи вже вніс на рахунок суду три мільйони гривень застави. Розслідування справи продовжили до 5 квітня 2025 року. Прокурор обґрунтував цю необхідність тим, що треба завершити огляд документів, вилучених після обшуків, та дослідити експертизи й допити. Крім цього, правоохоронці готують запити про надання міжнародної правової допомоги, оскільки за кордоном у Крупи виявили банківські рахунки та значні грошові суми.

Контекст. У жовтні 2024-го Тетяну Крупу викрили у незаконному збагаченні. Правоохоронці виявили мільйони доларів готівкою, а також незадекларовані активи вартістю 137 мільйонів гривень. Згодом Печерський райсуд Києва арештував Крупу з альтернативою 500 мільйонів гривень застави. 21 листопада 2024-го суд зменшив заставу до 300 мільйонів гривень.

Контекст. Стахіва підозрюють у шахрайстві та «зливі» локацій ЗСУ. За даними слідства, за кілька місяців до початку повномасштабної війни він підбурював людей влаштовувати масові заворушення та захоплювати держустанови під виглядом «руху антивакцинаторів».

Що ще про нього відомо? Через свої акаунти в соцмережах блогер стверджував, що російську збройну агресію нібито спричинили «треті країни», які «спровокували» Москву до повномасштабного вторгнення в Україну. Також під час одного зі своїх прямих етерів у соцмережах фігурант публічно озвучив точну локацію розташування одного з підрозділів українських захисників, чим наразив їх на небезпеку.

Окрім цього, він організував онлайн-курси «журналістики», на яких, серед іншого, навчав своїх послідовників протидіяти мобілізації в Україні. Під час обшуків за місцем проживання фігуранта правоохоронці виявили мобільні телефони та інші речові докази злочинної діяльності.

Фото: Суспільне Львів

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Офіс Генпрокурора підтверджує продовження строку тримання під вартою чотирьом підозрюваним у кримінальному провадженні щодо постачання неякісного одягу для ЗСУ. Імен та прізвищ не називають, однак з матеріалу справи випливає, що йдеться про справу Гринкевичів. 

Контекст. Син львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича Роман  — один з п’яти підозрюваних у справі про неякісну закупівлю одягу для Сил оборони. Підозрювані завдали збитків державі на понад 1,2 млрд грн. Гринкевича-молодшого затримали у січні в Одесі під час спроби незаконного виїзду за кордон. 

Фото: rbc.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Хто такий Кириленко? Він — голова Антимонопольного комітету з 6 вересня 2023 року. До цього Павло Кириленко очолював Донецьку ОДА. Кириленка підозрюють у незаконному збагаченні на суму в 56,2 млн грн і декларуванні недостовірної інформації. 

Цьогоріч журналісти «Схем» з’ясували, що у 2020-2023 роках родина чиновника придбала нерухомість і авто загальною вартістю понад 70 млн грн. Ніхто з цієї родини не має бізнесу, офіційних доходів родичів Кириленка не вистачило б на купівлю такого майна.

Після цього проти Кириленка розпочали кримінальне провадження і оголосили про підозру. Сам Кириленко стверджує, що джерело статків його родини — це сформований в 90-ті роки капітал, який отримала його бабуся, продавши акції заводу «Стирол» в Горлівці, на якому працювала. Жодного підтвердження цих слів знайти не вдалося.

Фото: Wikipedia

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

До голови Мукачівської райради Михайла Ланя суд сьогодні, 27 червня, застосував аналогічний запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 30 млн грн. 

Контекст. Мера Мукачева Андрія Балогу та голову Мукачівської районної адміністрації Михайла Ланя затримали 25 червня. Їх підозрюють у зловживанні службовим становищем для продажу за заниженою вартістю земельної ділянки у центрі міста площею понад 3 гектари. Сума збитків територіальній громаді становить майже 75 млн грн. Посадовцям загрожує ув’язнення. 

Фото: Андрій Балога у Facebook

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики