Світлана Чернишова. Дружина віцепрем’єр внесла 10 млн гривень, а потім — ще 2 668 гривень. Відповідно до декларації Чернишова за 2024 рік, її заощаджень було достатньо.

ТОВ «Форавто тор». Найбільшу частину суми — 66 млн гривень — внесла компанія з Дніпра, створена у квітні цього року, яка займається торгівлею деталей для автомобілів. У коментарі «Радіо Свобода» директор та власник компанії Едуард Мартиненко відповів, що вперше чує про внесення застави.

Дарія Бедя. Маркетингова директорка компанії «DIM», яка спеціалізується на будівництві та обслуговуванні нерухомості в Києві, внесла 44 млн гривень. Засновник та керівник компанії Олександр Насіковський повідомив журналістам «Схем», що про внесення застави йому невідомо, а Дарія Бедя за власним бажанням більше не працює у «DIM».

Нагадаємо. Вищий антикорупційний суд України не відсторонив від посади віцепремʼєра — міністра національної єдності Олексія Чернишова. Ще раніше призначив Чернишову запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 млн грн, заборонив виїзд за кордон без дозволу та зобов’язав з’являтися на виклики слідства. 

Контекст. 23 червня 2025 року НАБУ оголосило про підозру чинному віцепрем’єр-міністру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі. Чернишов став шостим підозрюваним у справі про масштабну корупційну оборудку в будівельній сфері за участю топпосадовців держави.

Нагадаємо. Раніше суд призначив Чернишову запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 млн грн, заборонив виїзд за кордон без дозволу та зобов’язав з’являтися на виклики слідства. 

Що відомо про справу Олексія Чернишова? 23 червня 2025 року НАБУ оголосило про підозру чинному віцепрем’єр-міністру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі. Чернишов став шостим підозрюваним у справі про масштабну корупційну оборудку в будівельній сфері за участю топпосадовців держави. 

Що відомо про корупційний скандал? 13 червня НАБУ і САП викрили масштабну корупційну схему у будівельній сфері. Підозри у зловживанні, хабарництві та змові висунули колишньому державному секретареві Мінрегіону, чинному членові правління НАК «Нафтогаз України» та ексрадникові міністра Чернишова.

У червні 2024 року «Українська правда» повідомила, що на прохання директора НАБУ Семена Кривоноса детективи не провели обшук в Олексія Чернишова. Тоді журналісти написали, що посадовці Мінрегіону, коли його очолював Чернишов, могли бути причетні до незаконної передачі забудовнику Сергію Копистирі ділянки під будівництво житла за адресою Тираспольська, 43 — об’єкт «Квіти України». 

Певний час Олексій Чернишов перебував з робочим візитом у країнах Європейського Союзу. Водночас за даними розслідування «Української правди», Чернишов фігурує у корупційній схемі в будівельній сфері, яка під час повномасштабної війни могла призвести до збитків для держави на понад мільярд гривень. Як зазначило медіа, наразі невідомо, чи віцепрем’єр-міністр знав про можливі проблеми із законом через витік інформації, і чи саме це стало причиною його закордонного відрядження, або ж це був звичайний робочий виїзд.

Однак 22 червня Олексій Чернишов повідомив, що повернувся до України з відрядження.

Сьогодні вранці, 27 червня, з’явилося офіційне повідомлення про звернення до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про відсторонення від посади віцепрем’єр-міністра — міністра національної єдності Олексія Чернишова. Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура просили обрати йому запобіжний захід — заставу в розмірі 120 млн гривень. Прокуратура вважає, що Чернишов може впливати на слідство завдяки високій посаді та зв’язкам. Адвокати ці ризики відкидають. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Також САП вимагало покласти на Олексія Чернишова низку зобов’язань:

• з’являтися за кожною вимогою до суду;
• повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи;
• не покидати місто без дозволу правоохоронних органів;
• здати закордонний паспорт та носити електронний браслет.

Що відомо про справу Олексія Чернишова? 23 червня 2025 року НАБУ оголосило про підозру чинному віцепрем’єр-міністру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди у великому розмірі. Чернишов став шостим підозрюваним у справі про масштабну корупційну оборудку в будівельній сфері за участю топпосадовців держави. 

Що відомо про корупційний скандал? 13 червня НАБУ і САП викрили масштабну корупційну схему у будівельній сфері. Підозри у зловживанні, хабарництві та змові висунули колишньому державному секретареві Мінрегіону, чинному членові правління НАК «Нафтогаз України» та ексрадникові міністра Чернишова.

У червні 2024 року «Українська правда» повідомила, що на прохання директора НАБУ Семена Кривоноса детективи не провели обшук в Олексія Чернишова. Тоді журналісти написали, що посадовці Мінрегіону, коли його очолював Чернишов, могли бути причетні до незаконної передачі забудовнику Сергію Копистирі ділянки під будівництво житла за адресою Тираспольська, 43 — об’єкт «Квіти України». 

Певний час Олексій Чернишов перебував з робочим візитом у країнах Європейського Союзу. Водночас за даними розслідування «Української правди», Чернишов фігурує у корупційній схемі в будівельній сфері, яка під час повномасштабної війни могла призвести до збитків для держави на понад мільярд гривень. Як зазначило медіа, наразі невідомо, чи віцепрем’єр-міністр знав про можливі проблеми із законом через витік інформації, і чи саме це стало причиною його закордонного відрядження, або ж це був звичайний робочий виїзд.

Однак 22 червня Олексій Чернишов повідомив, що повернувся до України з відрядження.

Фото: Радіо Свобода

Чому громадськість проти? Йдеться про випадки, коли майно було придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, а набувач не знав і не міг про це знати. Такого власника називають добросовісним набувачем.

За словами активістів всесвітнього фонду природи «WWF-Україна», закон передбачає, що після десяти років із моменту відчуження ділянки — зокрема лісу, прибережної території чи іншої природної зони — держава чи громада втрачають право вимагати повернення цих територій.

Проте є й винятки: для земель стратегічного значення, об’єктів критичної інфраструктури, природоохоронного фонду та культурної спадщини. Проте, за словами активістів, норми закону містять численні нюанси, які ускладнюють, або унеможливлюють таке повернення. 

Якщо з часу відчуження мине менше ніж десять років, а суд ухвалить рішення про повернення такої ділянки державі чи громаді, останні повинні виплатити власнику компенсацію за ринковою вартістю.

Що ще відомо? Заступниця міністра захисту довкілля Олена Крамаренко наголошувала на необхідності доопрацювання законопроєкту, аби виключити ризики для земель лісового й водного фондів, а також гідротехнічних споруд.

Також в організації «Чесно» кажуть, що норми законопроєкту викликають особливе занепокоєння на тлі нещодавніх корупційних земельних схем в Києві. Зокрема, йдеться про використання фіктивних фірм для створення «добросовісних набувачів»

У березні 2025 зареєстрували петицію із закликом зберегти ліси, прибережні смуги, а також об’єкти історико-культурної спадщини шляхом накладення вето на законопроєкт № 12089. Вона набрала необхідні 25 тисяч підписів, однак досі перебуває на розгляді.