Водночас у навчальному закладі заявили, що інформацію про конфлікт було викривлено та скомпрометовано. Також там додали, що інститут дотримується заборони на проведення шикувань та інших масових заходів.

20 листопада Військова служба правопорядку (ВСП) розпочала перевірку щодо ймовірних неправомірних дій командування Житомирського військового інституту (ЖВІ). Зокрема, через імовірне безпідставне застосування дисциплінарної відповідальності до курсантів. НЗЛ запитало в спільноти «Слон ФМ», як розвивається хід справи. Також ми надіслали запит до керівництва інституту — відповідь опублікуємо, щойно її отримаємо.

Що відомо? За словами представників «Слон ФМ», наразі на локаціях інституту тривають перевірки. У спільноті додали, що вказівка керівництва щодо обов’язкового носіння військової форми залишається чинною, тож курсанти змушені їй підпорядковуватися. Також «Слон ФМ» надіслала військовому омбудсмену та ще кільком установам фото масових скупчень курсантів.

У перший день інциденту курсанти отримали майже сотню доган. Однак, за словами представників «Слон ФМ», їх не внесли до особових справ. У спільноті припускають, що це могли зробити, аби вони не стали матеріалами розслідування ВСП.

Цитата. «Насправді основна проблема в цій історії — це неможливість командуванням почути власних людей. Переваг носіння форми чи якихось об’єктивних причин для цього немає, це просто забаганка начальника, з якою не погодилися старшокурсники. Перевага служби в цивільному сьогодні очевидна — безпека», — кажуть у «Слон ФМ». 

Що відбувається зараз? У курсантсько-офіцерській спільноті розповіли, що зараз інститут змушують жити «по статуту», зокрема це пов’язано з перевірками. 

Цитата. «Сам полковник Слюсаренко [очільник ЖВІ — ред.] з невідомою метою зараз поїхав у відрядження за кордон. Стверджувати, що він втік від питань і перевірок не можна, але десь так воно і виглядає», — поділилися у «Слон ФМ».

Що відбувається в інших військових закладах? 26 листопада поблизу одного з факультетів Одеської військової академії знайшли повішеним курсанта першого курсу. За словами інших курсантів, за день до того з хлопця знущалися сержанти. Про це повідомили в «Слон ФМ».

Військова академія підтвердила смерть курсанта. Там зазначили, що керівництво академії співпрацює зі слідством. Також призначили службове розслідування.

Схожа ситуація зі знущаннями з курсантів трапилася раніше в Національній академії сухопутних військ у Львові. Там майор протягом року систематично принижував та бив курсантів, намагаючись нібито навчити їх дисципліни. У результаті йому обрали запобіжний захід — арешт із правом внесення 908 тисяч гривень застави.

Також там зазначили, що наразі встановлюються фактичні дані, проводяться опитування військовослужбовців та вивчаються дії як посадових осіб, так і курсантів інституту, для встановлення обставин.

Що передувало? 19 листопада курсантсько-офіцерська спільнота «Слон ФМ» розповіла, що курсанти Житомирського військового інституту відмовилися одягати військову форму на шикування, аби не наражати себе на небезпеку, проігнорувавши відповідний наказ керівництва.

Згодом студенти заявили, що через порушення їм надали догани за невиконання наказу та низьку виконавчу дисципліну.

Як відреагував інститут? У навчальному закладі заявили, що інформація про конфлікт була викривлена та скомпрометована. Також там додали, що інститут дотримується заборони на проведення шикувань та інших масових заходів.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Раніше, у березні 2023 року, спільнота опублікувала звернення до Президента з проханням прирівняти курсантів вищих військових навчальних закладах до військовослужбовців контрактної служби в мирний час та особливий період (воєнний стан). Там зібралася необхідна кількість голосів — понад 25 тисяч підписів. Проте відповіді досі немає. 

Хто такі курсанти?

Це військовослужбовці Збройних сил України, Держприкордонслужби, Нацгвардії, які здобувають освітній ступінь бакалавра чи магістра у вищих військових навчальних закладах. Після закінчення навчання вони отримують первинне офіцерське звання — лейтенант і продовжують службу в частинах.

«Під час навчання вони є повноцінними військовослужбовцями — курсанти прийняли бій 24 лютого, навчають мобілізованих, беруть участь у навчаннях за кордоном як перекладачі, охороняють аеродроми та військові частини», — пише у дописі спільнота Slon FM.

Чому це важливо?

У петиції зазначили, що прирівняння курсантів до військовослужбовців контрактної служби зробить відбір до військових навчальних закладів більш ефективним та якісним, а також підвищить мотивацію майбутніх офіцерів. Це також може стати дієвим дисциплінарним засобом через можливість фінансових стягнень.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Контекст. 14 травня 2024 року на базі одного з українських аеродромів проводили тренувальні стрибки для курсантів 2 курсу. За попередньою інформацією, стабілізаційний парашут зачепився за вертоліт, пошкодився та обмотався навколо ноги одного з курсантів, тому основний парашут не відкрився. Юнака почало обертати в повітрі, а запасний парашут не встиг повністю розкритися. 19-річний хлопець загинув одразу на місці події.

Попередньо винуватцям інкримінують недбале ставлення до військової служби, вчинені в умовах воєнного стану, що передбачає від 5 до 8 років ув’язнення.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У гуртожитку університету в Харкові 31 травня стався вибух, внаслідок якого загинули двоє курсантів віком 22 та 21 рік. Ще один курсант 20 років отримав поранення. Також трагедія завдала збитків на суму майже 4,5 мільйона гривень. Слідчі дійшли висновку, що вибух стався внаслідок детонації гранати, яку приніс до університету старший експерт одного з відділів ДСНС у Сумській області на прохання завідувача одного з факультетів університету.

Завідувач кафедри наказав студентам розібрати снаряд до 6 червня. Студенти відповіли, що вони лише на третьому курсі та не знають, як це правильно зробити. Однак завідувач кафедри наказав їм зробити це в обов’язковому порядку, інакше їх не відпустять на канікули.

Наразі завідувач кафедри звільнений з університету. Чоловіка звинувачують у вбивстві з необережності двох осіб, незаконному поводженні з боєприпасами та службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки. Йому загрожує до восьми років позбавлення волі. Тим часом експерта ДСНС, який привіз гільзу, звинувачують у придбанні, зберіганні та передачі боєприпасів без відповідної ліцензії. Йому загрожує до семи років позбавлення волі. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Це сталось в гуртожитку, де живуть і навчаються курсанти. Смерть студентів настала в результаті вибуху артснаряду калібром 152 мм. Ще один 20-річний курсант отримав поранення. 

Контекст. 22-річний Роман Сліпець та 21-річний Євгеній Кочетов 31 травня намагалися прибрати вибухову речовину зі снаряда, щоб зробити муляж. Курсантам поставили умову: якщо вони цього не зроблять, їх не відпустять у звільнення, а весь взвод та курс змусять бігати по стадіону. 

Снаряд розбирали без нагляду начальника та викладачів. Інше керівництво у цей час займалося своїми обов’язками, командир взводу та викладачі пішли на обід, інші були на шикуванні з іншими курсантами. Про деталі трагедії Суспільному розповів співрозмовник.

Фото: suspilne.media

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Чому важливо підписати цю петицію?

Автор петиції Юрій Гаврилишин закликає підписати відповідний законопроєкт, адже наразі курсанти вищих навчальних закладів у статусі прирівнюються до строковиків. Курсанти зіштовхуються з низкою стереотипів, а це провокує низьковартісне, упереджене ставленням з боку командирів та вищих за рангом колег.

Гостро стоїть питання фінансового забезпечення курсантів. Вони отримують 20% від прожиткового мінімуму. Крім цього, навчання триває 4-5 років. Далі студент має підписати обов’язковий контракт на п’ять років. Якщо курсант захоче звільнитись з військового навчального закладу, то він буде вимушений заплатити всю суму, яка на нього витрачалася. Це є досить проблематично, адже ціна може перевищувати 500 тисяч грн.

 У тексті петиції зазначається, що «завдяки цьому законопроєкту вирішиться низка проблем, які позитивно вплинуть на підвищення обороноздатності держави в умовах війни, а саме: ефективний та якісний відбір до вищих військових навчальних закладів; підвищення мотивації майбутніх офіцерів завдяки прирівнянню курсантів вищих військових навчальних закладів до військовослужбовців контрактної служби із відповідним грошовим забезпеченням; дієвий дисциплінарний вплив коштом фінансових стягнень».

Фото: suspilne.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Обставини падіння. Авіакатастрофа Ан-26 на Харківщині сталася увечері 25 вересня. Літак Ан-26Ш із серійним номером 76 здійснював планові навчальні польоти. У літаку перебували курсанти Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, а також офіцери. Курсанти безпосередньо не керували літаком — усі польоти виконував командир екіпажу, стверджує Служба безпеки України.

У тому складі Ан-26 здійснював політ учетверте. Під час останнього польоту командир екіпажу близько 20:38 повідомив керівника польотів про падіння обертів лівого двигуна. Диспетчерський пункт розпорядився продовжити політ. О 20:44 командир підтвердив готовність здійснити захід на посадку.

О 20:45 літак зіштовхнувся із землею, почалася пожежа. Перші кадри з місця події почали з’являтися в соцмережах близько 21:00. На них було видно масштабну пожежу. Туди одразу виїхали рятувальники, які до 22:00 загасили вогонь. Після цього почалися пошуки людей серед уламків літака.

Загиблі. З 27 людей на борту (20 курсантів Харківського національного університету Повітряних Сил і семеро офіцерів, ще одного курсанта не допустили до польоту) одразу після аварії вижили двоє. Один із них (курсант зі Львова) помер у Харківській лікарні невідкладної медичної допомоги, інший, В’ячеслав Злочевський із Харківської області, перебуває у Харківському військовому шпиталі.

Вдалося встановити контакт з 20 родинами загиблих курсантів. До Харкова вже прибули 17 з них. Частину розмістили в готелі Міністерства оборони, ще частина — живуть у родичів у місті. Для родин організували безкоштовне харчування, забезпечили їх автотранспортом та супроводом. З ними також ведуть психологічну роботу. Сьогодні в родичів загиблих візьмуть забір зразків для аналізу ДНК, щоб провести ідентифікацію тіл. Міністерство оборони визначило для сім’ї кожного загиблого компенсацію в розмірі 750 прожиткових мінімумів (1,576 мільйона гривень). Гроші для виплат компенсацій візьмуть із фонду міністерства.

Розслідування причин авіакатастрофи. Президент доручив тимчасово призупинити польоти на всіх Ан-26 в Україні до з’ясування обставин трагедії. Слідство у цій справі проводитиме Державне бюро розслідувань. Воно наразі перевіряє чотири версії того, що сталося. 27 вересня авіаційні експерти під контролем Держбюро розслідувань розпочали розшифровувати чорні скриньки. Це триватиме приблизно 3-5 днів. 

Що могло стати причиною трагедії? Міністр оборони Андрій Таран розповів, що експерти вважають головною робочою версією аварії несправність у якомусь із датчиків судна. Через це воно зачепило крилом землю і, як наслідок, розбилося.

За інформацією на сайті ProZorro, літак Ан-26, який і розбився в авіакатастрофі, був виготовлений у 1977 році, а до 1 жовтня йому повинні були продовжити термін експлуатації на два роки. Це ж підтвердили в командуванні Повітряних Сил, додавши, що літак був справний. У цьому ж запевняв і Андрій Таран: «Літак міг би літати без поновленого ресурсу ще три роки… Сталася якась технічна неполадка. Що саме — будемо з’ясовувати».

Очільник облдержадміністрації Харківщини Олексій Кучер згодом повідомив, що відповідальний за посадку літака відповів пілоту лише через хвилину після запиту. Було відомо, що один з двигунів літака не працював. Він назвав це однією з ключових версій авіакатастрофи. Серед інших версій голова ОДА називає теракт та несправність літака.

Копайте глибше:

• Ким були курсанти та екіпаж, які розбилися в літаку Ан-26 на Харківщині? (Громадське)

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: hromadske.ua