Детальніше. Соцмережа визначила два критерії для видалення маніпулятивних відео. Перший: їх редагували чи обробляли (якщо це не стосується якості або чіткості зображення) так, що глядач може бути схильний вважати, що людина на відео говорить щось, чого вона насправді не говорила.
Другий критерій для таких відео — його створив штучний інтелект, який поєднує, заміняє чи накладає контент на відео таким чином, аби воно здавалося справжнім.
При цьому не видалятимуть відео, створені з метою пародії чи сатири або для зміни порядку слів або вилучення окремих фраз. Усі відео, видалені за новими правилами, будуть переглянуті незалежними фактчекерами, з якими компанія уклала відповідні домовленості.
Коментар. «Якщо фото чи відео оцінене фактчекером як фейкове або частково фейкове, ми значно зменшуємо його поширення у новинній стрічці та відхиляємо його, якщо воно просувається як реклама. Що ще важливо: ті, хто його бачить, спробує поширити чи вже поширив, побачать попередження про те, що воно є фейковим», — зазначили у Facebook.
Довідка. Що таке діпфейк? «Діпфейк» складається із двох англійських слів: «deep» – глибокий, та «fake» – фальшивка». Діпфейк – це керований штучним інтелектом механізм, який заміщуєобличчя людини на відео обличчям іншої людини. Фото чи відео, які створені таким чином, виглядають дуже правдоподібно, але зображують те, чого насправді не було.
Контекст. Нагадаємо, що 96% діпфейків у мережі мають порнографічний характер. Дослідники знайшли в інтернеті 14 698 діпфейків. У грудні 2018 року таких відео було 7 964. 96 % з них мають порнографічний характер.
Компанія Deeptrace, яка займається кібербезпекою, дослідила поширеність діпфейків у мережі. За останні 9 місяців кількість таких роликів у мережі подвоїлося. Є дані, що виробництво цих відеороликів стає вигідною справою.
Більшість роликів має порнографічний характер або політичне забарвлення. 96% діпфейків — порнографія, в якій обличчя порноакторів у відео замінюють на інші з використанням штучного інтелекту.
Технології глибоких фейків можуть використовувати і в політичних кампаніях. Однак наразі реальна небезпека наразі полягає у використанні технології для помсти знайомим та кібербулінгу.
⟶ ПЦУ анонсувала власний мобільний додаток «Моя церква». Православна церква України планує запустити власний мобільний додаток, він називатиметься «Моя церква».
За словами речник Київської митрополії ПЦУ архієпископа Євстратія, додаток можна буде встановити на гаджетах, які працюють на операційних системах IOS і Android.
У додатку «Моя церква» можна буде знайти найбільш затребувану інформацію. Наприклад, щодо календаря, чи найближчої парафії, храму ПЦУ. Чи інші питання, які виникають у зв’язку із церковним життям, і які можна розв’язати через засоби сучасної комунікації.
⟶ Кампанію з медіаграмотності запустила блог-платформа Tumblr. Проєкт називається World Wide What (гра слів від назви інтернет-мережі — World Wide Web). Він поки складається з шести інформаційних відео. Вони присвячені темам фейкових новин, кібербулінгу, автентичності у мережі, модерації контенту тощо.
Керівники Tumblr розповіли, що, на відміну від традиційних відео про медіаграмотність, які орієнтовані на батьків та вчителів, компанія використовуватиме мову та зображення, які є звичними для користувачів Tumblr: гіфки, короткі тексти та меми.
Ймовірно, така кампанія є підготовкою платформи до виборів президента США, які відбудуться у листопаді 2020 року.
Фото: pexels.com