Окупаційний представник додав, що збільшення чисельності місії є обґрунтованим з погляду терористичної загрози. Натомість речник Одеської ОВА Сергій Братчук заявив, що росіяни у Придністров’я не зможуть дістатися, бо їх не допустять до нашого або молдовського повітряного простору.

Фото: novynarnia.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Припинення вогню набуло чинності вночі 10 листопада. Миротворці збройних сил Росії уже вирушили в Карабах. Міністерство оборони Росії опублікувало кадри, на яких колони військової техніки їдуть на аеродром Ульяновська, звідки йде перекидання. До ранку вівторка у район конфлікту вилетіло вже вісім літаків з російськими військовими. Президент Азербайджану каже, що серед миротворців будуть також турецькі військові.

Про що домовилися?

• Азербайджан та Вірменія можуть провести обмін полоненими;
• біженці та переселенці повертаються на територію Нагірного Карабаху і прилеглих районів під контролем Верховного комісара ООН у справах біженців;
• розблоковуються всі економічні та транспортні зв’язки. Надалі країни мають домовитися про будівництво доріг, які об’єднають Нагірний Карабах та західні частини Азербайджану;
• Агдамський район і території, які утримує Вірменія, мають повернути Азербайджану до 20 листопада 2020 року. До 15 листопада Вірменія має повернути Азербайджану Кельбаджарський район, до 1 грудня — Лачинський район, але країна зберігає Лачинський коридор. Він має забезпечувати зв’язок Нагірного Карабаху з Вірменією;
• уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі та вздовж Лачинського коридору з’являться російські миротворці: 1960 військовослужбовців зі стрілецькою зброєю, 90 бронетранспортерів, 380 одиниць автомобільної та спеціальної техніки;
• російські миротворці з’являються одночасно з виведенням вірменських військ із зони бойових дій. Миротворці РФ будуть у регіоні 5 років з автоматичним продовженням терміну на ще 5 років, якщо жодна зі сторін за 6 місяців до закінчення терміну не заявить про намір припинити їхнє перебування.

Реакція сторін

Азербайджан. Президент країни Ільхам Алієв у звернення до народу сказав, що це рішення відповідає інтересам народів Азербайджану та Вірменії та оголосив його перемогою у карабаській війні.

Вірменія. Прем’єр країни Нікол Пашинян назвав це рішення болючим для себе і для країни, але переможеною Вірменію не вважає: «Це не перемога, але немає поразки, поки ти сам себе не визнав переможеним. Ми ніколи себе не визнаємо переможеними, і це повинно стати початком ери нашого національного згуртування, відродження. Ми повинні проаналізувати роки нашої незалежності, щоб спланувати наше майбутнє і не повторювати помилок минулого».

Зазначимо, що невдовзі після новини про підписання угоди у центрі Єревану (столиця Вірменії) почалися протести. Кілька тисяч людей зібралися на площі перед будинком уряду, вони прорвали оточення і увірвалися в будівлю. Мітингарі вважають цю згоду Нікола Пашиняна зрадою або навіть капітуляцією Вірменії. 

Нагірний Карабах. Глава цієї невизнаної республіки зазначив, що якби не ця угода, «ми б втратили весь Нагірний Карабах».

Коментар. Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос на своїй сторінці у Фейсбуці написав: «Азербайджан виграв війну і, скоріше за все, може виграти мир. Для цього треба лише піти на певні поступки і дати можливість зберегти обличчя своєму ворогу. Свого часу, після перемоги в першій карабаській війні, Вірменія відмовилася від компромісних варіантів, вирішивши забрати собі все, що вони захопили під час війни. Тобто це була класична ситуація win-lose. Наслідки цієї ситуації ми бачимо зараз на власні очі. Азербайджан зараз отримав все, що хотів, але разом з тим, проявив розсудливість і вийшов на формат, який наближається до ситуації win-win».

Контекст. Нагірний Карабах — це регіон, який у радянські часи входив до складу Азербайджанської РСР попри те, що там проживало багато вірменів. У 1988 році між вірменами та азербайджанцями спалахнув збройний конфлікт за контроль над цими територіями. Наприкінці 1980-х тамтешні провірменські сили за підтримки влади Вірменії взяли Нагірний Карабах під свій контроль. Відтоді триває збройний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном за ці території. І от він знову загострився 27 вересня 2020 року.

Азербайджан збив російський гелікоптер у Вірменії, є загиблі. У Вірменії із зенітного комплексу збили російський військовий гелікоптер Мі-24. Двоє військових з Росії загинули. Влада Азербайджану визнала, що це їхня армія, вибачилась перед Москвою та сказала, що готова виплатити компенсацію. Гелікоптер супроводжував колону 102 російської військової бази — вона розташована у Вірменії. Після влучання ракети гелікоптер втратив керування та впав у горах. Інцидент стався біля села Ерсах на півдні Вірменії неподалік кордону з Азербайджаном.

Що ще варто знати про бойові дії у Нагірному Карабасі?

• Нагірний Карабах: Вірменія евакуює людей зі Степанакерту після того, як Азербайджан взяв сусіднє місто Шуша. Людей з міста Степанакерт, що у Нагірному Карабасі, почали евакуювати до Вірменії. Евакуація почалася після того, як Азербайджан повідомив про взяття міста Шуша, яке розташоване на висоті над Степанакертом. Вірменія не визнає захоплення міста. Шуша — це одне з ключових міст у Нагірному Карабасі, воно розташоване за 11 км по трасі від столиці самопроголошеної республіки.
• Що відомо про бойові дії у Нагірному Карабасі на кордоні Азербайджану та Вірменії? У регіоні Нагірного Карабаху, що на кордоні Азербайджану і Вірменії, 27 вересня відновилися бойові дії. Є загиблі й поранені серед цивільних і військових. У Вірменії, Азербайджані та невизнаній Нагірно-Карабаській республіці оголосили воєнний стан, сторони звинувачують один одного в провокації конфлікту. ЄС, НАТО, Україна та Росія закликають припинити військові дії.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: news.24tv.ua