Нині реклама Meta створюється за допомогою «непрозорого та нав’язливого моніторингу приватних даних». Після заборони додатки зможуть показувати людям персоналізовану рекламу, але лише на основі інформації, яку користувачі  самостійно надали в розділі «Про себе» своїх профілів.

Якщо Meta проігнорує заборону, то їй загрожуватимуть щоденні штрафи в розмірі 1 мільйона норвезьких крон (89 500 євро). Заборона може бути скасована, якщо компанія знайде спосіб легально обробляти персональні дані. 

Фото: galinfo.com.ua

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Детальніше. Студент створив у месенджері бот для продажу конфіденційної інформації громадян. Доступ до цього бота коштував долар на день або чотири долари за 20 спроб пошуку даних про конкретних осіб.

Фігурант також розробляв механізм пошуку даних за фотографіями людей із використанням штучного інтелекту. Фотографії він брав з вільного доступу в інтернеті, а дані купував на тематичних хакерських форумах.

Після обшуку за місцем проживання студента кіберполіцейські виявили на його техніці бази персональних даних, які були скомпрометовані в 2014-2019 роках. Кіберполіція вилучила ці бази з незаконного обігу і заблокувала облікові записи, що порушували права громадян.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. Ось топ-10 додатків, які знають про користувачів найбільше:

• Facebook ― майже 71%;
• Instagram ― майже 59%;
• Tinder ― майже 56%;
• Grindr ― майже 53%;
• Uber ― майже 53%;
• Strava ― понад 41%;
• Tesco ― майже 39%;
• Spotify ― понад 35%;
• MyFitnessPal ― понад 35%;
• Jet2 ― понад 35%.

Під час складання рейтингу аналітики брали до уваги не лише дані cookie, які додатки й сайти використовують, щоб пропонувати цільову рекламу. Аналізували всю інформацію, яку знають компанії: адресу, місце роботи, хобі, дані про стан здоров’я, сексуальну орієнтацію, віросповідання тощо.

Що ще потрібно знати про особисті дані:

Дані профілів 235 млн користувачів соціальних мереж, які зібрала компанія Social Data, опинилися в мережі. Кожен п’ятий запис містив номер телефону або адресу електронної пошти.

Instagram звинувачують у незаконному зборі біометричних даних. Проти Facebook подали колективний позов, у якому звинувачують компанію у зборі біометричних даних людей без їх відома. Сума штрафу за порушення законодавства може сягнути $500 млрд дол. 

Дані мільйонів користувачів Telegram опинилися в даркнеті. Базу з номерами телефонів, нікнеймами та унікальними ідентифікаторами мільйонів людей виклали на одному з форумів у даркнеті. 

Дані пів мільйона акаунтів Zoom виявили у даркнеті. Серед персональної інформації, яку продають у даркнеті менше, ніж за цент, можна знайти електронні адреси користувачів, їхні паролі, URL особистого чату, а також шестизначний пін-код адміністратора, який дозволяє керувати відеоконференцією у Zoom. 

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com