Детальніше. Глава держави зауважив, що почесного звання «Праведника народів світу» офіційно удостоєно понад 2,5 тисячі українців, хоча тих, хто рятував євреїв, ризикуючи власним життям, було значно більше.
Зеленський згадав командира танка Т-34 Ігоря Побірченка, який разом з екіпажем першим розбив браму концтабору Аушвіц, і солдатів ударного батальйону 100-ї Львівської дивізії, які увійшли до табору під керівництвом полтавчанина єврейського походження Анатолія Шапіро та які разом з бійцями 322-ї дивізії Першого українського фронту визволяли табір.
Цитата. «Це люди великого серця і такої ж великої відваги. Не можу не згадати і про родину Шептицьких, яка не тільки врятувала понад 160 євреїв, але й відкрито вимагала від нацистських керівників припинити їхнє переслідування. Нещодавно головний рабин України Моше Реувен Асман попросив центр пам’яті Голокосту «Яд Вашем» присвоїти митрополиту Андрею Шептицькому почесне звання «Праведника народів світу». Я долучаюся до цього прохання задля відновлення історичної справедливості», — наголосив президент України.
⟶ Чому Андрея Шептицького досі не визнали Праведником народів світу. Історик Ярослав Кіт, доктор філософії Інституту релігії та суспільства, в ефірі «Громадського радіо» розповів, що в Ізраїлі врятований Шептицьким єврей Давид Кагане подав клопотання до «Яд Вашем» про присвоєння митрополиту титулу «Праведника народів світу». Але, коли у 1981 році з цього питання було зібрано комісію, з 13 її членів — двоє утрималися, 5 висловилися за присудження звання, 6 були проти. З того часу комісія збиралась ще кілька разів, проте консенсусу не було досягнуто.
Серед головних причин відмови вказують позицію Шептицького щодо українського націоналістичного руху та співпраці з нацистами у часі Другої світової війни (зокрема, привітання ним «побідоносної німецької армії» у 1941 році та підтримка діяльності Дивізії військ СС «Галичина» через призначення греко-католицьких капеланів), а також можливий вплив таких рішень на поведінку вірян УГКЦ.
⟶ Маловідомі факти про митрополита Андрея Шептицького. Про життя церковного діяча розповів владика Борис Ґудзяк на відкритті Літньої школи «Соціальна думка митрополита Андрея Шептицького» в УКУ у Львові.
- Очолив делегацію до цісаря Франца Йосифа, вимагаючи, щоб українців у Галичині поважали однаково з іншими народами монархії, не принижуючи їхньої національної та людської гідності.
- Виступав у Віденському сеймі, у Палаті панів, щодо створення українського університету у Львові. Після цього виступу цісар видав декрет, згідно з яким український університет у Львові мав відкритися 1 вересня 1916 року.
- Завдяки старанням Андрея Шептицького Ватикан визнав УНР 1919 року.
- Профінансував створення Народної Лічниці у Львові, а також сиротинця. Для утримання сиротинця віддав гроші, які отримав як пожертву від Папи Бенедикта XV.
- Подарував дитячій патріотичній організації «Пласт» свій маєток у Підлютому для літніх таборів.
- Віддав свою приватну колекцію на заснування Українського національного музею – 5 кімнат у митрополичих палатах, а в 1911 році придбав для музею цілий будинок на сучасній вулиці Драгоманова.
- Заснував Земельний банк у Львові, підтримував діяльність українських культурно-просвітницьких товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар».
Фото: was.media