Зближуватись з неокласиками «Празької школи» Юрій Клен почав у 20-х роках минулого століття. Знайомитись з іншими неокласиками Юрій Клен почав після спільної роботи з Миколою Зеровим  у соціально-економічному технікумі в Баришівці. Згодом його вірші почали публікувати на сторінках львівського журналу «Вісник», редактором якого був Дмитро Донцов. Також там друкували поезію Олени Теліги, Олега Ольжича, Євгена Маланюка, які пізніше теж стануть представниками «Празької школи».

«Празька школа» була досить умовною, адже не мала статусу, членства, структури. Цей термін об’єднує представників української інтелігенції, які емігрували з України у Чехословаччину з політичних міркувань у 20-х роках минулого століття. Переважно осередком митців-емігрантів тоді була Прага, проте також вони жили в інших містах Європи.

Юрій Клен емігрував у Німеччину. «Коли в 1931 році на деякий час заарештували Рильського, я відчув, що коло звужується, що готується новий похід проти інтелігенції, і грозова хмара не мине на цей раз неокласиків», — писав поет.

Юрій Клен дуже тужив за Україною, перебуваючи в еміграції. Проте виїхати за кордон було єдиною можливістю вільно творити далі. У СРСР українських митців активно переслідувала радянська влада у той час, як Чехословаччина давала можливості публікуватися на сторінках журналів, влаштовувати літературно-мистецькі вечори та зустрічі. До того ж тоді у Празі діяли Український вільний університет при Карловім університеті та Український педагогічний інститут ім. М.Драгоманова.

Авторка тексту — Олександра Фененко

Фото: ost-nvo.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики