Нагороду отримали П’єр Агостіні, Ференц Краш та Анн Л’ульє. Вони розробили методи вивчення динаміки електронів у речовинах. Про це йдеться на сайті Нобелівської премії.

Вчені винайшли експериментальні способи створення коротких імпульсів світла. З їхньою допомогою можна вимірювати швидкі процеси, де електрони або рухаються, або змінюють енергію. Ці відкриття дадуть змогу спостерігати за процесами всередині атомів та молекул, створювати імпульси світла, які вимірятимуть в аттосекундах. 

Цитата. У заяві Нобелівського комітету йдеться: «Тепер ми можемо відкрити двері у світ електронів. Аттосекундна фізика дає нам можливість зрозуміти механізми, керовані електронами. Наступним кроком буде їхнє використання». 

Контекст. З 2 по 9 жовтня у Швеції та Норвегії триває Нобелівський тиждень. Вже відомі також лауреати у галузі фізіології та медицини. Ними стали вчені, що провели дослідження у розробці ефективних мРНК-вакцин проти COVID-19. 

Фото: 24канал 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians – підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. Роджер Пенроуз встановив, що формування чорних дір є прямим наслідком загальної теорії відносності Альберта Айнштайна (сам учений не вірив у те, що вони існують). Своє відкриття Пенроуз зробив ще у 1965 році, але воно й досі є найважливішим внеском до теорії Айнштайна.

Райнгард Ґензель та Андреа Ґез із 1990-х років досліджували об’єкт з назвою «Стрілець А*» у центрі Чумацького шляху. Як показали вчені, він є супермасивною чорною дірою. Для цього вони протягом десятків років здійснювали вимірювання та спостереження, використовуючи найбільш досконалі телескопи та інше приладдя, доступне людству. 

Усіх лауреатів традиційно повідомляють телефоном про рішення Нобелівського комітету. Відповідно до правил, учені розділять премію між собою: одну половину отримає Пенроуз, а іншу на двох — Ґенцель і Ґез. 

Довідка. Чорна діра — це астрофізичний об’єкт, який створює настільки потужну силу тяжіння, що жодні, навіть найшвидші часточки (навіть світло), не можуть покинути його поверхню. Термін запровадив американський фізик-теоретик Джон Арчибальд Вілер наприкінці 1967 року.

Нобелівська премія-2020: як це буде?

Цьогоріч уперше за 76 років король Швеції не вручатиме Нобелівську премію. Формат змінили через пандемію коронавірусу. Оголошення лауреатів відбудуться з 5 по 12 жовтня 2020 року:

• 7 жовтня – з хімії;
• 8 жовтня – з літератури;
• 9 жовтня – премія миру
• 12 жовтня – з економіки.

Що таке Нобелівська премія?

Це одна з найпрестижніших міжнародних премій, яку щорічно присуджують за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок у культуру чи розвиток суспільства. Заснована премія за заповітом шведського підприємця, винахідника та філантропа Альфреда Бернарда Нобеля, на честь якого й названа. Науковець забажав, заповів увесь статок на фінансування міжнародної премії. Щороку з 1896-го річний прибуток від статку Нобеля ділять на 5 рівних частин між особами, які зробили найбільший вклад у різних галузях.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: twitter.com