Європарламент посмертно нагородив іранку Махсі Аміні. Жінка померла після затримання поліцією в Ірані за неправильне носіння хіджабу. Це спричинило протести по всій країні та появу руху «Жінки. Життя. Свобода».

Цитата. «Обираючи цих людей лауреатами премії імені Сахарова «За свободу думки» 2023 року, ми памʼятаємо про їхню боротьбу та вшановуємо тих, хто заплатив найвищу ціну за свободу», — висловилась очільниця Європарламенту Роберта Метсола у соцмережі Х. 

Довідка. Премія імені Андрія Сахарова — це щорічна відзнака Європарламенту за досягнення у захисті прав людини та свободи, розвиток демократії, захист прав меншин. Торік її отримав український народ та Володимир Зеленський.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики 

Лауреатами нагороди стали Мунґі Бавенді, Луї Брюс та Олексій Єкимов. Учені дослідили квантові точки — настільки дрібні наночастинки, що саме розмір визначає їхні властивості. Ці найменші компоненти нанотехнологій тепер поширюють своє світло з екранів телевізорів та світлодіодних ламп. А також можуть спричинювати хімічні реакції з появою прозорого світла, яке може освітлювати пухлинні тканини для хірургів під час операцій. «Вони поклали важливе зерно для нанотехнологій», — повідомляється у твіттері премії. 

Довідка. На початку 1980-х років Олексію Єкимову вдалося створити залежні від розміру квантові ефекти в кольоровому склі. Колір скла походив від наночастинок хлориду міді, дослідник продемонстрував, що розмір частинок впливає на колір скла за допомогою квантових ефектів.

Пізніше Луї Брюс став першим у світі вченим, який довів квантові ефекти, залежні від розміру, у частинках, що вільно плавають у рідині.

А в 1993 році Мунґі Бавенді здійснив революцію в хімічному виробництві квантових точок, отримавши майже ідеальні частинки. Така висока якість була необхідна для їхнього застосування в техніці.

Тепер квантові точки освітлюють комп’ютерні монітори та екрани телевізорів на основі технології QLED. Вони також додають нюанси світлу деяких світлодіодних ламп, і біохіміки та лікарі використовують їх для картографування біологічних тканин. Так квантові точки приносять велику користь людству.  

Контекст. З 2 по 9 жовтня у Швеції та Норвегії триває Нобелівський тиждень. 5 жовтня оголосять лауреата премії з літератури, 6 жовтня — лауреата Нобелівської премії миру, а 9 жовтня — лауреата з економіки.

Фото: РБК-Україна

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Нагороду отримали П’єр Агостіні, Ференц Краш та Анн Л’ульє. Вони розробили методи вивчення динаміки електронів у речовинах. Про це йдеться на сайті Нобелівської премії.

Вчені винайшли експериментальні способи створення коротких імпульсів світла. З їхньою допомогою можна вимірювати швидкі процеси, де електрони або рухаються, або змінюють енергію. Ці відкриття дадуть змогу спостерігати за процесами всередині атомів та молекул, створювати імпульси світла, які вимірятимуть в аттосекундах. 

Цитата. У заяві Нобелівського комітету йдеться: «Тепер ми можемо відкрити двері у світ електронів. Аттосекундна фізика дає нам можливість зрозуміти механізми, керовані електронами. Наступним кроком буде їхнє використання». 

Контекст. З 2 по 9 жовтня у Швеції та Норвегії триває Нобелівський тиждень. Вже відомі також лауреати у галузі фізіології та медицини. Ними стали вчені, що провели дослідження у розробці ефективних мРНК-вакцин проти COVID-19. 

Фото: 24канал 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians – підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

До участі в конкурсі допускалися українські фільмі та серіали або ті, що були створені у спільному з Україною виробництві. Через повномасштабне вторгнення росії в Україну голосування членів Української кіноакадемії, які визначили переможців 2022 року, відбулося на рік пізніше.

Фільм «Стоп-земля» режисерки Катерини Горностай став рекордсменом вищезгаданої кінопремії, адже здобув статуетки в 11 з 22 можливих номінацій. 

Лауреати Шостої Національної кінопремії:

• За внесок у розвиток українського кінематографа – аніматор Євген Сивокінь.
• Відкриття року – режисерка Катерина Горностай.
• Найкращий грим – Марія Пилунська за роботу над фільмом «Стоп-Земля»
• Найкращий дизайн костюмів – Олена Гресь за роботу над фільмом «Стоп-Земля».
• Найкращий звук – посмертно присуджено Борису Петеру за фільм «Земля Івана». 
• Найкращий ігровий серіал – «Кава з кардамоном», продюсери Олена Лавренюк, Сергій Лавренюк, Людмила Семчук, Катерина Шевелюк, Олена Зоз. 
• Найкращий монтаж – Нікон Романченко та Катерина Горностай, які разом працювали над фільмом «Стоп-Земля».
• Найкращий короткометражний ігровий фільм (ім. Ю. А. Мінзянова) – «Папині кросівки», режисерка Ольга Журба, продюсери Максим Асадчий та Олександр Чубко. 
• Найкраща музика – Мар’яна Клочко за фільм «Стоп-Земля». 
• Найкращий короткометражний анімаційний фільм – «Глибока вода», продюсерка Олена Голубєва, режисерка Анна Дудко.
• Найкраща пісня – композиція “Прийди / Come” («Стоп-Земля»), авторка та виконавиця Марʼяна Клочко.
• Найкращі спеціальні ефекти – Олексій Кудима, Микола Костомаров за роботу над фільмом «Стоп-Земля».
• Найкраща робота художника-постановника – Максим Німенко за роботу над фільмом «Стоп-Земля».
• Найкращий документальний фільм – «Цей дощ ніколи не скінчиться», продюсер Максим Наконечний, режисерка Аліна Горлова.
• Найкраща жіноча роль другого плану – Лариса Руснак за роль у фільмі «Із зав’язаними очима».
• Найкраща чоловіча роль другого плану – Олександр Іванов за роль у фільмі «Стоп-Земля».
• Найкраща жіноча роль – Марина Кошкіна за роль у фільмі «Із зав’язаними очима».
• Найкраща чоловіча роль – Сергій Філімонов за роль у фільмі «Носоріг».
• Найкраща операторська робота – В’ячеслав Цвєтков за фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться».
• Найкращий сценарій – Катерина Горностай за фільм «Стоп-Земля».
• Найкраща режисерська робота (ім. Ю. Г. Іллєнка) – Катерина Горностай за фільм «Стоп-Земля».
• Найкращий фільм – «Стоп-Земля», продюсери Віталій Шереметьєв, Ольга Бесхмельниціна, Наталія Лібет, Віка Хоменко, режисерка Катерина Горностай.

Нагадаємо, Національна премія кінокритиків «Кіноколо»  оприлюднила сьогодні список номінантів у 2023 році. Максимальну кількість номінацій, а саме шість, отримав фільм Марини Вроди «Степне». Пʼять номінацій отримала стрічка Філіпа Сотниченка «Ля Палісіада», чотири номінації — фільм Антоніо Лукіча «Люксембург, Люксембург», три номінації — «20 днів у Маріуполі».

Фото: kino.24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

З початку російської агресії й особливо повномасштабного вторгнення з’явилося багато культурного продукту, який не може взяти участь в конкурсі через часові обмеження в публікації висунутих творів, що прописані в Положеннях Національної премії. Зараз у конкурсі представлені лише твори створені до початку повномасштабної війни.

«Виходить, головна премія країни не повною мірою виконує своє основне призначення: фіксувати тенденції розвитку національної культури, служити орієнтиром мистецькій спільноті щодо актуальних напрямків креативного пошуку», — пояснив рішення Юрій Макаров.

Вже оголосили прийом заявок на участь у додатковій номінації. ЇЇ переможців оголосять разом з іншими номінаціями 22 травня.

Нагадуємо, цього року вперше за час незалежності України, лауреатів Шевченківської премії не оголосили 9 березня, натомість повідомили нову дату — 22 травня, день перепоховання Кобзаря. 

Національна премія України імені Тараса Шевченка — найвища державна нагорода України за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва. Заснована 1961 року й присуджується в сімох номінаціях: література, літературознавство й мистецтвознавство, публіцистика й журналістика, музичне мистецтво, візуальні мистецтва, кіномистецтво, театральне мистецтво.

Фото: ukrinform.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. В номінації «Література» — два переможці: Маріанна Кіяновська з книгою поезій «Бабин Яр. Голосами» про монологи жертв трагедії та Тарас Прохасько зі збіркою есеїв «Так, але…» — оповіді про родину та спогади на Заході України.

У номінації «Музичне мистецтво» виграв етно-хаос гурт «DaxaBraxa» з музичним альбомом «Шлях». До гурту входять Марко Галаневич, Ніна Гаренецька, Олена Цибульська, Ірина Коваленко. Альбом вони присвятили «тим, хто віддав своє життя за нашу свободу».

У номінації «Публіцистика, журналістика» лауреаткою стала воєнна кореспондентка Євгенія Подобна з книгою «Дівчата зрізають коси» — спогади 25 жінок, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 роках.

У номінації «Візуальні мистецтва» переміг мистецький проєкт «Карусель» Олександра Глядєлова. На фото у певній послідовності і дитячі інтернати, місця позбавлення волі, в’язничні лікарні. 

Опера-реквієм «Йов» («Iyov», створена в 2015 році) Влада Троїцького, Романа Григоріва та Іллі Разумейка — лауреатка в номінації «Театральне мистецтво». Музика опери поєднує мінімалізм і авангард, неокласицизм і рок.

У номінації «Кіномистецтво» цього року лауреата не обрано.

Цитата. «Ми намагаємося зробити премію такою, яка б визначала перспективні тренди. Всі цьогорічні лауреати — енергетичні та сучасні, новаторські, відповідають баченню Тараса Шевченка як брендоутворюючого фактора… 

Це своєрідний компас, як має розвиватися культура», — сказав очільник комітету з Національної премії України Юрій Макаров. 

Довідка. Національна премія України імені Тараса Шевченка — державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Заснована 1961 року.

Фото: suspilne.media