Детальніше. У номінації «Публіцистика, журналістика» перемогу здобув Станіслав Асєєв з книжкою есеїв «В ізоляції». Вона є збірником його статей і есеїв з тимчасово окупованого Донецька. Сам Асєєв на момент виходу книжки (2018 рік) ще перебував у незаконному ув’язнені і вийшов на волю тільки в грудні 2019 року.

У номінації «Кіномистецтво» нагороду здобув художній фільм «Атлантида» про закінчення війни на Донбасі та його майбутнє. Його режисером і оператором-постановником є Валентин Васянович, а художником-постановником ― Владлен Одуденко.

У номінації «Література» переможницею стала письменниця Оксана Луцишина з романом «Іван і Феба». У ньому йдеться про останні роки радянської влади й перші роки української Незалежності. За сюжетом, Іван навчався у Львові й брав участь у Революції на граніті. Потім хлопець повертається до рідного Ужгорода й одружується з поеткою Марією, що називає себе Фебою. Життя в цьому місті кардинально відрізняється від того, що відбувається у Львові й Києві.

У номінації «Театральне мистецтво» найкращою стала вистава «Verba» за мотивами драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Автор інсценізації, режисер-постановник, художник-сценограф ― Сергій Маслобойщиков, художниця костюмів ― Наталія Рудюк, композитор ― Олександр Бегма.

У номінації «Музичне Мистецтво» премію здобув проєкт «Архітектура голосу» музичного агентства «УХО». Директорка агенції ― Олександра Андрусик, співзасновник агенції ― Євген Шимальський і виконавча продюсерка ― Катерина Сула.

У номінації «Візуальне мистецтво» найкращою стала відеопроекція та фотоінсталяція «Випробування смертю» художника Бориса Михайлова.

Фото: apostrophe.ua

Детальніше. У номінації «Література» претендентами стали:

• Олена Герасим’юк за книгу «Книга поезій «Тюремна пісня»;
• Оксана Луцишина за роман «Іван і Феба»;
• Василь Махно за роман «Вічний календар»;
• Володимир Рафєєнко за роман «Мондегрін (пісні про смерть і любов)».

Номінантами в «Публіцистиці. Журналістиці» є:

• Станіслав Асєєв з книгою есеїв «В ізоляції»;
• Олена Білозерська-Воронова (Білозерська) за «Щоденник нелегального солдата»;
• Вахтанг Кіпіані за «Справу Василя Стуса».

До номінації «Музичне мистецтво» потрапили:

• Олександра Андрусик (директорка агенції), Євген Шимальський (співзасновник агенції), Катерина Сула (виконавча продюсерка) ― Музичне агентство «УХО» за цикл «Архітектура голосу»;
• Олександр Козаренко (піаніст) за цикл концертів: «Фортепіанна музика Миколи Лисенка у виконанні Олександра Козаренка», «Фортепіанна музика Анатолія Кос-Анатольського у виконанні Олександра Козаренка», «Фортепіанна музика Бориса Лятошинського у виконанні Олександра Козаренка».

 У номінації «Візуальне мистецтво» претендентами стали:

• Матвій Вайсберг (художник), Олена Живкова (кураторка, заступниця з наукової роботи) за виставку «Матвій Вайсберг у музеї Ханенків»;
• Борис Михайлов (художник) за відеопроекцію та фотоінсталяцію «Випробування смертю»;
• Василь Семенюк (художник) за графічне оформлення книги «Кобзар», цикл живописно-графічних творів «Мій Шевченко»;
• Анатолій Федірко (художник) за арт-проєкт «Арт фабрика ім.prof.К.Малевича».

У номінації «Кіномистецтво» нагороду можуть здобути такі митці:

• Валентин Васянович (автор сценарію, режисер-постановник, оператор-постановник), Владлен Одуденко (художник-постановник) за художній фільм «Атлантида»;
• Наталя Ворожбит (режисерка, авторка сценарію) за фільм «Погані дороги».

 У номінації «Театральне мистецтво» перемогти можуть:

• Андрій Білоус (режисер, автор інсценізації (лібрето), перекладач), Ніна Колеснікова (хореографка-постановниця), Усеін Бекіров (композитор), Борис Орлов (художник-постановник, виконавець головної ролі) за виставу «Шинель» за повістю Миколи Гоголя Київського національного академічного Молодого театру;
• Василь Вовкун (режисер), Іван Небесний (композитор), Ганна Іпатьєва (художниця костюмів) з оперою «Лис Микита» Івана Небесного Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької;
• Євген Лавренчук (режисер) з оперою «LaTraviata» Одеського національного академічного театру опери та балету;
• Сергій Маслобойщиков (автор інсценізації, режисер-постановник, художник-сценограф), Наталія Рудюк (художниця костюмів), Олександр Бегма (композитор) за виставу «Verba».

Фото: radiosvoboda.org

Детальніше. Валерій Бебик разом зі ще двома авторами (Юрій Лященко та Анастасія Устюжаніна) представлений у номінації «Публіцистика, журналістика» з мультимедійним проєктом «Український Херсонес: антична історія Севастополя». Бебик, який є доктором політичних наук та професором, відомий серією публіцистичних статей та телепередач, які присвячені історії України. Його історичні розвідки українське наукове співтовариство вважає псевдонауковими та характеризують їх як новітня міфотворчість. Українські науковці неодноразово вказували на те, що Бебик дискредитує вітчизняну науку. Нагадаємо «найбільш дивні погляди» Бебика:

• він доводить існування цивілізації протоукраїнців, які дали початок всьому;
• мати Зевса — з Житомира;
• Ісус — галичанин;
• Будда — скіфський пророк;
• серед єгипетських фараонів були українці (перший фараон Єгипту Менес походить з райцентру Мена на Чернігівщині, так само, як і Нефертіті);
• м. Мілет у Малій Азії — один із найактивніших пунктів грецької колонізації Північного Надчорномор’я — заснували вихідці з Мелітополя;
• Еней — цар України;
• Чингізхана насправді звали Богдан;
• Хортиця могла бути столицею Атлантиди;
• Українській державі не менше 7,5 тисяч років;
• столицю Лівії м. Тріполі так назвали трипільські емігранти з України;
• засновники Риму Ромул і Рем походять з міста Ромни на Сумщині

Критика Бебика. Публічні виступи псевдонауковця неодноразово критикували історики. Кандидат історичних наук Олексій Кузьмук називає статті Бебика в газеті «Голос України»«популяризацією новітніх міфів». Доктор історичних наук Леонід Залізняк у статті для «Українського тижня» назвав погляд Бебика на етногенез українців «хибним, карикатурно спрощеним».

Ще у листопаді 2012-го, тобто 8 років тому, редакційна колегія наукового журналу «Археологія» виступила з відкритим листом до преси і закликала журналістів відмовитися від пропаганди, на їхню думку, псевдонаукових концепцій. Передачі та статті Бебика в листі назвали «проявом найгіршого сорту наївного історичного примітивізму та дилетантства», а сам він — «міфотворцем» та псевдовченим. Згодом до листа долучилися редакції порталу «Historians.in.ua» та «Історичної правди».

Довідка. Національна премія України імені Тараса Шевченка — державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Її заснували  у 1961 році. Цьогоріч на неї претендують Вахтанг Кіпіані, Станіслав Асєєв, Валентин Васянович, Наталія Ворожбит, Оксана Луцишина та інші. Довгий список претендентів опублікований на сайті комітету.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: скрін із youtube.com