Детальніше. Назва в англійському перекладі звучить як «The torture camp on paradise street» (Табір тортур на Райській вулиці). Станіслав Асєєв пояснює, що «Улица Светлого Пути» виявилась абсолютно зрозумілою на пострадянському просторі. Однак її геть не розуміє західний читач, який не будував комунізм і не вірив у світле майбутнє соціалізму. У пересічного західного читача не виникає асоціацій із Леніним та дорогою у рай-комунізм. «Тому назву переклали максимально адаптивно до цих сенсів, аби зберігся контраст», ― каже Асєєв і додає:

Цитата. «Загалом посольство Канади зробило не тільки політичний, але й особистісний подарунок: цей переклад поставив мене на крок ближче до остаточного звільнення, коли тема «Ізоляції» зникне з мого життя. Бо ці півтора роки на волі показали, що просто звільнитись — інколи не досить, аби відчути себе по-справжньому вільним. Тож ще трохи — і з цим, нарешті, буде кінець».

Довідка. Книжка Світлий шлях: історія одного концтабору» вперше побачила світ торік  у Видавництві Старого Лева двома мовами ― українською і російською.

Фото: facebook.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. У номінації «Література» претендентами стали:

• Олена Герасим’юк за книгу «Книга поезій «Тюремна пісня»;
• Оксана Луцишина за роман «Іван і Феба»;
• Василь Махно за роман «Вічний календар»;
• Володимир Рафєєнко за роман «Мондегрін (пісні про смерть і любов)».

Номінантами в «Публіцистиці. Журналістиці» є:

• Станіслав Асєєв з книгою есеїв «В ізоляції»;
• Олена Білозерська-Воронова (Білозерська) за «Щоденник нелегального солдата»;
• Вахтанг Кіпіані за «Справу Василя Стуса».

До номінації «Музичне мистецтво» потрапили:

• Олександра Андрусик (директорка агенції), Євген Шимальський (співзасновник агенції), Катерина Сула (виконавча продюсерка) ― Музичне агентство «УХО» за цикл «Архітектура голосу»;
• Олександр Козаренко (піаніст) за цикл концертів: «Фортепіанна музика Миколи Лисенка у виконанні Олександра Козаренка», «Фортепіанна музика Анатолія Кос-Анатольського у виконанні Олександра Козаренка», «Фортепіанна музика Бориса Лятошинського у виконанні Олександра Козаренка».

 У номінації «Візуальне мистецтво» претендентами стали:

• Матвій Вайсберг (художник), Олена Живкова (кураторка, заступниця з наукової роботи) за виставку «Матвій Вайсберг у музеї Ханенків»;
• Борис Михайлов (художник) за відеопроекцію та фотоінсталяцію «Випробування смертю»;
• Василь Семенюк (художник) за графічне оформлення книги «Кобзар», цикл живописно-графічних творів «Мій Шевченко»;
• Анатолій Федірко (художник) за арт-проєкт «Арт фабрика ім.prof.К.Малевича».

У номінації «Кіномистецтво» нагороду можуть здобути такі митці:

• Валентин Васянович (автор сценарію, режисер-постановник, оператор-постановник), Владлен Одуденко (художник-постановник) за художній фільм «Атлантида»;
• Наталя Ворожбит (режисерка, авторка сценарію) за фільм «Погані дороги».

 У номінації «Театральне мистецтво» перемогти можуть:

• Андрій Білоус (режисер, автор інсценізації (лібрето), перекладач), Ніна Колеснікова (хореографка-постановниця), Усеін Бекіров (композитор), Борис Орлов (художник-постановник, виконавець головної ролі) за виставу «Шинель» за повістю Миколи Гоголя Київського національного академічного Молодого театру;
• Василь Вовкун (режисер), Іван Небесний (композитор), Ганна Іпатьєва (художниця костюмів) з оперою «Лис Микита» Івана Небесного Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької;
• Євген Лавренчук (режисер) з оперою «LaTraviata» Одеського національного академічного театру опери та балету;
• Сергій Маслобойщиков (автор інсценізації, режисер-постановник, художник-сценограф), Наталія Рудюк (художниця костюмів), Олександр Бегма (композитор) за виставу «Verba».

Фото: radiosvoboda.org