Довідка. Грета Гервіг — американська сценаристка, акторка та режисерка. У 2018 році  увійшла до щорічного списку «Time 100» найвпливовіших людей світу. Знімалась у таких фільмах як «Грінберг», «Білий шум» та «Мила Френсіс». Її режисерська робота «Барбі» зібрала понад мільярд доларів у всьому світі. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Я його жартома називав “найбільшим режисером України”, а він часто телефонував і замість привітання виспівував оперним голосом кумедні варіанти мого прізвища. Скільки всього було зроблено і скільки тепер залишиться невтіленого. Спочивай з Богом, невгамовний Сергійку» — пише друг режисера Сергій Пантюк. 

Довідка. Сергій Архипчук — заслужений діяч мистецтв України, режисер, постановник опери та театру; у 2002-2003 роках був ведучим програми «ТВ-Табачук» та «Кухонні пристрасті»; створив театр поезії «Мушля» у Києві; останні роки брав участь у благодійних ініціативах «Арт-десант» та «Люті укри» на підтримку ЗСУ. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У 2016 році заснував театр «Practicum» і працював у київському театрі на Подолі режисером-постановщиком. З 2017 року працює режисером Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. У Львові дебютував як режисер з виставою «Земля» за романом Ольги Кобилянської.

31-річний Петросян переміг у конкурсі на посаду головного режисера в Національному театрі імені Марії Заньковецької. Конкурс на цю посаду відбувся 20 жовтня, а офіційні результати оголосили 23 жовтня. Про перемогу у конкурсі на посаду генерального директора повідомили на офіційній Facebook-сторінці театру. 

Фото: Facebook Національного театру імені Марії Заньковецької

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Життєвий і творчий шлях

Роман Віктюк народився 28 жовтня 1936 року у Львові. Здобув вищу освіту в Інституті театрального мистецтва, що у Москві. По його закінченні Віктюк повернувся до Львова й почав працювати актором у Театрі юного глядача. Згодом він став його режисером. Пізніше Роман Віктюк створив театральну студію при Львівському палаці піонерів.

Режисер і актор працював у різних театрах тодішнього Радянського Союзу: у Твері, Вільнюсі (Російський драматичний театр Литви, 1970—1974), Одесі, Таллінні, Києві (Київський театр юного глядача), Саратові, Казані, Ризі, Ленінграді, Москві.

Уже 1991 року режисер заснував театр свого імені у Москві, у якому був головним режисером і художнім керівником. Віктюк став постановником близько 200 вистав, зокрема таких як «Служниці», «Федра», «Мадам Баттерфляй», «Лоліта», «Дама без камелій». Створив танцювальну школу в Італії, філіал театру в Ізраїлі. Постійно брав участь в українських театральних і телевізійних проєктах. Зокрема Роман Віктюк став одним із засновників Фонду Мазоха (1991, Львів).

За свою діяльність актор і режисер отримав низку нагород. Він став народним артистом України та Росії, членом Інституту драматичного театру Італії, лауреатом театральної премії Maratea Центру європейської драматургії , премії «Київська пектораль», премії спілки театральних діячів України «Тріумф», міжнародної премії Інституту італійської драми за найкраще втілення сучасної драматургії.

Погляди Романа Віктюка

Більшість життя він прожив у Москві, де заснував Театр Романа Віктюка. Однак це не вплинуло на його сприйняття України ― він завжди залишався українцем і називав себе українським режисером.

В інтерв’ю ВВС 2006 року він заявив, що пережив усіх лідерів комуністичного режиму СРСР. Але навіть у період тоталітаризму ніколи не готував вистав, які б «обслуговували систему».

Віктюк не був байдужим до подій в Україні. Він позитивно ставився до Помаранчевої революції, називаючи її «духовним спалахом». У розмові з ВВС він зазначав, що представники російських ЗМІ закликали його заперечувати Майдан, але він не міг цього зробити.

Також 2014 року, після початку війни України з Росією, Роман Віктюк під час інтерв’ю виданню «Гордон» звернувся до мешканців територій, де відбувалися бойові дії:

«Хочу мешканцям Донбасу сказати одне: ви живете поза Богом, ви його не чуєте. На секунду вимкніть всі телеканали, заплющіть очі та побудьте у тиші. Без зла, без насильства, без вбивств. У цій тиші, можливо, у вашій душі щось відбудеться. Має відбутись, якщо ви українці».

Тих, хто українцем себе не відчував, режисер просить «залишити Україну у спокої».

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: rbc.ua

Детальніше. Режисер веде блог з грудня 2019 року. Відтоді він написав 25 рецензій, дев’ять з них опублікував у березні. 

На сайті можна знайти аналізи таких фільмів та серіалів, як «Димок зі ствола» (1955-1976 р.), «Пророцтво»(1979 р.), «Дейзі Міллер» (1974 р.), «Керні» (1980 р.), «Мішені» (1968 р.), «Графство Кейд» (1971 р.), та інші.

Довідка. Квентін Тарантіно — американський режисер, сценарист, актор і продюсер. У 1994 році став відомим завдяки фільму «Кримінальне чтиво», який приніс йому «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю, а також премії «Оскар» і «Золотий глобус» за найкращий сценарій. У 2019 році Тарантіно зняв стрічку «Одного разу в … Голлівуді».

Фото: prm.ua