Справжнє імʼя сьогоднішнього уродинника — Іван Карпович Тобілевич. Псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого — героя п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля».

Мати Івана була кріпачкою-покоївкою у панів Золотницьких, але потім її покохав прикажчик Карпо Тобілевич і викупив з кріпацтва. Брати і сестри Івана — Микола Садовський, Панас Саксаганський та Марія Садовська-Барілотті.

У школі Іван був найсильнішим, але ніколи цього не демонстрував і не хизувався, хіба для того, щоб захистити слабшого.

В 14 років  Іван Тобілевич став урядовцем, але театр завжди хвилював його серце.  Іван пройшов 60 верст з Бобринця до Єлисаветграда пішки, щоб побачити видатного англійського трагіка Олдріджа, який грав в трагедії Шекспіра «Отелло». Згодом атмосфера чиновництва так набридла Іванові, що він втік додому, пройшовши пішки близько 53 кілометрів.

Пізніше Іван став секретарем поліції в Єлисаветграді і був єдиним, хто неупереджено і гарно ставився до всіх, незалежно від стану і не брав хабарів. Перед його очима проходив ряд арештантів, серед яких було чимало людей, чиї долі занапастило важке життя. Пізніше вони стали героями його п’єс.

Іван захоплювався творчістю Шевченка. У честь великого поета він назвав своїх дітей іменами героїв пʼєс і сам грав шевченківських героїв.

З 1860-х років брав активну участь у театральному житті, був членом багатьох театральних груп, став одним із засновників театру корифеїв. Далі він став писати драми українською мовою, найвідоміші з яких — «Мартин Боруля» і «Сто тисяч». Потім Іван створив свою трупу і сам грав комедійні ролі.

Авторка тексту — Чубата Дарʼя. 

Фото: Переяславська рада 2.0

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Dramox пропонує перші сім днів спробувати безкоштовну підписку. Далі підписка коштуватиме 299 гривень на місяць і 2990 гривень на рік. Крім цього, ви можете додатково підтримати улюблених виконавців будь-яким внеском.

Перші два місяці всі зароблені кошти від перегляду українських і світових вистав направлятимуть українським театрам та акторам. Після цього театри отримуватимуть 50% від всього прибутку.

Фото: 23-59.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. 10 січня відбулося перше засідання комісії, яка мала обрати керівника Харківського театру російської драми імені Пушкіна. З восьми претендентів до наступного етапу допустили лише трьох. Серед тих, кого комісія не допустила, опинилася й Світлана Олешко — засновниця, керівниця та режисерка театру «Арабески». Вона також є авторкою кандидатської праці з філології «Формальне експериментаторство в українській прозі 20-хх років ХХ століття».

Одна з членкинь конкурсної комісії, представниця громадської організації Арт Дот, Вероніка Склярова зазначає, що претензій до кваліфікації Олешко комісія не мала. Це вказано у протоколі засідання. Також Склярова додає, що троє членів комісії спілкувались російською мовою, що також можна вважати порушенням.

Цитата. Відповідно до пункту першого частини першої статті 9 Закону про забезпечення української мови як державної, державні службовці зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.

Що далі? Світлана Олешко планує оскаржити результати роботи комісії та вимагати визнання конкурсу недійсним.

Фото: kharkov.comments.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Головний герой драми ― робот, який виглядає наче зомбі. Він схожий до Франкенштейна (штучно створена істота з однойменного роману Мері Шеллі). Господар цього робота помер, а головний герой мусить боротися проти людства.

Герої твору намагаються жартувати, але їхні репліки не дуже вдалі. Теми, які містяться у творі, за версією The Guardian, описані доволі сухо й поверхнево. Робот переходить до різних сцен, які не завжди вдало пов’язані між собою. Утім, можна скласти свою думку про твір, подивившись п’єсу тут. Вона виконана чеською мовою і має англійські субтитри.

Що ще може штучний інтелект?

• Штучний інтелект здатен впливати на рішення людини. Він може навчитися розпізнавати вразливі місця у звичках і поведінці людини та маніпулювати за допомогою цього. Про це свідчить дослідження вчених з CSIRO’s Data61 — підрозділу даних і цифрових технологій Австралійського національного наукового агентства. Дослідники провели три експерименти, у яких люди грали в ігри проти комп’ютера. У всіх випадках штучний інтелект аналізував дії учасників і доволі успішно змушував їх або помилятися собі на користь, або обирати конкретний варіант. Отже, у певних випадках він здатен керувати рішеннями. Це вміння штучного інтелекту можна використати і з користю: комп’ютери можна навчити попереджати користувачів, коли на них впливають в інтернеті й допомагати правильно при цьому поводитися.
• Нова нейронна мережа DALL · E вміє генерувати картинки за текстом. Свою назву вона отримала на честь художника-сюрреаліста Сальвадора Далі та персонажа анімаційної студії Pixar, WALL·E. Її створила американська лабораторія досліджень штучного інтелекту OpenAI, співзасновником якої є Ілон Маск.
• Штучний інтелект здатен написати непогану курсову роботу за 20 хвилин. За неї можна отримати оцінку «задовільно». Людям на це потрібно три дні. Під час експерименту студенти та штучний інтелект GPT-3 мали написати роботи на різні теми: історії США, права, творчості. Алгоритм писав неглибокі й менш описові тексти, ніж люди. Однак часто роботи штучного інтелекту й студентів були дуже схожими. Тексти оцінювали люди, які мають наукові ступені й чималий досвід у викладацькій діяльності.
• Системи на основі штучного інтелекту, які виявлятимуть рак, розробляють у Японії. Вони зможуть аналізувати рентгенівські й ендоскопічні знімки і вказувати на аномалії, які можуть свідчити про рак. Один з таких проєктів створили компанія-розробник штучного інтелекту Preferred Networks та Медична асоціація Кіото. Система допомагає діагностувати рак легенів за знімками грудної клітини ― вона забарвлює іншим кольором ділянки з аномаліями. Інший прилад, створений Національним раковим центром Японії та компанією-виробником електроніки NEC, аналізує ендоскопічні знімки товстої кишки. Він подає звуковий сигнал або виводить повідомлення на монітор, коли виявляє пухлину. Наразі проєкти ще тестують.

Фото: londonczechcentre

Детальніше. В онлайн-магазині можуть зареєструватися музеї, театри, бібліотеки, культурні громадські організації. Викладати можна різні послуги чи події, зокрема платформа відкрита й до нових форматів. Проєкт створили за підтримки програми «Дім Європи» та агенції Port.agency.

У «Гіпермаркеті культури» вже є лекції у вільному доступі. Серед них відео від співвласника мережі кінотеатрів «Планета кіно» Дмитра Деркача про те, хто платить людям заробітну плату. Мистецтвознавиця Ольга Балашова розповіла про важливість колаборацій, а генеральний директор Українського інституту Володимир Шейка про те, чи можна оцифрувати державну інституцію. Що ще є на платформі дивіться за посиланням. 

Довідка. «Дім Європи» ― програма, яку фінансує Європейський Союз. Її створили для підтримки професійного та творчого обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС. Програма діє в культурному, креативному, освітньому, медичному, медіа- секторах, а також спрямована на соціальне підприємництво та роботу з молоддю.

Port.agency ― агенція, яка займається розробкою культурних проєктів для бізнесу та мистецтва. Вона співпрацює з UN Women, Посольством США в Україні, Французьким інститутом в Україні, UNICEF, Comfy, Motorola, Vogue Ukraine, Одеським міжнародним кінофестивалем.

Фото: pexels.com

Життєвий і творчий шлях

Роман Віктюк народився 28 жовтня 1936 року у Львові. Здобув вищу освіту в Інституті театрального мистецтва, що у Москві. По його закінченні Віктюк повернувся до Львова й почав працювати актором у Театрі юного глядача. Згодом він став його режисером. Пізніше Роман Віктюк створив театральну студію при Львівському палаці піонерів.

Режисер і актор працював у різних театрах тодішнього Радянського Союзу: у Твері, Вільнюсі (Російський драматичний театр Литви, 1970—1974), Одесі, Таллінні, Києві (Київський театр юного глядача), Саратові, Казані, Ризі, Ленінграді, Москві.

Уже 1991 року режисер заснував театр свого імені у Москві, у якому був головним режисером і художнім керівником. Віктюк став постановником близько 200 вистав, зокрема таких як «Служниці», «Федра», «Мадам Баттерфляй», «Лоліта», «Дама без камелій». Створив танцювальну школу в Італії, філіал театру в Ізраїлі. Постійно брав участь в українських театральних і телевізійних проєктах. Зокрема Роман Віктюк став одним із засновників Фонду Мазоха (1991, Львів).

За свою діяльність актор і режисер отримав низку нагород. Він став народним артистом України та Росії, членом Інституту драматичного театру Італії, лауреатом театральної премії Maratea Центру європейської драматургії , премії «Київська пектораль», премії спілки театральних діячів України «Тріумф», міжнародної премії Інституту італійської драми за найкраще втілення сучасної драматургії.

Погляди Романа Віктюка

Більшість життя він прожив у Москві, де заснував Театр Романа Віктюка. Однак це не вплинуло на його сприйняття України ― він завжди залишався українцем і називав себе українським режисером.

В інтерв’ю ВВС 2006 року він заявив, що пережив усіх лідерів комуністичного режиму СРСР. Але навіть у період тоталітаризму ніколи не готував вистав, які б «обслуговували систему».

Віктюк не був байдужим до подій в Україні. Він позитивно ставився до Помаранчевої революції, називаючи її «духовним спалахом». У розмові з ВВС він зазначав, що представники російських ЗМІ закликали його заперечувати Майдан, але він не міг цього зробити.

Також 2014 року, після початку війни України з Росією, Роман Віктюк під час інтерв’ю виданню «Гордон» звернувся до мешканців територій, де відбувалися бойові дії:

«Хочу мешканцям Донбасу сказати одне: ви живете поза Богом, ви його не чуєте. На секунду вимкніть всі телеканали, заплющіть очі та побудьте у тиші. Без зла, без насильства, без вбивств. У цій тиші, можливо, у вашій душі щось відбудеться. Має відбутись, якщо ви українці».

Тих, хто українцем себе не відчував, режисер просить «залишити Україну у спокої».

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: rbc.ua