На події продавали одяг письменника та музиканта Сергія Жадана: джинси, штани, футболки, худі, світшоти, шапки та одні кеди. До кожного товару прикріпили історію речі від самого письменника.

Харківський літмузей поділився, що продавали не тільки одяг письменника, але і біговел. Його особливість в тому, що спершу ним користувалась дитина історика Тімоті Снайдера, а пізніше — донька Сергія Жадана. Кожен лот мав свою фіксовану вартість, але можна було задонатити більшу суму.

«Ми тішимося, бо нам вдалося продати більшу частину того, що мали. І ледь не кожна людина донатила на значно більше за фіксовану ціну, що дуже й дуже приємно! Усі у виграші після цього розпродажу: у людей тепер є річ улюбленого автора, а в ЗСУ — ще більше засобів наближати перемогу», — ділиться літмузей з Суспільним Культура.

Авторка: Добаріна Анастасія 

Фото: suspilne.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

«Нестерпна легкість буття»

«Бути в близьких стосунках із жінкою та спати з жінкою — дві пристрасті не лише різні, а чи не протилежні. Любов проявляється не бажанням злягання (це бажання поширюється на незліченну кількість жінок), а у бажанні спільного сну (це бажання обмежується лише однією жінкою).

Роман оповідає про хірурга Томаша та його дружину Терезу. Він виправдовує свої позашлюбні стосунки вигаданою теорією про різне походження любові тілесної й душевної. Вона страждає упродовж усього шлюбу та намагається зрозуміти себе. І все це — на тлі вторгнення російських танків до Праги.

«Вальс на прощання»

«Спокусити жінку вміє кожен дурень. Але за вмінням розлучитися з нею пізнається справді зрілий чоловік».

Вальс між вісьмома головними героями поєднується з вічними конфліктами, які існують між чоловіками та жінками. Курортний роман, небажана вагітність, складні життєві питання в старомодному центральноєвропейському Чехословацькому курортному містечку.

«Жарт»

«Цього вечора все в мені змінилося; я вмить знову став наче оселя, в якій хтось почав жити і господарювати».

Хронологічно перший твір письменника, який зазвучить у вас в голові ніби народна поліфонія. Головний персонаж роману вирушає на батьківщину задля розплати. Життя не зламало його, проте зробило одержимим помстою, яка врешті перетворюється на чистісінький фарс.

«Безсмертя»

«Що байдужіша людина до політики, до інтересів свого ближнього, то дужче переймається своїм обличчям. Це індивідуалізм нашого часу».

Страх смерті, свобода, двозначність людських вчинків, чесність із собою, парадокси творчості та стосунків, бажання бути згаданим після смерті — все зібрано в цьому інтелектуальному творі.

Фото: racurs.ua

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Пізніше Винничук видалив допис, а на запитання про те, чому це зробив, він так прокоментував медіа Zaxid.net: «Бо поналазила купа дураків», «Хтось написав, що я таким чином фінансую Росію». «Там є дуже багато важливого, купа журналів, яких у нас нема, де друкувалися українці. Переважно XIX сторіччя».

Цей пост обурив українців. «Поки Винничук шукає способів закинути грошей русакам, я зі свого боку пропоную вам купити пікап для 3 бригади НГУ «Спартан», — пише Євген Лір, український письменник, перекладач і музикант. 

«Ну тобто пан Винничук на другому році повномасштабки купує у ворога матеріали, а «дураками» виявилися ті, хто «поналазили» і висловили йому своє справедливе «якого дідька?!», — висловилася Ольга Манойлова, філологиня, літературознавиця, викладачка.

Довідка. Юрій Винничук — український письменник, журналіст та редактор.

Фото: ukrlib

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

«Кульбабове вино» Рея Бредбері

Літо 1921 року. Скільки неймовірних речей можна зробити влітку. З найголовнішого — приготувати кульбабове вино, так багато, аби вистачило на цілу зиму. Адже те вино і є «спіймане і закорковане в пляшках літо». Більше про книжку.

«Нічні купання в серпні» Сергія Осоки

У книжці описані взаємини молодшого та старшого покоління, адже всі ми родом з дитинства. На сторінках розкриваються історії з сільського життя: і про перше кохання, і про родинні взаємини, про дорослішання і старіння. Детальніше про сюжет тут.

«Ми були брехунами» Емілі Локгарт

Один острів, четверо друзів, літо, імена на піску та запах океану. Історія про помилки та внутрішню самотність у великому колі близьких, знайомих та друзів. Клубок сімейних таємниць, який багато років був ретельно прихований. Детальніше за покликом.

«Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка

Літо — чудова нагода ще раз перечитати цю улюблену багатьма українську класику. Пригадайте ці атмосферні, наповнені жартами та цікавими поворотами подій історії двох найкращих друзів —  Яви та Павлуші. Детальніший опис книжки.

«Бабине літо» Марка Лівіна

Історія про десятирічного Ждана, який приїхав на літо до бабусі та дідуся, бо мама з татом вирішили розлучитися. Попереду — насичене літо, купа пригод та найкращий друг на канікули. Проте світ змінюється. Настає дорослішання. Дізнатись більше тут.

Авторка: Даяна Подунай

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти 

«Як писати добре» Вільяма Зінссера

Читачам запропоновані формули та інструменти для створення будь-якого успішного, яскравого тексту — від поста в соцмережах до власної повноцінної статті. Прибирання словесного мотлоху, вибудова власного стилю, уникнення помилок та переконливість — для всіх, хто хоче використовувати слова ефективно.

«Як писали класики» Ростислава Семківа

Двадцяте століття — «золотий вік» літератури. Разом з автором читачі досліджують стиль Агати Крісті, дізнаються, у чому сила слова Орвелла, як придумати Марс та за що отримують Нобелівську премію.

«Наука сторітелінгу» Вілла Сторра

Дізнайтеся, як бачити захопливі історії всюди — в судових залах, на дитячих майданчиках, сновидіннях або сценаріях, у кожній людині або ситуації. У книжці переплелися знання про історії, письменницькі інструменти та сучасні дані про роботу мозку. Автор розповість, як захоплювати увагу, керуючись секретами від нейробіологів, біхевіористів, філософів, соціологів, аби ваші тексти точно потрапляли у ціль.

«Про письменство. Мемуари про ремесло» Стівена Кінга 

Історія шаленого успіху, шлях до визнання і низка порад від самого Короля Жахів. Зовсім не страшна і затишна книжка-посібник для тих, хто хоче писати, як сам Стівен Кінг.

«Сторітелінг, який не залишає байдужим» Кіндри Холл

Тут сторітелінг розглядається як бізнес-прийом, який вирізняє найуспішніших. Дізнайтеся про чотири основні типи історій, які допоможуть вам привернути увагу, вирізнитися з-поміж інших, і, найголовніше, надихнути читача.

«Пиши сильно» від LITOSVITA

Ця книжка ­— воркбук для кожного, хто вже пише або давно мріє, але боїться наважитися. Тут зібрані всі знання і досвід, накопичені за роки діяльності LITOSVITA – центру літературної освіти, який реалізував понад сто навчальних програм з письменницької майстерності. Воркбук буде корисний для авторів будь-яких текстів.

«Як #писати і не лажати» Крістофера Еджа

Книжка-посібник для початківців, які хочуть опанувати силу слова. Автор розповідає, з чого варто почати, як шукати ідеї, як побудувати логічний динамічний сюжет і як схопити музу. 

«Писати як дихати» Таіс Золотковської

Це книжка-імпульс, яка прямо спонукає до творчості. 62 розділи можна використовувати як окремі есеї, корисні для всіх, хто працює зі словами. Її інтерактивна частина надихне на те, щоб створити звичку писати.

Авторка: Чубата Дарʼя

Фото: unsplash.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Як писати добре» Вільяма Зінссера

Читачам запропоновані формули та інструменти для створення будь-якого успішного, яскравого тексту — від поста в соцмережах до власної повноцінної статті. Прибирання словесного мотлоху, вибудова власного стилю, уникнення помилок та переконливість — для всіх, хто хоче використовувати слова ефективно.

 «Як писали класики» Ростислава Семківа

Двадцяте століття — «золотий вік» літератури. Разом з автором читачі досліджують стиль Агати Крісті, дізнаються, у чому сила слова Орвелла, як придумати Марс та за що отримують Нобелівську премію.

«Наука сторітелінгу» Вілла Сторра

Дізнайтеся, як бачити захопливі історії всюди — в судових залах, на дитячих майданчиках, сновидіннях або сценаріях, у кожній людині або ситуації. У книжці переплелися знання про історії, письменницькі інструменти та сучасні дані про роботу мозку. Автор розповість, як захоплювати увагу, керуючись секретами від нейробіологів, біхевіористів, філософів, соціологів, аби ваші тексти точно потрапляли у ціль.

«Про письменство. Мемуари про ремесло» Стівена Кінга 

Історія шаленого успіху, шлях до визнання і низка порад від самого Короля Жахів. Зовсім не страшна і затишна книжка-посібник для тих, хто хоче писати, як сам Стівен Кінг.

«Сторітелінг, який не залишає байдужим» Кіндри Холл

Тут сторітелінг розглядається як бізнес-прийом, який вирізняє найуспішніших. Дізнайтеся про чотири основні типи історій, які допоможуть вам привернути увагу, вирізнитися з-поміж інших, і, найголовніше, надихнути читача.

«Пиши сильно» від LITOSVITA

Ця книжка ­— воркбук для кожного, хто вже пише або давно мріє, але боїться наважитися. Тут зібрані всі знання і досвід, накопичені за роки діяльності LITOSVITA – центру літературної освіти, який реалізував понад сто навчальних програм з письменницької майстерності. Воркбук буде корисний для авторів будь-яких текстів.

«Як #писати і не лажати» Крістофера Еджа

Книжка-посібник для початківців, які хочуть опанувати силу слова. Автор розповідає, з чого варто почати, як шукати ідеї, як побудувати логічний динамічний сюжет і як схопити музу. 

«Писати як дихати» Таіс Золотковської

Це книжка-імпульс, яка прямо спонукає до творчості. 62 розділи можна використовувати як окремі есеї, корисні для всіх, хто працює зі словами. Її інтерактивна частина надихне на те, щоб створити звичку писати.

Авторка: Чубата Дарʼя

Фото: unsplash.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Володимир Вакуленко — дитячий письменник, поет, якого вбили росіяни під час окупації на Харківщині.

Нагадаємо, за даними слідства, наприкінці березня окупанти викрали письменника та його сина Віталіка. Ірина Новицька, колишня  дружина Вакуленка, розповіла, що на Володимира написали донос місцеві.

Батько письменника звернувся до поліції в жовтні, адже був впевнений, що його сина поховали на Ізюмському кладовищі. Тато Вакуленка розповів, що 23 березня до їхнього  дому увірвалися п’ять невідомих осіб та провели жорстокий допит з побиттям. Вони відпустили їх, але вже наступного дня повернулися і силоміць вивезли Володимира на  автомобілі з позначкою «Z». З того моменту його ніхто не бачив живим. 

12 травня за вказівкою військовослужбовців тіло Володимира поховали. Під час поховання свідки зауважили на тілі кульові поранення та простріляні документи письменника.

За результатами ДНК експертизи правоохоронці підтвердили, що тіло загиблого на Ізюмському кладовищі належало Володимирові Вакуленку. У тілі знайшли дві кулі від пістолета. 

Фото: фейсбук Видавництва Старого Лева

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Справжнє імʼя сьогоднішнього уродинника — Іван Карпович Тобілевич. Псевдонім «Карпенко-Карий» поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого — героя п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля».

Мати Івана була кріпачкою-покоївкою у панів Золотницьких, але потім її покохав прикажчик Карпо Тобілевич і викупив з кріпацтва. Брати і сестри Івана — Микола Садовський, Панас Саксаганський та Марія Садовська-Барілотті.

У школі Іван був найсильнішим, але ніколи цього не демонстрував і не хизувався, хіба для того, щоб захистити слабшого.

В 14 років  Іван Тобілевич став урядовцем, але театр завжди хвилював його серце.  Іван пройшов 60 верст з Бобринця до Єлисаветграда пішки, щоб побачити видатного англійського трагіка Олдріджа, який грав в трагедії Шекспіра «Отелло». Згодом атмосфера чиновництва так набридла Іванові, що він втік додому, пройшовши пішки близько 53 кілометрів.

Пізніше Іван став секретарем поліції в Єлисаветграді і був єдиним, хто неупереджено і гарно ставився до всіх, незалежно від стану і не брав хабарів. Перед його очима проходив ряд арештантів, серед яких було чимало людей, чиї долі занапастило важке життя. Пізніше вони стали героями його п’єс.

Іван захоплювався творчістю Шевченка. У честь великого поета він назвав своїх дітей іменами героїв пʼєс і сам грав шевченківських героїв.

З 1860-х років брав активну участь у театральному житті, був членом багатьох театральних груп, став одним із засновників театру корифеїв. Далі він став писати драми українською мовою, найвідоміші з яких — «Мартин Боруля» і «Сто тисяч». Потім Іван створив свою трупу і сам грав комедійні ролі.

Авторка тексту — Чубата Дарʼя. 

Фото: Переяславська рада 2.0

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чому це цікаво. Гелгут вже тричі потрапляв у шортлист Букерівської премії (раніше у 2003 та 2010 роках), але тільки в 2021 році отримав нагороду.

Детальніше. Дія роману триває протягом 40 років у Південно-Африканській Республіці під час виходу країни з-під расової дискримінації. У книжці йдеться про білу сім’ю, яка ніяк не може дотриматися обіцянки — подарувати будинок чорношкірій жінці, яка працювала на них все життя.

«Обіцянка» — це дев’ятий роман Гелгута. Дебют письменника був опублікований, коли йому було всього 17 років.

Нагадаємо, що шортлист Букерівської премії 2021 оголосили у вересні. До нього увійшли шість книг від письменників зі США, Шрі-Ланки, Сомалі та ПАР.