«Я звинувачую Аушвіц» Міколай Ґринберґ, «Видавництво 21»
Книжка про Голокост у другому поколінні. Її героями-оповідачами є народжені після війни діти поодиноких уцілілих євреїв. 24 історії людей, які не зазнали нацистських переслідувань, але однаково виявилися враженими посттравматичним стресовим розладом.
«Вибір» Едіт Еґер, «Книголав»
Авторка цієї книжки потрапила до Аушвіцу, коли їй було 16. Там вона втратила батьків, а їй з сестрою вдалося вижити. Після звільнення авторка емігрувала до США, де десятиліттями працювала над тим, щоб звільнитися від власної травми й допомагала робити це іншим. Ця книжка перш за все про вибір — бути жертвою чи вцілілим.
«Солід. Взуттєва фабрика життя» Юрій Скіра, «Човен»
Історія про львівське підприємство неподалік площі Ринок, у якому в роки Голокосту монахи Студійського Уставу з благословення митрополита Андрея Шептицького переховували євреїв. У підвалах «Соліду» впродовж 1942-1944 років ховали жінок, чоловіків та дітей, рятуючи їх від страти німецьким режимом.
«Татуювальник Аушвіцу» Гізер Морріс, «Книголав»
Лалі Соколов та Гіта Фурман зустріли одне одного в концентраційному таборі «Аушвіц» у 1942 році. У неї стерлося татуювання з порядковим номером, а він мав набити нове. Реальна історія кохання з першого погляду, яке переросло у 56 років щасливого подружнього життя.
«Маус. Сповідь уцілілого» Арт Шпіґельман, «Видавництво»
Комікс, що отримав Пулітцерівську премію. Це — автобіографічна розповідь нью-йоркського художника-інтелектуала, батьки якого були польськими євреями, які пережили Голокост. Книжка значною мірою досліджує те, як приручити минуле і жити з ним далі.
«Бібліотекарка з Аушвіцу» Антоніо Ітурбе, «Vivat»
Чотирнадцятирічна єврейка Діта Адлерова опиняється в сімейному блоці табору смерті. Там вона дізнається про підпільну бібліотеку та отримує завдання — приховувати від нацистів 8 видань, які збереглися для навчання малечі. Якщо члени СС дізнаються про це, на кожного причетного чекає розправа.
«Аушвіц. Остаточне рішення нацистів» Лоренс Ріс, «Лабораторія»
Автор книжки взяв близько 100 інтерв’ю в очевидців тих подій. Завдяки розмовам з уцілілими колишніми в’язнями, наглядачами-злочинцями і вивченню архівних матеріалів Лоренс Ріс дає повну картину того, що насправді відбувалося в місці одного з найжорстокіших злочинів людства.
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Автор тексту: Діана Горон