Розслідування встановило, що шпигунську діяльність агента координував Дмитро Іванцов — колишній заступник керівника охорони Віктора Януковича. У 2014 році Іванцов допомагав Януковичу втекти до Росії, а сам залишився в окупованому Криму, де був завербований ФСБ.

СБУ задокументувала понад 60 епізодів передачі інформації з обмеженим доступом. Зокрема, агент збирав персональні дані українських силовиків і громадян, проти яких Росія планувала теракти та інформаційні операції.

Для цього він використовував закриті бази даних правоохоронних органів. За кожне завдання отримував оплату на банківську картку.

Попри попередження СБУ, керівництво НАБУ не вжило заходів щодо підозрюваного, і той продовжив працювати та намагався знищити докази.

Наразі зловмиснику повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — державна зрада (ч. 1 ст. 111) та несанкціоновані дії з інформацією (ч. 3 ст. 362). Йому загрожує до 15 років ув’язнення.

Фото: CБУ

Зустріч диверсантів

Ніч у московському аеропорту. Перед трапом літака вишикувалася почесна варта, на землі лежить червона доріжка. На неї офіційно ступають, на перший погляд, непримітні люди у повсякденному одязі: чоловіки, жінки і навіть діти. До них підходить президент РФ Владімір Путін і каже: «Buenas noches», — це іспанською «Доброї ночі». Ця ситуація може виглядати як епізод якоїсь абсурдної комедії, але це — реальність. Люди на червоній доріжці — вбивці, розвідники й шпигуни, яких Кремль обміняв у Заходу на політв’язнів з російських тюрем. А також — їхні діти, які ще донедавна навіть не підозрювали про справжню роботу своїх батьків, про своє справжнє походження і не знали, хто такий Путін. 

Така картина розгорнулася в ході обміну ув’язненими між Росією та країнами Заходу. До демократичних країн відправили політичних ув’язнених з кремлівських тюрем. А ось до Москви привезли таємних агентів. Одними з них була родина Дульцевих: чоловіка з дружиною заарештували в Словенії у 2022 році, двоє їхніх дітей тоді відправили до прийомної сім’ї. Возз’єдналася сім’я вже в процесі повернення на свою справжню батьківщину.

Таємні агенти

Молода сім’я оселилася в приватному будинку у передмісті Любляни — столиці Словенії. Родом вони — з Аргентини, дружину звуть Марія Маєр, чоловіка — Людвіґ Ґіш. У них є двійко дітей: донька Софія і син Даніель. Малеча народилася в Аргентині і говорити вміє лише іспанською, тому їх віддали в міжнародну школу, де вони вивчають  також англійську. Аби облаштуватися і мати за що жити, Марія Маєр відкрила онлайн мистецьку галерею (мистецькі критики кажуть, що витвори там виставляють вкрай посередні), а Людвіґ Ґіш заснував маленьку ІТ-кампанію. Цілком непримітні люди, спокійні і дещо відсторонені. Принаймні, так їх описують сусіди.

І раптом одного дня словенські спецслужби арештовують подружжя. Все підлаштували саме так, щоб зловити цих двох людей в процесі комунікації з Москвою. За фальшивими аргентинцями стежили місяцями після того, як з Великої Британії щодо них прийшла певна інформація — туди шпигуни часто їздили під прикриттям власного бізнесу. Марія Маєр навіть організовувала дві мистецькі виставки в Единбурзі. Подружжя виявилося таємними агентами російської Служби зовнішньої розвідки (СВР).

Шпигуни легальні і не дуже

Про своє справжнє походження і про справжні імена агенти Дульцеви повідомили дітям вже в літаку до Москви. Такі радикальні способи маскування — це особливості роботи так званих «нелегальних розвідників». На відміну від шпигунів, які працюють при дипломатичних відомствах — посольствах і консульствах, і завдяки цьому мають дипломатичний імунітет від арештів, «нелегали» діють на власний страх і ризик. Звідси й надзвичайні заходи безпеки, які можуть включати навіть систематичну брехню власним дітям (а раптом вони щось випадково розкажуть друзям у школі).

Легальних російських розвідників з консульств і посольств Західні держави вигнали у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення РФ до України. Тоді таких було понад 400 осіб. Тепер Москва мала покладатися на агентів під глибоким прикриттям. Що саме Дульцеви робили у Словенії — невідомо, але, враховуючи, що в їхньому домі знайшли значні суми коштів, припускають, що вони могли фінансувати російські операції в Європі. Включення фальшивих аргентинців до обміну і висока зустріч в московському аеропорту лиш підтверджує їхню важливість для Кремля.

Скільки ще агентів Москви залишаються в Європі — невідомо. Але те, що РФ покладає на них багато надій — це факт. Зрештою, сам президент Владімір Путін свого часу був розвідником СРСР у німецькому Дрездені (хоч, як зазначав його колишній керівник, розвідником він був не надто добрим). Сьогодні в Росії навколо таємних розвідників розвивають цілий культ: про них знімають кіно, пишуть книжки і навіть ставлять їм пам’ятники. Диверсії шпигунів, як то підпали військових складів чи вбивства емігрантів, створюють багато проблем для демократичних країн. Але й західна та українська розвідка активно діє в РФ: чого були варті лише викриття дат нападу на Україну у 2022 році. Про справжні масштаби і події цієї таємної війни можна лише здогадуватися.

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: Tom D’Arby/Pexels

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Російське шпигунство досягла рівня холодної війни ще до початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, а зараз значно зросло. Після висилки навесні 2022 року шпигунів, які переховувалися під дипломатичним статусом, РФ також почала використовувати у Німеччині так званих «подорожуючих агентів». Це — шпигуни-нелегали із підробленими документами, які відстежують потрібних людей. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики