Коли? 31 травня, субота

Де? У головному корпусі Львівського національного університету імені Івана Франка та на площі перед будівлею навчального закладу.

Як приєднатися? Щоб доєднатися до фестивалю, необхідно зареєструватися на офіційному сайті заходу. Також там можна ознайомитися з програмою, яка доповнюється. Шукайте анонси в соцмережах організаторів.

Хто організовує? Подія стартує в межах титулу «Львів — Молодіжна столиця Європи 2025». Захід організовує молодіжна організація ТВОРИ! у партнерстві з іншими ініціативами.

Навіщо це придумали? OL Science & Tech Fest об’єднує науковців, викладачів, інженерів, підприємців, представників ІТ-індустрії, стартаперів та студентів, які розвивають свої ідеї в галузях науки й технологій. Серед учасників — як фахівці з сучасних лабораторій, так і викладачі університетських кафедр та незалежні розробники, які працюють над прототипами власних рішень.

Фото: надали організатори

Серед підписантів – США, ЄС, Китай та інші. В документі описано два напрямки співпраці держав:

• виявлення ризиків використання ШІ. Проведення наукових досліджень, націлених на розуміння боротьби із ними.
• Розробку політик, які б сприяли безпечному використанню штучного інтелекту. Підходи до контролю можуть відрізнятися і не мають бути однаковими для усіх держав.

Держави зобовʼязуються розширювати діалог навколо теми штучного інтелекту та ризиків із ним повʼязаних, а також «продовжити дослідження меж безпечного використання ШІ, щоб переконатися, що переваги технології можна використовувати відповідально на благо усіх».

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Нові правила розширюють список обмежень та санкційних країн, встановлених у жовтні 2022 року. Тоді США вже частково забороняли продаж високотехнологічних чипів у Росію та Китай. Нові обмеження стосуватимуться Ірану й інших країн, які можуть перепродати технологію. Також у чорний список китайських виробників додали Moore Thread та Biren. Ці китайські компанії створили колишні працівники техгіганта NVidia та намагалися з ним конкурувати.

NVidia зазначає, що тогорічні заборони не становили економічної загрози виробнику. Тоді компанія почала виробляти чипи з обмеженими обчислювальними можливостями спеціально для китайського ринку. Продажі NVidia не постраждали, адже навіть такі пристрої були кращі за альтернативні. Такі чипи використовують для розпізнавання зображень та мовлення, що є завданням військових технологій штучного інтелекту.

Контекст. Китай активно розвиває власне виробництво чипів. У країні будують щонайменше 23 виробничі обʼєкти з запланованими інвестиціями у понад 100 млрд доларів до 2030 року. До 2029-го чи 2030 року Китай матиме більш ніж половину світових потужностей галузі з виробництва чипів старого покоління. До цього він покладався на заводи в Тайвані для виробництва найдосконаліших моделей. США прагнуть зупинити зростання потенціалу штучного інтелекту Китаю, що допомагає його збройним силам розробляти безпілотні бойові системи. Про це йдеться у звітах журналів Forbes та The International Relations Review.

Фото: facebook.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Для зручного користування американський провайдер планує зробити ці ігри доступними на різних платформах, включаючи телефони, телевізори та комп’ютери. Наразі Netflix ліцензує кілька ігор, після чого підписники платформи матимуть змогу завантажити без додаткової плати такі ігри як: Bloons TD 6 або Classic Solitaire.        

Крім того, компанія розглядає можливість створення ігор, які будуть відображати серіали про Шерлока Холмса та «Чорне дзеркало», а також за фільмом «Евакуація». 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Перед Україною стоїть багато проблем…

Війна спричинила масштабні руйнування, переселення мільйонів людей, проблеми із наданням освіти, а також травми сотень тисяч українців — фізичні та ментальні. Відновити старі системи такими, як вони були — майже неможливо. 

Але чому б тоді не зробити щось принципово нове? Тим більше, що шлях до розв’язання наших проблем лежить у самих викликах і в русі до високих сучасних технологій, вважає американський бізнесмен із Кремнієвої долини Кріс Беррі.

… але їхнє вирішення відкриває нові можливості

Зруйновані українські міста можна відбудовувати за новим принципом «розумних міст», друкуючи при цьому будівлі і користуючись штучним інтелектом. Мільйони біженців по цілому світу підштовхнули Україну до створення однієї із найкращих у світі цифрових систем надання соціальних послуг, яку наша країна уже почала експортувати. 

Перебої в освіті змушують створювати принципово нову систему отримання знань, тож в українських школах уже вивчають керування дронами та штучний інтелект. Потреба реінтеграції військових та постраждалих від війни у суспільство насправді теж є можливістю, адже ці люди мають неоціненний досвід, знання та навички.

Зрештою, звичайні українці самостійно створюють різні креативні підходи до розв’язання проблем: фермери переобладнують трактори для розмінування своїх полів, технічні спеціалісти перетворили комерційні дрони на зброю війни і це все — на спільно зібрані кошти. Усе це — навички, надзвичайно корисні у бізнесі, тож в Україні виникає безліч потенційних підприємців, яких просто слід підтримати.

Штучний інтелект полегшує роботу…

Аналіз величезної купи даних і побудова графіків, допомога зі збором інформації і плануванням військових операцій на фронті — це все заняття, які нині виконує штучний інтелект (ШІ). Про ШІ на конференції говорили і бізнес-аналітики та дослідники із Кремнієвої долини (серця технологічної індустрії США), й українські підприємці, й міністр цифрової трансформації.

Ця технологія дозволяє автоматизувати та пришвидшити цілу низку завдань. Робота стає простішою, результати — дешевшими. ШІ дозволяє нам виконувати завдання, на які люди самостійно не були б здатними. Так, аби знайти воду на інших планетах, потрібно проаналізувати величезну сукупність дуже різних даних. Без ШІ зробити це було б надзвичайно складно. Тож, у майбутньому ця технологія буде потрібна для виживання. 

… але ми не знаємо, до чого він призведе

Втім, поки ми не знаємо, куди ця технологія нас приведе. Раніше такі технологічні зміни тривали століттями, тепер — це справа кількох місяців. Уже сьогодні наука досягає за сім років того, на що думали, що піде 30-40 років. Все відбувається швидше, ніж ми очікували.

При цьому ШІ — лише на початку свого шляху. З часом ця технологія стане простішою в користуванні, більш спеціалізованою. До 2030 року, як вважають аналітики, штучний інтелект буде майже в усіх додатках в телефоні. 

Це ставить низку питань. Чи звільнять багатьох людей із роботи через ШІ? Чи дезінформації стане більше?  Як бути із авторськими правами і приватністю? Відповідь на це має дати законодавство. Головне, це пам’ятати, що ШІ — це лише інструмент і його успіх, корисність чи шкода залежить від того, хто його використовує.

Україна стала центром технологічної війни…

Дрони стежать за кожною ділянкою фронту в режимі онлайн, безпілотні апарати знищують військову техніку і топлять кораблі, штучний інтелект збирає інформацію про сили противника і допомагає у плануванні військових дій. А на фоні цього кіберзахист та кібервійна виходять на все вищі рівні. 

Цифровий документообіг, що зберігається у «хмарних сервісах», допоміг зберегти функціонування української державної системи навіть після ракетних обстрілів. Усе це відбувається в Україні вже сьогодні. Складні обставини дали нашій країні унікальний досвід, який відкриває перед нами нові можливості.

… і може стати світовим хабом оборонних технологій

Українські дрони вже зараз долають ворожі засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) краще за іноземні аналоги. Звична техніка знаходить нові застосування. Автоматизовані військові системи готуються до захисту українського неба. Про потреби фронту технологічним компаніям розповідають самі військові. 

Потім всі інновації одразу випробовують в бою. Українська держава вкладає мільйони в військово-технологічні індустрії. Війна змушує нас впроваджувати інновації. А поки ми сусідимо із Росією, ми будемо розвиватись у цьому напрямку, адже будемо у постійній загрозі, вважає український міністр цифрової трансформації.

Це робить Україну унікальною в плані експертизи у військових технологіях. І після нашої перемоги, ми зможемо поширювати свої знання, вміння, навички та технології у всьому світі. І робити це із користю для себе.

Інновації світового рівня вже створюють в Україні…

Фактично, кожен бізнесмен, аналітик, технологічний спеціаліст чи політик, який виступав на IT Arena, високо оцінював українські технологічні компанії і місцевих спеціалістів. 

Державна Дія, яка є світовим прикладом цифровізації державних послуг, стартап Grammarly, який, як зазначив ексмер американського міста Пало-Альто у самому серці Кремнієвої долини, вчить увесь світ англійської мови, та ще безліч якісних спеціалізованих продуктів виробляють в Україні. 

… настав час розповісти про них світові

Українські технології змінюють світ вже сьогодні, але мало хто знає про їхнє українське походження. Україна нині є брендом стійкості та боротьби за свободу, але багато хто сприймає її як «країну третього світу» із дешевими працівниками, що якісно виконують роботу. Виправити це може комунікація.

Світу слід розповісти про успішні українські компанії та стартапи, про високі українські технології, про відповідальність та значущість українських спеціалістів. Місцеві розробники технологій можуть і мають виходити на світові ринки, зокрема займати перспективний ринок Близького Сходу, Центральної Азії та Кавказу. 

І про все це слід гучно говорити. Про необхідність комунікації говорили майже усі гості, що виступали на сцені технологічної конференції. У відповідь на питання, український міністр, який відповідає за технологічні зміни у країні, пообіцяв цим зайнятися і сказав, що уже на конференції наступного року він буде звітувати про фільми, які розповідатимуть про українські технічні успіхи на Netflix.

Фото: IT Arena

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

FCC вимагало від компанії прибрати застарілий супутник з робочої орбіти. Космічне сміття не зникає, його переміщують на вищу орбіту Землі. На цьому «кладовищі супутників» такі об’єкти не загрожуватимуть активним супутникам і космічним станціям. У лютому 2022 року компанія Dish Network визнала, що об’єкт не має достатньо палива для маневру на вищу висоту. Супутник EchoStar-7 запустили у 2002 році.

Контекст. Federal Communications Commission посилило регулювання космічного сміття у 2022 році. На утилізацію супутників приватним компаніям надається п’ять років, до цього на це могло піти 25 років. Зі збільшенням кількості супутників, таких як мережа Starlink компанії SpaceX, ризик зіткнень об’єктів на орбіті зростає. Агентство наголошує на небезпеці, яке космічне сміття становить для майбутньої космічної індустрії.

Фото: svs.gsfc.nasa.gov

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Як Україна розвиває військові дрони?

Цінність дронів складно переоцінити. Повітряні, наземні та водні безпілотні апарати, якими керують завдяки супутниковому зв’язку, відіграють критичну роль на фронті. Ними можна атакувати війська противника, збирати інформацію на полях боїв, розміновувати поля та топити ворожі кораблі. 

Україна активно інвестує у цю сферу і за останній рік зростила виробництво дронів у понад сотню разів. Але «дронів завжди не вистачає», — повідомив міністр. «Уявіть собі, якби тисяча дронів одночасно напала на (Кримський) міст», — додав Федоров, закликаючи технологічні компанії долучатися до посилення оборони.

Що зі штучним інтелектом?

Для планування військових операцій та прийняття рішень Україна використовує Системи ситуаційної обізнаності. Ця технологія дозволяє розглядати поле бою як набір цифрових сенсорів, кожен із яких можна врахувати. З її допомогою можна проаналізувати не лише масштабні стратегічні операції, але й ефективність окремих дронів на окремих ділянках фронту. 

Наповнювати ці системи інформацією про війська ворога допомагає українським оборонцям штучний інтелект (ШІ). Наприклад, ШІ розпізнає ворожі позиції та техніку на фотографіях із космосу, коли людське око цього зробити не здатне. Він також моніторить різного роду камери, відстежуючи розміщення та рух сил противника і автоматично додає їх до систем ситуаційної обізнаності. Усе це разом допомагає ухвалювати рішення на полі бою.

Що із захистом неба?

Зі зростанням застосування дронів зростає і рівень оборони від них з обох сторін фронту. Життєвий термін кожного дрона постійно скорочується, дронів збивають усе більше. Великою мірою за це відповідають засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). Водночас українські дрони долають ці перешкоди значно краще та успішніше за іноземні аналоги, розповів міністр. Складні обставини надали Україні значну експертизу в технологіях.

Ціллю на майбутнє для України є прийти до того, щоб кожна людина і кожна одиниця техніки була захищена РЕБ. Такою технікою краще керувати віддалено. Уже сьогодні існують та розробляються автоматичні турелі — самокеровані кулемети, що можуть збивати дрони із неба.

Які плани на майбутнє? 

Сьогодні в Україні уже існує масштабна індустрія оборонних технологій. Її будуть розвивати і надалі. Окрім армії дронів, очікують започаткувати армію роботів, що допомагатимуть солдатам на землі та армію РЕБ, що захищатиме українське небо. Вже сьогодні ворожі ракети над Україною автоматично фіксує система акустичних сенсорів, що визначають їх за звуком. Згодом до цього залучать також камери. Це дозволить ефективно визначати, де саме перебуває ракета в режимі реального часу. Цифровізація документообігу в армії — теж у процесі розробки.

Сьогодні Україна уже створила багато унікальних продуктів. Тепер потрібно просувати їх у світі й гучно розповідати про їхнє українське походження. Саме завдяки українським технологіям та фільмам про них на Netflix нашу країну перестануть сприймати як «країну третього світу», зазначив Федоров. Адже, як сказав міністр: «війну технологій виграють інженери».

Фото: Михайло Федоров

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

OpenAI запустила свою програму ChatGPT у травні 2022 року і вже пропонує можливість перетворювати голос у текст. Це дозволить користувачам спілкуватися з ботом і створити відчуття людської розмови. Також ChatGPT автоматично створюватиме аудіоверсію згенерованого за запитом тексту, використовуючи обраний користувачем голос з п’яти доступних.

Функція буде доступна людям, які підписалися на послуги ChatGPT Plus від OpenAI за 20 доларів на місяць (майже 800 грн) і корпоративним користувачам.

Компанія сподівається, що нова функція стимулюватиме використання мобільного додатку в русі та збільшить конкуренцію з голосовими асистентами відомих компаній, наприклад, Google (Google Assistant), Apple (Siri) або Amazon (Alexa).

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

У Twitter бізнесмен пояснив, чому він вирішив придбати соцмережу. “Для майбутнього цивілізації важливо мати цифровий майданчик, де можна обговорювати широкий спектр ідей”, — вважає Ілон Маск. Він також додав, що зробив покупку не для того, щоб заробити більше грошей, а щоб спробувати допомогти людству. 

Крім генерального та фінансового директорів Twitter, Ілон Маск звільнив очільницю юридичного департаменту та одного з провідних консультантів. Про це повідомило видання Reuters.       

Крім того, Маск, планує відмовитися від довічного блокування користувачів. Одним із таких є колишній президент США Дональд Трамп. Про це пише Bloomberg. Проте наразі невідомо, чи дозволять йому повернутися у соцмережу, кажуть у виданні.