Декларація стала важливим кроком українського народу на шляху до самостійного політичного й економічного розвитку та підтвердило неминучість розпаду комуністичної тоталітарної імперії. Прийняття стало ключовим кроком для відновлення історичної справедливості, відродження української державності як втілення ідеї соборності українського народу та його земель. 

Які були передумови прийняття?

Навесні 1990-го проголосила незалежність Литва. Близькими до цього були Латвія й Естонія. 12 червня державний суверенітет задекларувала росія. Тим часом демократичні й патріотичні сили створили Народний Рух України за перебудову, який набирав обертів.

Наприкінці радянського періоду історії України питання відновлення державності стало руба: або зараз, або ніколи. У Верховній Раді Української РСР склалися сприятливі умови для прийняття Декларації. Опозиційній Народній раді вдалося перебрати на себе політичну ініціативу. 

Як готувався документ

З 28 червня до 11 липня 1990 року у Верховній Раді УРСР тривало представлення та обговорення проєктів Декларації. Всього їх було 12: офіційний — від Президії, від депутатської групи «За радянську суверенну Україну», дев’ять — від опозиції, в тому числі — авторські.

Автори зосереджувалися на питаннях збереження територіальної цілісності України, забезпечення економічної самостійності, формування республіканських збройних сил, запровадження українського громадянства, ухвалення нової Конституції республіки, врегулювання проблеми з підписанням нового Союзного договору.

Тим часом для компартійної верхівки Декларація мала стати основою для укладання нового Союзного договору. Парламентська більшість прагнула зберегти чинний статус-кво України як соціалістичної республіки у складі оновленої радянської федерації. Вона не погоджувалася на формування незалежної від союзного центру економічної системи та створення власних збройних сил.

Фото: galinfo.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Спочатку потрібно зайти на сайт helsi.me, де можна обрати для себе лікаря. Там же ж вказаний номер телефону, за яким можна написати лікареві в Telegram чи на Viber. Для заповнення декларації потрібні паспортні дані, пошта, номер телефону, номер телефону та ім’я когось з близьких, адреса, за якою ви мешкаєте. Після цього лікар реєструє всі дані, а на номер телефону пацієнта надішлють 4 цифри. Потім їх треба буде продиктувати лікареві. 

Наступний крок ― підписання документу. Лікар надішле декларацію у PDF-форматі. Вам потрібно зробити її скрин, а тоді у фоторедакторі додати туди свій підпис, зберегти та надіслати лікареві.

Для чого потрібна декларація?

До сімейного лікаря можна звертатися, коли виникають будь-які питання стосовно здоров’я. З ним можна домовитися про огляд у зручний час, а також отримати скерування на аналізи, госпіталізацію, лікарняний лист.

В умовах пандемії сімейні лікарі можуть працювати з пацієнтами дистанційно. Вони можуть за симптомами призначити людині безкоштовний ПЛР-тест на виявлення COVID-19, скерувати рентген. Сімейний лікар контролює стан пацієнта впродовж усієї хвороби. Також він може призначити реабілітацію після коронавірусу.

Усі послуги сімейного лікаря безкоштовні. За кожну підписану декларацію медичний заклад, де працює лікар, отримує фінансування держави ― 450 гривень на місяць.

Якщо у вас немає декларації з сімейним лікарем, то в разі потреби можна звернутися до будь-якого лікаря або викликати швидку. Однак тоді доведеться платити за всі аналізи й обстеження самостійно.

Другий етап медичної реформи: що потрібно знати 

З 1 квітня 2020 року в Україні стартував другий етап медреформи. Він стосується медичних закладів.

Що потрібно знати пацієнтам:

• НСЗУ (Національна служба здоров’я України) оплачуватиме медичні послуги лише за скеруванням сімейного лікаря. Тому ті, хто досі не підписав декларацію з жодним фахівцем, мусить зробити це до 1 квітня. Якщо на прийом людина прийде без скерування, то за послуги доведеться платити самостійно.
• Скерування до лікаря й медична картка пацієнта будуть електронними. На телефон людям надсилатимуть спеціальний код. Якщо його показати вузькому спеціалісту на прийомі, то він знатиме, з якими проблемами до нього скерували пацієнта.
• Прив’язки до міських і районних лікарень уже не буде. Тепер пацієнти самі обиратимуть заклад, у якому хочуть отримати послуги.
• Вимога лікарів заплатити за аналізи чи купити ліки є незаконною. Кожна медична послуга має свій тариф. Їх оплачує НСЗУ. Ціни за ліки, витратні матеріали й лікарські засоби до тарифу не входять. Проте ними мають забезпечувати за рахунок інших програм державного бюджету. 

Як обрати сімейного лікаря: покрокова інструкція від МОЗ 

Українці можуть обрати лікаря у будь-якому медичному закладі й підписати з ним декларацію.

Як це правильно робити:

• Крок перший — визначіться з лікарем. Найпростіше підписати документ з тим лікарем, до якого ви вже зверталися й залишилися задоволені послугами. Також можна звернутися в місцевий відділ охорони здоров’я та отримати інформацію про фахівців свого населеного пункту чи району. 
• Крок другий — підпишіть декларацію. Заклади первинної медичної допомоги, у яких працюють сімейні лікарі, підписують контракт з Національною службою здоров’я, а пацієнти — декларацію з тими лікарями, яких обрали. Для цього знадобляться ваш паспорт та ідентифікаційний номер. Для дитини — свідоцтво про народження та документи (паспорт та код) обох його батьків або опікунів. Документ є безстроковим. Якщо вирішите змінити лікаря, то переукласти угоду можна коли завгодно. 
• Крок третій — звертайтеся до лікаря за першої необхідності і з будь-якими питаннями. Крім безпосереднього обстеження, він також видає направлення до вузькопрофільних спеціалістів.
• Крок четвертий — не давайте хабарів. Усі послуги й витрати оплачуються з державного бюджету. 

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Журналісти встановили, що народний депутат здавав в оренду яму для відходів на Полтавщині. На цьому він заробив за рік 1,2 мільйона. Така яма називається жомовою і використовується для відходів виробництва цукру.

Пізніше Кива продав яму фірмі, у якій сам колись був директором. Сума продажу — невідома. Водночас у коментарі розслідувачам Кива заявив, що нікому яму не продавав, і припустив, що її могли «рейдернути». Зараз яма Киви уже давно не функціонує і поросла бур’яном.

Хоча офіційно, за декларацією, депутат живе в однокімнатній квартирі на околиці Києва, журналісти встановили, що фактично Кива мешкає у центрі столиці, на вулиці Лютеранській. За словами самого нардепа, тут живе його подруга і не декларує він це житло тому, що з цією жінкою в нього немає нічого спільного, окрім сексу.

Довідка. Ілля Кива — український проросійський громадський діяч, державний службовець, політик. Народний депутат України 9-го скликання від проросійської партії ОПЗЖ. Член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Голова Всеукраїнської профспілки МВС України. Колишній радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Кива часто потрапляє у різні конфузи. Один з останніх: ще у жовтні минулого року камери зафіксували, як він інтенсивно торкався свого паху рукою після спілкування з такою собі «Юля Конкурс красоты Одесса» посеред важливого голосування у Верховній Раді.

«Наші гроші з Денисом Бігусом» — це програма журналістських розслідувань. Її головна ідея — викриття корупційних схем українських чиновників, їхніх прихованих економічних інтересів і невідповідності задекларованих та реальних статків.

Вперше проєкт антикорупційних розслідувань з’явився в ефірі у листопаді 2013 року на телеканалі ZIK. На початку він був запланований як телеверсія сайту «Наші гроші», що продовжує статті-розслідування, добирає до них коментарі та картинку. Але з першого ефіру телепрограма сконцентрувалась на власних темах, сформувавши окрему від сайту редакцію. Сьогодні програма створюється журналістським колективом Bihus.Info і є редакційно незалежною від каналів, на яких транслюється.

Програма кілька років поспіль отримувала визнання «Честь професії» в номінації «Краще розслідування», а також головну нагороду фестивалю Mezhyhirya Fest. Окрім того, має відзнаку профільного видання «Телекритика» та кілька міжнародних нагород, зокрема, Young Journalist Award від Thomson Foundation, Free Press Award та Democracy Award.

Ще кілька цікавих журналістських розслідувань:

• Шарій має віллу в Іспанії за мільйон євро. Проросійський блогер Анатолій Шарій — власник вілли біля моря у каталонському містечку Рода-де-Бара, кілька десятків кілометрів від Барселони. Документи, які це підтверджують, отримали розслідувачі «Слідство.Інфо». Будинок може коштувати близько мільйона євро. Водночас Шарій не декларує своїх статків і майна, а на запитання про те, звідки у нього гроші на віллу, не відповів.
• Стільці для IKEA виробляють із незаконно вирубаного в Карпатах українського бука. 400 гривень. Саме стільки коштує один розкладний стілець Тер’є (Terje) з IKEA, який виготовляють з незаконно вирубаного українського бука. Це з’ясувала британська неурядова організація Earthsight.
• Медведчук задекларував частку в телеканалі 1+1. Дружина Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко, є кінцевою власницею компанії Bolvik Ventures Ltd із Британських Віргінських островів. Ця фірма через ланцюжок інших компаній має у власності 24,66% у ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1». Про це свідчить журналістське розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: ua-rating.com

Що трапилося?

Віктор Медведчук, голова політради партії «Опозиційна платформа – За життя» і кум президента Росії Володимира Путіна, вказав у своїй майновій декларації за 2019 рік компанію, яка фігурує у власності ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1». Про те, що компанія Bolvik Ventures Ltd має причетність до 1+1, йдеться у повідомленні про структуру власності на сайті каналу «1+1» станом на 2 березня 2020 року. У цьому ж повідомленні йдеться, що цю компанію контролює лише бізнесмен Ігор Суркіс. Даних про причетність до неї Віктора Медведчука на сайті каналу немає. Іншим великим співвласником «1+1» є олігарх Ігор Коломойський.

То Медведчук тепер володіє часткою 1+1?

І не лише 1+1. Так само кіпрська фірма, задекларована Віктором Медведчуком, фігурує у структурі власності іншого телеканалу групи, «2+2» (ТОВ «Гравіс-Кіно»). Через низку компаній, вона контролює тут частку розміром 24,51%. Про це йдеться у звіті на сайті цього телеканалу, опублікованому 16 березня. Як і у випадку з «1+1», на офіційному сайті телеканалу «2+2» вказано, що компанію Bolvik Ventures LTD контролює лише бізнесмен Ігор Суркіс, але немає даних про причетність до неї Віктора Медведчука.

Якщо власницею компанії є Оксана Марченко, чому кажуть, що керує усім Медведчук?

Він сказав про це сам ще у 2019 році. В ефірі телеканалу NewsOne пояснив, що його дружина, телеведуча Оксана Марченко, є лише номінальною власницею бізнесу. Справжнім власником та керівником є він. «Моя дружина не займається бізнесом, вона володіє бізнесом, а керую бізнесом я. Чому я не можу володіти бізнесом? Тому що мої «улюблені» американці у березні 2014 року запровадили стосовно мене санкції. З цим пов’язані особливості бізнесу, який належить сьогодні родині».

Що каже співвласник 1+1 Коломойський?

«Для мене це новина. Порядок наступний. Ми отримали цю інформацію. Телеканал повинен у строк відправити запити: коли відбулося відчуження, як відбулося відчуження і чому не повідомили. Тобто чому не повідомили? Чому про це дізнаємося із декларації? Якщо Суркіс продав Медведчуку, то як я можу на це повпливати? Якщо мова йде про Bolvik, то раніше там був Суркіс. Тепер в декларації написали, що власниця Марченко. Треба з’ясувати, на яку частку, скільки акцій. Там же не написано нічого… До речі, я ніколи не розділяв Медведчука та Суркісів. Я завжди вважав, що вони разом», — прокоментував Коломойський.

Що кажуть в 1+1?

У медіагрупі заявили, що вперше про це чують: «Останніми днями у медіапросторі шириться інформація про те, що кілька юридичних осіб, які є в структурі власності телеканалу 1+1, належать Оксані Марченко. Дописувачі ресурсів посилаються на дані, вказані у декларації Віктора Медведчука, яку нардеп нещодавно оприлюднив. Для 1+1 медіа ця інформація є новою. Наразі юристи медіагрупи направили відповідні запити до компаній, які входять до структури власності телеканалу. Після перевірки інформації 1+1 медіа пообіцяла офіційний коментар з цього приводу».

Хто взагалі такий Віктор Медведчук?

Зараз він — народний депутат від «Опозиційної платформи — За життя», кум Путіна. У 2002-2005 роках Медведчук був главою Адміністрації президента часів Леоніда Кучми. Його називають автором темників (перелік обов’язкових тем, які повинні були висвітлювати журналісти). За непідтвердженими даними, був співробітником КДБ (Комітету державної безпеки) СРСР. Медведчук був адвокатом Василя Стуса на суді. Його політичний вплив зменшився після Революції Гідності. У 2014 році його призначили представником України по обміну полоненими з проросійськими бойовиками. У червні цього року близький до Медведчука Тарас Козак придбав телеканал ЗІК. 

Що ще варто знати про Віктора Медведчука?

• Медведчука можуть позбавити звання заслуженого юриста. Петиція на сайті президента про зняття звання заслуженого юриста з депутата «Опозиційної платформи — За життя» (ОПЗЖ) Віктора Медведчука набрала більше 28 тисяч підписів при необхідних 25. 
• «Позов Медведчука щодо книжки про Стуса — тиск на свободу слова». Позов Віктора Медведчука з вимогою заборонити продаж видання — це спроба тиску на свободу слова і друку. Про це розповіла генеральна директорка видавництва «Vivat» Юлія Орлова.
• Закон про амністію учасників Майдану просять скасувати. Серед підписантів — Медведчук, Шуфрич і Суркіс. 50 депутатів вважають, що закон є неконституційним, бо «його положення суперечать приписам Конституції, а його ухвалення Верховною Радою відбулося з порушенням конституційної процедури розгляду, ухвалення та вступу в дію законів»

Копайте глибше

• Стус без шансу на захист: ведмежа послуга Медведчука (Українська правда)

Фото: unian.ua