У той страшний ранок 24 лютого я була з хлопцем, він розбудив мене і сказав «Аня, почалося, вставай». Мені подзвонив брат Сашко, який був з мамою вдома — у місті Бобровиця (Чернігівщина — ред.), сказав, щоб я їхала на Тернопільщину з його другом. Тому в перший тиждень повномасштабного вторгнення я була на заході України. Ніколи не сперечалась з братом, бо довіряла йому — він був старшим на 8 років. Сашко ж поїхав з мамою до своєї дівчини.
«росіянин вбив мого брата пострілом у потилицю». 28 лютого 2022 року змінило життя Анни Бреус назавжди


26 лютого брат з мамою вирішили на один день повернутися у Бобровицю, що ~ за 110 км від Києва. У дорозі оголосили першу велику комендантську годину — з 26 лютого і до 8 ранку 28 лютого. Брат хвилювався за дівчину. Але виходу не було, Сашко залишився на два дні вдома.
28 лютого виїхав до дівчини, залишивши маму вдома. Через якийсь час з ним зник зв’язок. Я написала построзшук. Через кілька годин мені надіслали страшне відео. На ньому була згоріла вщент машина та тіло мого брата фактично без голови.
За допомогою американського журналіста Тіма Мака нам стало відомо, що в селі Нова Басань, що за 15 хв від Бобровиці, Сашко зустрів колону росіян. Мій брат виїхав з повороту, тому не міг бачити дорогу. Знаємо зі слів очевидця, що Сашко зупинився і вийшов з авто. Ймовірно, між окупантом на БТРі та братом почався конфлікт. Інший росіянин зайшов за спину Сашкові та вистрілив розривною кулею йому в потилицю. Брат його навіть не бачив. А росіянин на БТРі вистрілив у його авто.
Мій брат ненавидів росіян ще з 2014 року, він був учасником Майдану. Сашко постійно дивився історичні відео про Україну, читав Грушевського і вчив мене любові до України і ненависті до росії. Останні 5 років він служив у французькому легіоні, але на початку лютого остаточно повернувся додому і планував влаштуватись тут на роботу, купити дім під Києвом, створити зі своєю дівчиною сім’ю, але всі ці мрії знищили росіяни.
Наш тато воював з рф ще у 2014 році, після чого йому діагностували контузію, але тато відмовився від цього діагнозу й у 2021 році знову підписав контракт на 3 роки. Зараз він продовжує захищати Україну він росії та мстить за смерть сина, якого не бачив з осені та вже ніколи не побачить.
Фото з архіву героїні
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики