Детальніше. Командування Об’єднаних сил України підтверджує, що припинення вогню на сході України з опівночі 27 липня 2020 року розпочато. Станом на 9 ранку 27 липня не оприлюднили щоденного ранкового зведення про обстріли бійців ОС на Донбасі. Командувач Об’єднаних сил Сергій Наєв 26 липня видав наказ про дотримання повного і всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі.

Водночас в українських військових не вилучають зброю. Такі чутки поширилися напередодні, але їх спростували. Українські війська мають право стріляти у відповідь на обстріли окупантів, якщо такий наказ дасть командування.

Щоб запобігти провокаціям з боку російських окупантів, на передову прибувають українські миротворці ООН. Це спеціально відряджені українські військовослужбовці. Більшість з них мають чималий бойовий досвід і безпосередньо займалися профільними питаннями під час участі у миротворчих місіях під егідою ООН.

Напередодні припинення вогню ворог зробив провокацію неподалік Новомихайлівки. Окупанти замінували українські позиції протипіхотними мінами. Такі міни заборонені Оттавською конвенцією та виготовляються виключно у Росії. Їх можна поставити дистанційно, а самоліквідуватися вони можуть за 4-100 годин. 

Підступність провокації полягає у тому, що невдовзі, уже під час дії перемир’я, міна може детонувати і вибух розцінюватиметься, як обстріл зі сторони українських позицій, або підрив українських воїнів на власних мінах. Тобто, у будь-якому випадку, як зрив припинення вогню.

Як себе поводять проросійські бойовики?

Російські ЗМІ пишуть, що бойовикам псевдореспублік наказали повністю припинити вогонь. Наказ про це кожного окупанта зобов’язали підписати особисто. 

Припинення вогню — одна з тем розмови президентів України та Росії

Володимир Зеленський 26 липня зателефонував Володимирові Путіну, повідомляють офіційні сайти глав держав.

«Співрозмовники привітали досягнення домовленості щодо повного та всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі, яке почалося з 00:01 27 липня 2020 року, Президент Російської Федерації підтримав цю домовленість. Лідери погодилися з необхідністю термінової реалізації додаткових заходів з підтримки режиму припинення вогню на Донбасі», — ідеться в повідомленні офіційного сайту президента України.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото:

Детальніше. Поранених доставили до військово-медичного закладу та надали медичну допомогу. Їхній стан здоров’я задовільний. Окупанти стріляли, окрім мінометів, також із заборонених гранатометів, кулеметів та стрілецької зброї. 

Українські позиції обстрілювали біля Невельського, Водяного, Авдіївки, Пісків, Новотошківського, Новозванівки, Луганського, Зайцевого та Хутора Вільного. Українські військові дали відповідь, щоб припинили обстріли бойовиків.

Контекст. Від початку доби, 1 липня, бойовики вогневої активності не проявляли. А от напередодні, 30 червня, бойовики 12 разів порушили режим припинення вогню. Двоє українських військовослужбовців дістали поранення. 29 червня російські найманці 7 разів обстріляли українські позиції, двох військових поранили.

27 червня на російсько-українській війні загинув 37-річний боєць Айдару Іван Дедюх. З ним прощатимуться сьогодні, 1 липня, у його рідному місті Тернополі. 

Що ще варто знати про війну на сході України:

• Українські військові знищили російську переносну розвідувальну станцію. Переносну станцію наземної розвідки російського виробництва знищили напередодні на Донбасі українські військові 24-ї Окремої механізованої бригади імені короля Данила. 
• Бойовики на Донбасі випустили протитанкову ракету. Вона вибухнула біля місцевої амбулаторії. Бойовики запустили протитанковий ракетний комплекс «Корнет» калібру 152 мм біля цивільних, які проживають поблизу лінії зіткнення у Бердянському. Керована ракета вибухнула неподалік місцевої амбулаторії. Ніхто з місцевих мешканців не постраждав.
• Українська армія отримала перший модернізований безпілотник Spectator-M1. Безпілотний авіаційний комплекс Spectator-M1 (модернізований), створило українське підприємство «Меридіан» імені С. П. Корольова. Його передали в користування Збройних Сил. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Противник тривалий час використовував цю новітню переносну станцію у зоні відповідальності 24-ї бригади  Вона допомагала ворогові не лише автоматично виявляти і визначати координати українських технічних засобів та підрозділів, але й вести точне коригування артилерійського вогню по них. Саме за допомогою цієї станції російські найманці здійснювали прицільні обстріли українських позицій.

Бійцям бригади вдалось виявити місце розташування коригувальників та нанести точкове вогневе ураження по позиції ворога та знищити її. Як це було, можна переглянути на відео, яке виклали самі бійці. 

Контекст. ОБСЄ неодноразово фіксувала цю переносну станцію наземної розвідки на тимчасово окупованих російськими найманцями територіях та засуджувала у своїх звітах постачання Росією сучасної зброї на Донбас.

Що ще трапилося цього тижня на війні на сході України

• Бойовики на Донбасі випустили протитанкову ракету. Вона вибухнула біля місцевої амбулаторії. Бойовики запустили протитанковий ракетний комплекс «Корнет» калібру 152 мм біля цивільних, які проживають поблизу лінії зіткнення у Бердянському. Керована ракета вибухнула неподалік місцевої амбулаторії. Ніхто з місцевих мешканців не постраждав
• Збройні сили України отримали ракети Javelin. Ракети FGM-148E, які є однією з останніх модифікацій протитанкових ракет комплексу Javelin, надійшли до української армії. Загальна сума ракетних комплексів та допоміжного обладнання — понад 27 мільйонів доларів.
• На Донбасі побільшало снайперів спецпідрозділів РФ. Про це заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький: мова не лише про снайперський підрозділ ФСБ, але й про інші підрозділи спецпризначення. Вони відточують свою майстерність на нашій території в бойових порядках.
• Українські музиканти дали концерти у зоні ООС. До прикордонників, які несуть службу в зоні війни, приїхали з концертом Олександр Положинський, Злата Оґнєвіч, Олександр Лозовський, Іван Марунич та Антон Тіліс.

Фото: скріншот з facebook.com

Детальніше. Ворог обстріляв українські позиції із забороненої Мінськими домовленостями зброї. Обстрілювали райони біля Авдіївки, Водяного, Красногорівки, Новотошківського та Шумів. Українські військові дали відповідь збройним формування Росії.

Фото: pexels.com

Детальніше. Україна погодила стратегію оскарження повноважень Росії з представниками інших країн. Під час затвердження повноважень делегацій від всіх держав група депутатів встане на знак протесту проти присутності у залі представників від РФ. Це призупинить процедуру. 

Латвійська делегація підніме питання оскарження повноважень РФ за процедурними підставами, грузинська — за змістовними підставами (тобто щодо порушення росіянами своїх зобов’язань у Раді Європи). Додамо, що зараз Грузія головує у комітеті міністрів Ради Європи.

Для початку цих двох оскаржень потрібно, щоб на знак протесту проти автоматичного затвердження повноважень РФ у залі встали відповідно 10 та 30 депутатів з 5 держав. Ця підтримка, за словами депутата Олексія Гончаренка, в України є.

Головний аргумент щодо процедурних питань: у складі російської делегації є депутати із санкційного списку ЄС. Є висновок Венеціанської комісії про те, що це — достатня підстава для оскарження. Фінальне рішення про оскарження чи підтвердження повноважень Росії має бути ухвалене протягом двох перших діб роботи сесії.

Довідка. ПАРЄ — це інституція, яка є однією із двох статутних органів Ради Європи (РЄ). Це консультаційний орган, який складається із представників парламентів усіх членів-держав. У понеділок, 27 січня, у Страсбурзі починається нова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи. 

Контекст. Нагадаємо, російську делегацію повернули до Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) вночі 25 червня 2019 року. ПАРЄ ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, у якій запросила Росію для повернення до роботи у ПАРЄ без обмежень права голосу. Тоді за таке рішення проголосували 118 членів ПАРЄ, проти були 62, утрималися 10. Одностайно «проти» проголосували Україна, Грузія, Естонія, Латвія і Литва. Більшість «проти» були серед делегатів з Польщі, Великобританії та Швеції. 

Резолюцію також підтримали більшість присутніх у залі делегатів з Австрії, Андорри, Азербайджану, Кіпру, Іспанії, Ісландії, Ірландії, Норвегії, Португалії, Словаччини, Сербії, Сан-Марино і Туреччини.

⟶ Чому Росію виключили з ПАРЄ? Російську Федерацію виключили з цієї інституції через анексію Криму та розв’язання війни на Донбасі ще у 2014 році. У відповідь на це РФ тимчасово припинила свою участь в організації та відмовилась платити внески. Перед поверненням до ПАРЄ у червні 2019 року перед нею поставили ряд вимог, у яких Україна не згадувалася. 

⟶ Гроші не пахнуть? Одна із причин повернення Росії у ПАРЄ — гроші. РФ не сплачує членських внесків до установи із 2017 року. У червні цього року закінчується дворічний термін несплати внесків. Після нього потрібно було б поставити питання про остаточне виключення РФ із ПАРЄ. Але у травні 2019 року Комітет міністрів РЄ схвалив заяву, в якій йшлося про те, що усі держави повинні мати «рівноправну участь у Парламентській асамблеї Ради Європи».

Фото: pexels.com